СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10 травня 2007 року | Справа № 2-7/18712-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Петрової Людмили Володимирівни, довіреність № 603 від 28.09.06;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 21.03.2007 у справі № 2-7/18712-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель" (вул. Шполянської, 9-18,Сімферополь,95034); (95034, м. Сімферополь, вул. Донська, 6)
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красна поляна" (вул. Леніна, 5,Красна Поляна, Чорноморський район, АРК,96430)
про стягнення 146796,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2007 у справі № 2-7/18712-2006 надано відповідачу - сільськогосподарському виробничому кооперативу "Красна поляна" відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 у справі № 2-7/18712-2006 до 30.09.2007.
В основу ухвали покладено головний висновок суду про те, що є наявність обставин ускладнюючих виконання рішення. Так, суд послався на протокол засідання Постійної комісії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайним ситуаціям від 20.03.2006 № 5 та Постанову КМУ від 24.03.2004 № 368, якими підтверджується факт наявності форс-мажорних обставин, за наслідками яких постраждав сільськогосподарський виробничий кооператив "Красна поляна".
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом у неповної мірі були вияснені обставини справи, які мають істотне значення для справи, у зв’язку з чим суд дійшов до неправомірного висновку.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на недоведеність опонентом факту наявності обставин в результаті яких неможливе виконання рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з пунктом 2 Роз`яснень Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, вбачається необхідність доведення належним чином стороною тих обставин, які роблять неможливим виконання рішення. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що, у даному випадку, має велике значення факт наявності таких обставин на час здійснення правочину, за яким виникла грошова заборгованість, та, відповідно, усвідомленість про це сторін та суду.
Так, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що можливе надання відстрочки виконання рішення у зв’язку з тяжким фінансовим станом відповідача та наявністю форс-мажорних обставин. В обґрунтування цього висновку господарський суд послався на висновок Торгово-промислової палати України №1383/05-4 від 05.05.2006, в якому було зазначено, що в результаті сильних морозів в період з 21 по 27 січня 2006 року на площах СВК „Красна Поляна" загинули плодові бруньки персика на площі 24 га на 91%, загинули глазки винограду по сортам: „Молдова" на площі 18 га на 87,5%, „Аліготе" на площі 27 га на 82,6%, „Ркацителі" на площі 50 га на 87,9%. Також, перша інстанція зазначила що СВК „Красна Поляна" була включена в перелік сільгоспвиробників, що постраждали від надзвичайної ситуації.
Однак, апеляційна інстанція не може погодитися з тим висновком, що дані обставини достатні для задоволення заяви відповідача.
В даному випадку, на думку судової колегії, необхідно звернути увагу на те, що форс-мажорні обставини виникли 21-27 січня 2006 року, тоді як договір між сторонами, по якому відповідач не виконав грошових зобов’язань, сільськогосподарський виробничий кооператив "Красна поляна" уклав з позивачем вже 01 березня 2006 року, що свідчить або про достатню наявність урожаю і відповідно –коштів для виконання договору, або про недобросовісність сторони, який вже було відомо про своє матеріальне становище і про те, що вона не зможе виконати свої обов’язки. Таким чином, приймаючи постанову у даній справі, апеляційна інстанція враховує саме ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Крім того, матеріали справи не містять документів, якими встановлюється кількість урожаю, який залишився нетиснутим та немає доказів неможливості виконання рішення суду 21.12.2006, ніяких відомостей, щодо неможливості виконання рішення, від державній виконавчий служби не має, відповідачем суду не надано.
При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що сільськогосподарська техніка відповідача знаходиться в заставі за кредитною лінією 2006 року, тобто є обтяженою, і тому звернення стягнення на вказане майно з метою виконання рішення є неможливим, колегією суддів вважається необґрунтованим та недостатнім, оскільки питання про черговість стягнення за виконавчими документами і звернення стягнення на майно взагалі, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” є компетенцією державної виконавчої служби та вирішується державним виконавцем самостійно під час виконавчого провадження.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з тим підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2007 у справі № 2-7/18712-2006 скасувати.
3. У задоволенні клопотання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красна поляна" про надання відстрочки виконання рішення - відмовити.
Головуючий суддя
Судді