СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10 травня 2007 року | Справа № 2-3/540.1-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Шинкарева Олександра Георгійовича (повноваження перевірені), директора колективного підприємства "Поліграф-Техно";
відповідача: Абхаірової Єльзари Шевкієвни, довіреність №49 від 17.01.2007, державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида";
розглянувши апеляційну скаргу колективного підприємства "Поліграф-Техно" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 22 лютого 2007 року у справі № 2-3/540.1-2007,
за позовом колективного підприємства "Поліграф-Техно" (вул. К. Маркса, 44, кор. 7, Сімферополь, 95000)
до державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44, Сімферополь, 95040)
про стягнення 62500,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 22 лютого 2007 року у справі №2-3/540.1-2007 (суддя І.О. Соколова) відмовлено у задоволенні позову колективного підприємства "Поліграф-Техно" до державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" про стягнення 62500,00грн.
Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач вказує на те, що відповідач протиправно і навмисно здійснив дії по невизнанню прав позивача на твір і посягання на це право шляхом поширення завідомо неправомірних і неправдивих тверджень у позовній заяві до Шинкарьова О.Г. , поданій до Сімферопольського районного суду, починаючи з 11.11.2004, при наданні суду невідповідних дійсності пояснень про те, що саме державному підприємству "Видавництво і друкарня "Таврида", а не колективному підприємству "Поліграф-Техно" належать майнові права інтелектуальної власності на твір, у тому числі виключне право на дозвіл, або заборону використання твору "Видавничий проект газети "Сорока" і виключне право на надання дозволу і заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до пункту 6 договору від 2 вересня 2004, відповідач, у випадку невиконання ним пунктів 1 - 4 договору в частині порушення ним виключного права позивача, як набувача виключного права на дозвіл чи заборону використання службового твору автора Невзорова Н. Н. "Видавничий проект газети "Сорока" узяв на себе зобов'язання виплатити колективному підприємству "Поліграф-Техно" штраф у розмірі двадцяти тисяч відсотків від двохсот п'ятдесятьох гривень - у розмірі 50000,00грн.
Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" діяло протиправно, в порушення вимог статей 431, 440 Цивільного кодексу України, статей 15, 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", пунктів 1-4, 6 договору відчуження майнових прав інтелектуальної власності на твір шляхом купівлі-продажу від 2.09.2004, що надає право позивачу звернутись до суду у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України за захистом порушених прав і стягнення з позивача штрафу у розмірі 50000,00грн., передбаченого пунктом 6 договору.
На думку позивача, не можна вважати, що звернення державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" до суду з позовом до Шинкарьова О.Г. є належним способом судового захисту його права інтелектуальної власності на службовий твір автора Невзорова Н. Н. "Видавничий проект газети "Сорока".
Позивач також вказує на те, що місцевий суд відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог, безпідставно дійшов у оскаржуваному судовому рішенні про те, що позивач не надав належних доказів у підтвердження заявлених вимог.
Так, на думку позивача, суд першої інстанції невірно оцінив фактичні обставини справи і безпідставно дійшов до висновку, про те що позивач у своїх позовних вимогах вказує на те, що державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" порушило умови договору, звернувшись 11.11.2004 з позовом до громадянина Шинкарьова О.Г. про заборону йому випуску газети "Сорока - Крим".
Вимоги позивача пов'язані і витікають не з того, що відповідач - державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" у позові від 11.11.04 вимагав заборонити випуск газети "Сорока-Крим", а в тому, що відповідач порушив належні колективному підприємству "Поліграф - Техно" майнові права інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока" розповсюдивши публічно перед іншими особами, які були присутніми при розгляді справи у Сімферопольському суді, текст вищевказаного твору і твердження про те, що право на вищевказаний твір належить не колективному підприємству "Поліграф - Техно", а державному підприємству "Видавництво і друкарня "Таврида".
Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку, що відповідач не допустив порушення прав відповідача при реалізації свого право на судовий захист, оскільки при цьому були порушені договірні зобов'язання відповідача перед позивачем.
Безпідставним є також висновок суду про те, що предметом позову відповідача до Сімферопольського районного суду є "Видавничо - редакційний проект газети "Сорока- Крим", а предметом позову колективного підприємства "Поліграф-Техно" є порушення договору від 02.09.2004 предметом якого є майнові права інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока" у зв'язку з чим, противноправність діяння відповідача відсутня, так як предмети спору цих позовів різні.
Це твердження суду також не відповідає фактичним обставинам справи і наявним у справі доказам, оскільки договором між сторонами прямо передбачено правові наслідки порушення сторонами невиконання умов договору, пов'язаних із реалізацією в подальшому майнових прав сторін договору на об'єкт інтелектуальної власності, яким є вище означений твір. А тому предметом позовних вимог позивача у даній справі є порушення договору від 02.09.2004 пов'язане з реалізацією виконання договірних зобов'язань стосовно майнових прав на "Видавничий проект газети "Сорока".
В судовому засіданні з 07.05.2007 року по 10.05.2007 року було оголошено перерву.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Позивач - колективне підприємство "Поліграф - техно" звернувся з позовом до відповідача - державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" про стягнення 62500,00грн штрафу у зв'язку з його незаконними діями щодо противоправної перешкоди виключного права позивача на використування та заборону у використуванні твору іншими особами службового твору автора Незорова Н.Н. "Видавничий проект газети "Сорока". (а. с. 2 т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03.2006 у справі №2-22/540-06, позов колективного підприємства "Поліграф - Техно" було задоволено та з державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" на користь позивача було стягнуто 62500,00грн. штрафу, 118,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а також у доход державного бюджету 625,00грн. держмита. (а. с. 103-106 т. 1).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2006, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03.2006 у справі №2-22/540-06, було змінено та з державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" було стягнуто 50000,00грн. штрафу. (а. с. 139-147 т. 1).
Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2006 у справі №2-22/540.1-06 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 у справі №2-22/540-06 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. (а. с. 181-185 т. 1).
Як зазначила касаційна інстанція, підставою для скасування вказаних вище судових рішень стало те, що попередні судові інстанції, не встановивши такої обов'язкової умови для настання договірної відповідальності, як противоправність діянь відповідача, прийняли судові рішення при стягнення з Друкарні штрафних санкцій у розмірі 50000,00грн., тим самим порушивши вимоги статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття рішення за результатами обговорення усіх обставин справи.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, подаючи до господарського суду відповідні заяви від 21.11.2006 (а. с. 3 т. 2), та від 09.01.2007 (а. с. 41-43 т. 2).
В заяві про уточнення позовних вимог від 09.01.2007 позивач просить визнати порушення державним підприємством "Видавництво і друкарня "Таврида" права інтелектуальної власності колективного підприємства "Поліграф - Техно" на службовий твір автора Незорова К.Н. "Видавничий проект газети "Сорока", передбачених статтями 431, 440 Цивільного кодексу України, статтями 15,31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", пунктами 1-4, 6 договору відчуження майнових прав інтелектуальної власності на твір шляхом купівлі - продажу від 02.09.2004.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача припинити дії, що порушують права інтелектуальної власності позивача на службовий твір автора Незорова Н.Н. "Видавничий проект газети "Сорока" та створюють загрозу їх порушення, та стягнути з відповідача на користь позивача 50000,00грн. штрафу у зв'язку з його незаконними діями по противоправному порушенню майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір автора Незорова Н.Н. "Видавничий проект газети "Сорока" ( а. с. 41-43 том 2).
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для подання позову стало ствердження позивача про порушення відповідачем умов договору відчуження майнових прав інтелектуальної власності на твір шляхом купівлі - продажу від 02.09.2004 (а. с. 18-19 т. 1).
Відповідно до пункту 2 договору, предметом даного договору від 02.09.2004, на який посилається позивач, є відчуження відповідачем на користь позивача майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір автора Незорова Н.Н. "Видавничий проект газети "Сорока".
Також, позивач посилається на те, що за договором відчуження майнових прав інтелектуальної власності від 02.09.2004 йому було передані майнові права інтелектуальної власності на твір "Видавничий проект газети "Сорока".
Згідно з пунктом 4 договору, вартість відчужених майнових прав склала суму 250,00грн.
Сторонами пунктом 6 договору від 02.09.2004 було передбачено: "У випадку невиконання Відчужувачем пунктів 1-4 договору в частині порушення ним виключного права Набувача на використання усіма відомими йому дозволеними способами на весь строк охорони без обмеження території, виключного права на дозвіл або заборону використання іншими способами службового твору автора Незорова Миколи Миколайовича "Видавничий проект газети "Сорока", Відчужувач виплачує Набувачу штраф у розмірі двадцяти тисяч відсотків від двісті п'ятидесяти гривень - грошової компенсації за передані майнові права".
Отже, після фактичного виконання сторонами названого договору, 11.11.2004 відповідач звернувся до Сімферопольського районного суду з позовом до відповідачів - громадянина Шинкарьова А.Г. та Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ, в якому просив визнати недійсним свідоцтва №7651 про реєстрацію авторського права на твір "Редакційно - видавничий проект газети "Сорока-Крим", виданий 27.05.2003 Державним департаментом інтелектуальної власності Міносвіти і науки України на ім'я Шинкарьова А.Г.
Крім того, Видавництво просило суд заборонити Шинкарьову Олександру Георгійовичу випуск газети з найменуванням "Сорока- Крим" та стягнути з Шинкарьова О.Г. на користь державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" компенсацію за порушення майнових авторських прав у сумі 50000,00грн. мінімальних заробітних плат.
Як зазначає позивач, цими діями відповідач грубо порушив умови пунктів 1-4, 6 Договору від 02.09.2004, оскільки відповідач вийшов за межі наданих йому законом прав на судовий захист, заявивши вимоги до Шинкарьова О.Г., посилаючись на те, що саме Друкарні, а не колективному підприємству "Поліграф- Техно" належать майнові права інтелектуальної власності на вищевказаний твір.
Суд першої інстанції зазначив, що подання відповідачем позову до Шинкарьова О.Г., предметом якого є заборона випуску газети "Сорока- Крим", ніяк не порушує майнових авторських прав колективного підприємства "Поліграф - Техно", передбачених умовами договору від 02.09.2004, стосовно відчуження майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока".
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, позивач не надав суду належних доказів того, що з боку державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" були здійснені будь - які дії, спрямовані на порушення майнових прав позивача, передбачених умовами договору від 02.09.2004, стосовно відчуження майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока".
В статті 440 Цивільного кодексу України визначено, що майновими правами
інтелектуальної власності є: право на використання твору; - виключне право дозволять використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про авторське право та суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право), може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково з оформленням такої передачі авторським договором. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу не виключного права на використання твору ( частина 2 статті 32 Закону України "Про авторське право та суміжні права").
На підставі того, що авторський договір за своєю правовою природою регулює правовідносини, пов'язані лише з передачею майнових авторських прав, та не охоплює сферу охорони відчужених прав, таким чином, суд першої інстанції правомірно визначив, що висновки позивача про те, що відповідачем порушені майнові авторські права позивача є помилковими та не відповідають дійсності.
Згідно з пунктом 1 договору від 02.09.2004, державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" продало, а колективне підприємство "Поліграф - Техно" купило майнові права інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока".
Позивач у своїх позовних вимогах вказує на те, що державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" порушило умови договору, звернувшись 11.11.2004 з позовом до громадянина Шинкарьова О.Г. про заборону йому випуску газети "Сорока -Крим".
Проте, у позові державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" від 11.11.2004, на який посилається позивач, річ йде про заборону випуску газети "Сорока-Крим", тоді як колективне підприємство "Поліграф - Техно" стверджує про те, що відповідач порушив майнові права інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока".
Відповідно до чинного законодавства, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Отже, таким правом скористувався відповідач - державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" при зверненні 11.11.2004 до Сімферопольського районного суду з позовом до Шинкарьова О.Г., а тому жодних порушень договору відчуження майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока" від 02.09.2004 не має.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано, на думку судової колегії, прийняв до уваги те, що предметом позову відповідача до Сімферопольського районного суду є "Видавничо - редакційний проект газети "Сорока- Крим", тоді як позивач посилається на порушення договору від 02.09.2004 предметом якого є майнові права інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока". Отже, противноправність діяння відповідача відсутня, так як предмети спору цих позовів різні.
Реалізація відповідачем права на судовий захист свого оспорюваного права або інтересу не може вважатись противоправною поведінкою або порушенням договірного зобов'язання за договором від 02.09.2004.
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, позивачем не було додано жодних доказів порушення його майнових прав, передбачених умовами договору від 02.09.2004 стосовно відчуження майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір Незорова М.М. "Видавничий проект газети "Сорока".
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при розгляді справи та прийнятті рішення, було враховано вказівки, зазначені у Постанові Вищого Господарського суду України від 10.10.2006 у справі №2-22/540-06.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання позивача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства України та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року у справі № 2-3/540.1-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу колективного підприємства "Поліграф-Техно" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді