Справа № 22Ц - 3717/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Науменко М.А.
Категорія 27 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
29 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Поліщука М.А.,
суддів - Сліпченка О.І., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Бойченко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою АКБ «Укрсоцбанк» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дій банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та зобов»язання здійснювати нарахування відсотків у розмірі, передбаченому договором.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2009 року ОСОБА_1. звернувся в суд із вказаним позовом і просив визнати незаконними дії АКБ «Укрсоцбанк» по підвищенню відсоткової ставки за кредитним договором із 13% до 15%.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за кредитним договором від 22.05.2007 року він зобов»язувався сплачувати кредит із сплатою 13% річних за користування кредитом. Відповідач з 1.11.2008 року в односторонньому порядку підняв процентну ставку із 13% до 15% без згоди позивача, з порушенням закону, що вважає порушенням свого права.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії АКБ «Укрсоцбанк» щодо підвищення процентної ставки за договором кредиту№387\50\07 від 22.05.2007 року та зобов»язано АКБ «Укрсоцбанк» здійснювати нарахування за користування кредитним коштами в розмірі 13% річних, нараховані з листопада 2008 року надлишкові кошти зарахувати як сплачені в погашення процентів за кредитом.
В апеляційній скарзі АКБ «Укрсоцбанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що відповідач в порушення умов договору не направляв позивачу додаткової угоди про зміну процентної ставки, а також тим, що з 10.01.2009 року набрала чинності ст.1056-1 ЦК України, положеннями якої розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Колегія суддів із вказаними висновками погодитись не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини, які не оспорюються.
22 травня 2007 року ОСОБА_1.(позичальник) і акціонерний комерційник банк «Укрсоцбанк» в особі начальника Фастівського відділення Київської обласної філії(кредитор) уклали договір кредиту(Договір), за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 10.07.2021 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом щомісячно.
Пунктом 2.6 договору передбачено у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними органами України рішень, що прямо чи опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління Комітету з питань управління активами та пасивами банку Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів за користування кредитом. Про намір змінити розмір процентів кредитор зобов»язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.
З 1.11.2008 року відбулось підвищення відсоткової ставки з 13% до 15% річних.
При апеляційному розгляді встановлено, що відповідач 7.10.2008 року направив позивачу поштою лист із проектом додаткової угоди про зміну розміру процентів за користування кредитом з 13% до 15% річних (а.с.37-38).
ОСОБА_1. в судовому засіданні підтвердив, що вказаний лист і проект додаткової угоди він поштою отримав.
Відповідно до п.2.6.3 Договору у разі якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитором розмірами процентів за користування кредитом від зобов»язаний протягом десяти робочих днів до дати початку їх застосування повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, комісію за користування кредитом, можливі пені та штрафи в повному обсязі. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1., не підписавши проект додаткової угоди, тобто не погодившись із зміною розміру процентів, умов п. 2.6.3 Договору не виконав, а продовжує користуватись кредитом і сплачує з 1.11.2008 року проценти за користування кредитом в розмірі 15%.
За вказаних обставин відповідач відповідно до вимог ст.60 ЦПК України довів, що дії банку щодо підвищенні відсоткової ставки за кредитним договором відповідають умовам договору кредиту від 22 травня 2007 року і не суперечать вимогам закону.
Крім цього суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права ст.1056-1 ЦК України, яка набрала чинності з 10.01.2009 року, тобто після виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Висновок суду про те, що вказаний акт цивільного законодавства має зворотну дію в часі відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону.
Оскільки при апеляційному розгляді встановлено, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права, рішення суду відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за необґрунтованістю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу АКБ «Укрсоцбанк» задовольнити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до АКБ «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дій банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та зобов»язання здійснювати нарахування відсотків у розмірі, передбаченому договором – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді