Справа№22Ц - 2953/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Карпович В.Д.
Категорія 31 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
15 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Бойченко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2009року ОСОБА_1. і ОСОБА_2. звернулися до суду із зазначеним позовом і просили стягнути із ОСОБА_3. матеріальну шкоду в сумі 2800грн., моральну шкоду в сумі 30 000грн., та шкоду, завдану смертю потерпілого за період з 7 жовтня 2007року по 31 грудня 2008року в сумі 10 148, 34грн., та призначити стягнення коштів довічно на користь кожного із позивачів в сумі 342,70грн.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки – автомобіля, є відповідальним за заподіяну ним шкоду – 6 жовтня 2007року ОСОБА_4., керуючи належним відповідачу ОСОБА_3. автомобілем марки «ДЕУ Ланос» НОМЕР_1 на вул.Незалежності в м.Яготин Київської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка є донькою позивачів, внаслідок чого ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці ДТП. Матеріальна шкода складається із витрат на поховання. Заподіяння моральної шкоди обґрунтовували моральними переживаннями в зв’язку із смертю дочки. Відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілої позивачі мотивували тим, що на час смерті доньки перебували на її утриманні.
Ухвалою суду від 16 березня 2009 року до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто ОСОБА_4.
Рішенням Яготинського районного суду від 23 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 2800грн. матеріальної шкоди, 10 000грн. моральної шкоди. В решті вимог відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
В частині вимог до ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що в судовому засіданні не доведено, що позивачі перебували на утриманні потерпілої, а тому підстав для стягнення шкоди, завданої смертю потерпілого немає. Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 10 000грн., суд виходив із того, що відповідачі добровільно сплатили моральну шкоду в розмірі 20 000грн. і матеріальну шкоду в розмірі 5000грн.
Колегія суддів із вказаними висновками в частині визначення розміру моральної шкоди погодитись не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини, які не оспорюються.
6 жовтня 2007року ОСОБА_4., керуючи автомобілем марки «ДЕУ Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3., на вул.Незалежності в м.Яготин Київської області порушив Правила дорожнього руху України і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5- доньку позивачів, внаслідок чого ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці ДТП.
Вина ОСОБА_4. у скоєнні дорожно-транспортної пригоди, внаслідок якої померла
ОСОБА_5, в установленому законом порядку доведена, визнається сторонами і доказуванню не підлягає
В день розгляду судом кримінальної справи відносно ОСОБА_4. 6.02.2008 року відповідач ОСОБА_3. добровільно сплатив позивачам моральну шкоду у розмірі 20 000грн.
ОСОБА_4. відповідно до вимог ст.ст.1167, 1187 ЦК України як володілець джерела підвищеної небезпеки є відповідальним за завдання шкоди.
Проте визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 10 000грн., суд не врахував обставин справи та вимог, передбачених ст.23 ЦК України.
Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як вбачається із матеріалів справи в результаті винних дій відповідача ОСОБА_4. позивачі втратили єдину доньку.
Враховуючи характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_4., необережний характер дій відповідача по вчиненню дорожно-транспортної пригоди та умисні дії, які полягають у завідомому залишенні без допомоги потерпілої, глибину фізичних та душевних страждань позивача, які відновленню не підлягають, розписку відповідача про згоду відшкодувати позивачам моральну шкоду в розмірі 25 000грн., вимоги розумності і справедливості, колегія суддів визначає моральну шкоду в розмірі 25 000грн.
Висновки суду про відмову в позові в частині вимог про стягнення шкоди з правових підстав, визначених ст.1200 ЦК України, є обґрунтованими і законними.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд правильно виходив із того, що позивачі не довели, що на момент смерті своєї дочки вони як непрацездатні особи перебували її утриманні.
Так, судом встановлено, що покійна ОСОБА_5 працювала робітницею у ВАТ «Яготинський маслозавод» і отримувала середню заробітну плату в розмірі 1370,8грн.
На її утриманні перебував син ОСОБА_6 1990 року народження.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на час заподіяння шкоди смертю своєї доньки отримували пенсію за віком: ОСОБА_1 в розмірі 345,2грн., а ОСОБА_2 в розмірі 503,17грн.
Та обставина, що покійна ОСОБА_5 разом із своїм неповнолітнім сином на час заподіяння шкоди проживали разом із позивачами не свідчить про те, що позивачі перебували на утриманні покійної доньки.
За вказаних обставин, оскільки при апеляційному розгляді встановлено, що при визначенні розміру моральної шкоди суд неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині необхідно змінити і стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000грн.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Яготинського районного суду від 23 березня 2009 року в частині стягнення моральної шкоди змінити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000грн.
В іншій частині рішення Яготинського районного суду від 23 березня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді