КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року № 810/1224/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу голови Державної судової адміністрації України від 20.03.2017 №2/07.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом від 20.03.2017 №2/07 на нього було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, нездійснення організаційного забезпечення діяльності та невжиття заходів щодо проведення капітального ремонту Таращанського районного суду Київської області, що призвело до грубих порушень та має негативний вплив на виконання повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій та статус суддів». Проте, позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного наказу, оскільки всі порушення, через які було застосовано до позивача догану відсутні. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не мав жодного права застосовувати до нього дисциплінарне стягнення за події 2015 року так як річний строк вчинення яких минув у 2016 році.

Також позивач зазначає, що дисциплінарне стягнення було застосовано до нього 20.03.2017 під час перебування на лікарняному, що на думку позивача, суперечить положенням ст.74 Закону України "Про державну службу".

В додаткових письмових поясненнях позивач зазначає, що він не відмовлявся від отримання копії оскаржуваного наказу, оскільки останній йому відповідачем не вручався. Проте відповідач продовжуючи порушувати визначену законом процедуру доведення до державного службовця накладеного дисциплінарного стягнення, дізнавшись, що останній перебуває на лікарняному, передав у канцелярію установи копію спірного наказу.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що підставою прийняття спірного наказу є встановлення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДСА України факту системного невиконання начальником ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 посадових обов'язків, а саме: невиконання, неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих в межах їхніх повноважень, результатом яких стали неналежні умови для здійснення судочинства в Таращанському районному суді Київської області. Зазначає, що твердження позивача стосовно того, що відповідач не мав жодного права застосовувати до нього дисциплінарне стягнення, якщо минув один рік після його вчинення є безпідставним, оскільки порушення викладені в звіті про проведення аудиту, які відображені в висновку дисциплінарної комісії мають тривалий характер. Станом на день прийняття дисциплінарною комісією цього рішення строки, передбачені ч.3 ст.75, ч.5 ст. 74 ЗУ «Про державну службу» не сплинули, а відтак будь-які порушення строків, передбачених для дисциплінарного провадження, відсутні.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що висновки позивача щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у період перебування його на лікарняному є помилковими, оскільки спірним наказом встановлено, що відповідне дисциплінарне стягнення застосовується до ОСОБА_1 у перший робочий день повернення його до виконання службових обов'язків.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що спірний наказ був прийнятий правомірно.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1, з 22.09.2014 був призначений на посаду начальника ТУ ДСА України в Київській області, що підтверджується Наказом від 22.09.2014 №5 66/к.

Матеріалами справи встановлено, що до ДСА України 05.07.2016 надійшов лист голови Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 01.07.2016 №01- 35/135/2016-вих в якому, зокрема, зазначено, що Таращанським районним судом Київської області протягом 2015 року неодноразово направлялися листи на адресу начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1, голови Апеляційного суду Київської області ОСОБА_3, інформаційні листи та рішення зборів суддів щодо незадовільного стану приміщення суду, незадовільного матеріально-технічного забезпечення, у зв'язку з чим було висловлено прохання в найкоротші терміни провести службове розслідування щодо бездіяльності посадових осіб територіального управління та вжити невідкладних заходів для створення належних умов праці для працівників та відвідувачів Таращанського районного суду Київської області.

В листі зазначено, що з лютого 2016 року до суду надходили інформаційні листи, у яких містилася неправдива інформація про виконані роботи по капітальному ремонту приміщення суду, а саме вказувалося, що: проведено нову електропроводку, однак, як зазначає голова суду, станом на день отримання судом від територіального управління такої інформації була введена не завершена та не підключена лише тимчасова електромережа, та не встановлені щитові; також було вказано, що проведено капітальний ремонт приміщення суду, проте, як вказує голова суду в запереченні від 27.04.2016 до звіту за результатами планового аудиту, було встановлено, що ремонтні роботи тільки розпочаті, але не завершені; надано меблі для кабінетів суддів, однак, як зазначає голова суду, ОСОБА_1 у поясненні від 27.04.2016 № 06-09/554 відмітив, що фактично меблі надано тільки для кабінету судді ОСОБА_6 який переведений до Таращанського районного суду Київської області із суду, розташованого в зоні АТО. Водночас голова суду ОСОБА_2 зазначила, що кабінет у судді ОСОБА_6 відсутній, у зв'язку з чим за призначенням використовувати надані меблі немає можливості. Також головою суду у зверненні від 01.07.2016 вказувалося, що станом на 01.07.2016 керівництвом ТУ ДСА України в Київській області не підписано договори на вивезення з приміщень суду побутового сміття, а також не укладені договори на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для здійснення опалення приміщень суду). При цьому, головою суду зауважувалося, що згадані договори неодноразово надсилалися із суду на адресу ТУ ДСА України в Київській області. Крім того, голова суду повідомила, що суд влітку 2015 року забезпечено тимчасовим сервером, тимчасовою локальною мережею на 15 робочих місць при потребі в 24 робочих місця, надано три системи звукозапису, три комплекти персональних комп'ютерів, встановлено 67 однокамерних металопластикових вікон (котрі не відповідають державним будівельним нормам), ремонт покрівлі проведено лише частково (відсутні стоки для водовідведення), ремонт в робочих кабінетах суддів і працівників апарату суду не завершено, відсутні зали судових засідань, водопровід, водовідведення (попередня тимчасова локальна мережа восени 2015 року демонтована).

Відповідно до наказу ДСА України від 27.07.2016 № 146 «Про проведення позапланового аудиту» утвореною аудиторською групою проведено позаплановий аудит відповідності та фінансовий аудит окремих питань в ТУ ДСА в Київській області. За результатом проведеного аудиту складено Звіт за результатами проведення позапланового аудиту та аудиту фінансової відповідності окремих питань в ТУ ДСА України в Київській області від 05.08.2016 № 6- 16/13.

Як зазначено в аудиторському звіті, за результатами якого підтверджено в повному обсязі факти, викладені у зверненні голови Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_2. Аудиторська група дійшла висновків, що прийняття неефективних управлінських рішень начальником ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 в частині управління фінансовими і матеріальними ресурсами, недосконале планування коштів та неоперативне управління ними, а також відсутність взаємодії ТУ ДСА України в Київській області з Таращанським районним судом Київської області з цих питань призвели до порушень, результатом яких стали неналежні умови для здійснення судочинства в Таращанському районному суді Київської області. Зокрема, аудиторська група встановила таке.

Незавершення ремонтних робіт у приміщенні Таращанського районного суду Київської області зумовлено такими причинами: не проведення у 2015 році передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" процедур закупівель призвело лише до часткового (неповного) використання бюджетних асигнувань; з виділених 5 000,0 тис. гривень ТУ ДСА України в Київській області використало лише 1367,0 тис. гривень. Частина коштів, у сумі 127,8 тис. грн. повернута до державного бюджету, як не використана, а 3 275,0 тис. грн. перерозподілена головним розпорядником для використання на інших об'єктах; у 2016 році жодних заходів щодо відновлення робіт з капітального ремонту приміщення Таращанського районного суду Київської області з боку начальника територіального управління не здійснено; предмети довгострокового користування (меблі, комп'ютери) для Таращанського районного суду Київської області не були придбані та не передавалися для суду; при затвердженій сумі кошторисних призначень 5 000,0 тис. грн. на проведення капітального ремонту приміщення Таращанського районного суду Київської області, річним планом закупівель ТУ ДСА України в Київській області на 2016 рік жодних процедур закупівель на зазначені цілі не було заплановано та не проведено; із загальної суми відкритих асигнувань на капітальний ремонт приміщень у 2016 році (2 261,3 тис. грн.) на ремонт Таращанського районного суду Київської області використано лише 1,3 тис. грн., що становить 0,05 % від загальної суми.

Розподіл комп'ютерної техніки між місцевими загальними судами Київської області територіальним управлінням здійснювався без врахування забезпечення першочергових потреб, що призвело до незабезпечення Таращанського районного суду Київської області комп'ютерною технікою. За результатами перевірки встановлення віконних виробів у кількості 66 штук, виявлено, що віконні вироби не відповідають вимогам Державних будівельних норм України В.2.6-31:2006 (зі зміною від 01.07.2013), зокрема позиції 5 табл. 1 пункту 2.2, що підтверджується Експертним висновком від 03.08.2016. Договори, надіслані Таращанським районним судом Київської області про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів та постачання природного газу за регульованим тарифом, станом на 01.07.2016 ТУ ДСА України в Київській області не підписані та станом на 01.08.2016 до перевірки не надані.

ТУ ДСА України в Київській області не організовано та не забезпечено проведення регламентних робіт та оформлення дозвільної документації для безпечного запуску газової котельної топкової на наступний опалювальний період.

Державний акт на земельну ділянку не оформлено, експертної оцінки не проведено. Земельна ділянка, на якій розміщується Таращанський районний суд Київської області, в обліку ТУ ДСА України в Київській області не відображена.

Внаслідок вищевказаних порушень, допущених начальником ТУ ДСА України у Київській області ОСОБА_1, склалася ситуація, через яку незабезпечення належних умов діяльності Таращанського районного суду Київської області ставить під загрозу забезпечення вільного доступу громадян до правосуддя, негативно впливає на роботу суду, його повноцінне функціонування, що є порушенням вимог статті 55 Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 6 Положення про ТУ ДСА в Київській області, затвердженого Головою ДСА України 25 вересня 2015 року, персональну відповідальність за виконання покладених на територіальне управління ДСА України в Київській області завдань несе начальник цього територіального управління.

На підставі викладеного, аудиторською групою зроблено висновки, що перелічені порушення та недоліки у фінансово-господарській діяльності ТУ ДСА України в Київській області стали наслідком системного невиконання посадових обов'язків начальником цього управління ОСОБА_1

З даним аудиторським звітом начальник ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 ознайомлений 12.08.2016, про що зробив відмітку.

22.08.2016 начальник відділу аудиту ДСА України ОСОБА_4 звернувся до Голови ДСА України ОСОБА_5 зі службовою запискою №6-13/211, у якій запропонував, за неналежне виконання посадових обов'язків начальником територіального управління ОСОБА_1, нездійснення організаційного забезпечення діяльності та невжиття заходів щодо проведення капітального ремонту приміщення суду, що призвело до грубих порушень та має негативний вплив на виконання повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», передати матеріали позапланового аудиту відповідності та фінансового аудиту окремих питань в територіальному управлінні для здійснення дисциплінарного провадження щодо начальника територіального управління ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА України.

Розглянувши вказану службову записку, Головою ДСА України ОСОБА_5 було прийнято рішення від 22.09.2016 №6-6808/16, яким ініційовано дисциплінарне провадження відносно позивача щодо неналежного виконання посадових обов'язків, нездійснення організаційного забезпечення діяльності та невжиття заходів щодо проведення капітального ремонту приміщення Таращанського районного суду Київської області, яке призвело до грубих порушень та має негативний вплив на виконання повноважень, визначених ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

15.02.2017 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДСА України щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у ДСА України, категорії "Б" - начальників ТУ ДСА України та їх заступників, керівників апаратів апеляційних судів та їх заступників було складено висновок №3 про наявність в діях начальника ТУ ДСА у Київській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" та достатність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визначеної п.2 ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу".

У висновку дисциплінарної комісії увійшли висновки викладені у аудиторському звіті. Дисциплінарною комісією також встановлено, що Звіт за результатами проведення позапланового аудиту відповідності та фінансового аудиту окремих питань в ТУ ДСА України в Київській області від 05 серпня 2016 року № 6-16/13, ніким не скасовано, не визнано недійсним, помилковим та таким, що підготовлений з порушеннями, а, отже, його достовірність не може піддаватися сумніву. Також зазначено, що висновки аудиторського звіту знайшли своє підтвердження і в результаті здійснених дисциплінарною комісією досліджень матеріалів перевірки, проведеної аудиторською групою відповідно до наказу ДСА України від 27 липня 2016 року № 146, з урахуванням письмових пояснень від 08.02.2017, наданих начальником ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1, та зібраних додаткових матеріалів. При цьому, дисциплінарна комісія виходила з того, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (частина третя статті 65 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДСА України щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у ДСА України, категорії "Б" - начальників ТУ ДСА України та їх заступників, керівників апаратів апеляційних судів та їх заступників було складено подання від 15.02.2017 №3, яким Голові ДСА України рекомендовано притягнути начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вказані подання та висновок були направленні Головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА України супровідним листом від 10.03.2017 №4-1923/17 на адресу ДСА України.

З матеріалів справи вбачається, що ДСА України було направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 10.03.2017 №4-1924/17, у якому відповідач повідомив позивачу про наявність рекомендації дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА України про застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого п.2 ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу", у виді догани. У зв'язку з чим, відповідач просив позивача надати письмові пояснення.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано аудиторській групі, дисциплінарній комісії та ДСА України письмові пояснення.

У вказаних письмових поясненнях позивачем було зазначено зокрема, що через самовільні втручання відповідача у переробляння довідки про зміни до кошторису на 2015р. та довготриваючою розробкою проектної документації підрядником голови ДСА України - через строки було неможливо проведення двохмісячної процедури відкритих торгів у 2015 році, як наслідок із виділених 5 000,0 тис.грн. договір підряду було укладено на дозволену без проведення тендеру суму 1367,0 тис.грн. (із заявлених підрядником 1 500,0 тис.грн. експертизою було визначено вартість робіт на суму 1 367,0 тис.грн).

Також, у зв'язку із самовільним внесенням відповідачем 22.10.2015р. змін в Довідку про зміни до кошторису на 2015р. (із змінами щодо Таращанського районного суду в загальній сумі 5000,0 тис, грн.. по КЕКВ 3000 «Капітальні видатки») та особистим втручанням голови ДСА України в дану тендерну закупівлю виник даний залишок, натомість позивач не має жодного відношення до виникнення залишку коштів у сумі 3275,0 тис, грн. із суми 5000,0 тис, грн., оскільки залишок утворився виключно через безвідповідальність та самоуправство голови ДСА України. Протягом 2016 року всі заплановані та передбачені договором підряду ремонтні роботи виконані. Після закінчення проведення капітального ремонту в приміщенні Таращанського районного суду, управлінням одразу було здійснено придбання предметів довгострокового користування - як і планувалось річним планом закупівель на 2016р.. За 2016 рік територіальним управлінням проведено капітальний ремонт приміщення Таращанського районного суду Київської області, а саме: проведено електропроводку по всьому приміщенню суду, проведено ремонт в двох залах судових засідань, проведено ремонт в трьох кабінетах суддів, нарадчіх кімнатах, кабінеті керівника апарату, ремонт канцелярії тощо. В цілому за 2016 рік було проведено капітальний ремонт двох поверхів приміщення.

Територіальне управління використовує кошти відповідно до річного плану закупівель, яким передбачено проведення ремонтних робіт у Таращанському районному суді протягом 2016 року, отже твердження щодо використання за перше півріччя 2016 лише 1308,00 грн. вирвано із контексту річного плану, оскільки після проведення аудиторської перевірки територіальним управлінням було продовжено заплановані на 2016 рік роботи, і як результат - протягом 2016 року територіальним управлінням було виконано всі заплановані заходи по забезпеченню Таращанського районного суду, на що було використано 2 030 708,14 грн.. Територіальним управління приділялось значну увагу забезпеченню даного суду і тільки в 2016 році територіальним управлінням було видано Таращанському районному суду Київської області 19 персональних комп'ютерів, 3 системи фіксування судового засідання, та 2 багатофункціональних принтера, що у % співвідношенні із 100% придбаної комп'ютерної техніки для всіх місцевих загальних судів Київської області - складає 10,85%.

Суд забезпечено на 79,16 % комп'ютерною технікою (що вище за середнє по Київській області). У зв'язку з тим, що була негайна потреба в заміні віконних блоків в новому приміщенні Таращанського районного суду Київської області, то управлінням було здійснено закупівлю матеріалів для віконних блоків до початку проведення капітального ремонту з поточних видатків (2210). Договори на постачання газу укладаються після проведення процедури державної закупівлі. Дана закупівля проводиться однією процедурою для всіх судів одночасно і Таращанський районний суд не виключення. Таращанський районний суд не перебував до серпня місяця без газу - він і так постачається до всіх судів з 01 січня кожного року (не враховуючи чи підписаний вже договір чи ні), а законні строки проведення процедур закупівель ніхто не відміняв - їх треба дотримуватися і підписувати договір після проведення відповідної тендерної процедури - що і було зроблено територіальним управлінням. Таращанський районний суд, як і деякі інші суди, не потребує укладання окремого договору на вивезення сміття, оскільки це протягом останніх тринадцяти років забезпечується і без укладання договорів - безкоштовно, місцевими комунальними службами. З 2012 року після створення Державного земельного кадастру та в подальшому після внесення змін у 2013 році в Земельний кодекс України - посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється без оформлення державних актів.

Суд зазначає, що будь яких звернень до правоохоронних органів з приводу незаконних дій або вчинення тиску з боку голови ДСА України ОСОБА_5 позивачем надано не було.

Судом встановлено, що на підставі висновку від 15.02.2017 №3 та пояснень позивача 20.03.2017 ДСА України було прийнято наказ "Про оголошення догани ОСОБА_1Я." №2/07, яким начальнику ТУ ДСА України в Київській області оголошено догану.

Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що у разі відсутності ОСОБА_1 на службі дисциплінарне стягнення застосовується до нього у перший робочий день його повернення до виконання службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2017 посадові особи ДСА України прибули до ТУ ДСА в Київській області для вручення позивачу копії спірного наказу, що підтверджується актом щодо оголошення та вручення наказу про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення від 20.03.2017, де їм повідомили про відсутність останнього на робочому місці у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Копію наказу було надано у канцелярію та зареєстровано за вхідним №655/17 від 20.03.2017. Крім того, відповідно до акту про ознайомлення з наказом ОСОБА_1, наказ направлено на домашню адресу ОСОБА_1 Також даний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується у наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі-Закон № 889) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону № 889 державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Частиною 1 ст.64 Закону № 889 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч.2 ст.65 Закону № 889 дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (ч.3 ст.65 Закону №889).

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону № 889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч.3 ст.66 Закону №889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 6 ст.66 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч.7 ст.66 Закону № 889).

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст.69 Закону № 889.

Згідно з ч.2 ст.69 Закону №889 дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Частиною 9 ст.69 Закону № 889 визначено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно з ч.10 ст.69 Закону № 889 результат розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч.11 ст.889 Закону № 889).

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону № 889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

За умовами ч.2 ст.75 Закону № 889 пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Згідно з ч.3 ст.75 Закону № 889 відмова надати пояснення оформляється відповідним акт. і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 ст.77 Закону № 889 встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним акт. суб'єкта призначення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Закону №889 у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч.5 ст.77 Закону №889).

Відповідно до чч.6-7 ст.77 Закону № 889 державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим лист. з повідомленням про вручення.

Отже, з аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що при вчиненні державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, суб'єкт призначення або керівник державної служби такому державному службовцю може оголосити догану за поданням дисциплінарної комісії.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформлюється наказом, приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

Як зазначено вище, підставою прийняття спірного наказу є висновки відповідача про неналежне виконання начальником ТУ ДСА в Київській області ОСОБА_1 посадових обов'язків, які полягали в прийнятті неефективних управлінських рішень у частині управління фінансовими та матеріальними ресурсами, недосконалому плануванні коштів і неоперативному управлінні ними, а також відсутності взаємодії ТУ ДСА України в Київській області з Таращанським районним судом Київської області, які призвели до незабезпечення належних умов діяльності Таращанського районного суду Київської області, що поставило під загрозу забезпечення вільного доступу громадян до правосуддя, негативно вплинуло на роботу суду, його повноцінне функціонування.

Щодо обґрунтування позовної вимоги стосовно того, що всі порушення через які було застосовано до позивача догану взагалі не існують, то судом встановлено, що до ДСА України від голови Таращанського районного суду Київської області надійшов лист з проханням провести службове розслідування щодо перевірки фактів бездіяльності посадових осіб ТУ ДСА України в Київській області, у зв'язку з тим, що останні не проводять жодних дій та не вжили заходів для завершення капітального ремонту приміщення суду для створення належних умов праці для працівників і відвідувачів Таращанського районного суду Київської області. ДСА України відповідно до наказу від 27.07.2016 №146 організовано перевірку вказаних фактів. За результатом перевірки складено відповідний звіт, з яким позивач був ознайомлений 12.08.2016.

Суд зазначає, що дисциплінарна комісія встановила, що перелічені порушення та недоліки у фінансово-господарській діяльності ТУ ДСА України в Київській області стали наслідком системного невиконання посадових обов'язків начальником даного управління ОСОБА_1 У зв'язку з чим, комісія дійшла висновків, що начальник ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 допустив порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, а саме: невиконання, неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, результатом яких стали неналежні умови для здійснення судочинства в Таращанському районному суді Київської області.

Суд зазначає, що при проведенні дисциплінарного розслідування окрім звіту аудиторської групи, дисциплінарною комісією дослідженні документи які надано на підтвердження вжитих заходів для завершення капітального ремонту приміщення суду для створення належних умов праці для працівників і відвідувачів Таращанського районного суду, письмові пояснення ОСОБА_1.

Як зазначено в аудиторському звіті, результати аудиту підтверджено в повному обсязі факти, викладені у зверненні голови Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_2

Суд зазначає, що аудиторський звіт, який взятий за основу дисциплінарною комісією відповідно до підпункту 1.2.27 пункту 1.2 Порядку проведення аудиту управлінням аудиту Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом ДСА України від 16 серпня 2013 року № 11є офіційним документом.

Судом встановлено та не заперечується представником позивача даний звіт в судовому порядку не оскаржувався.

Крім того, суд зауважує, що у висновку дисциплінарної комісії встановлено, що звіт ніким не скасовано, не визнано недійсним, помилковим чи таким, що підготовлений з порушеннями, а, отже, його достовірність не може піддаватися сумніву.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що аудиторський звіт, висновки якого дисциплінарною комісією взяті за основу є дійсними та достовірними.

Будь-яких інших доказів на підтвердження недійсності висновків аудиторського звіту позивачем під час розгляду справи надано не було.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що ТУ ДСА України в Київській області не вжито невідкладних заходів для створення належних умов праці для працівників та відвідувачів Таращанського районного суду Київської області і тим самим, порушено вимоги Положень.

Відповідно до абз.1 п.6 Положення ТУ ДСА України в Київській області очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДСА України.

Абзацом 3 п.6 Положення визначено, що начальник ТУ ДСА України в Київській області несе персональну відповідальність за виконання покладних на ТУ ДСА України в Київській області завдань.

Згідно з п.7 Положення начальник ТУ ДСА України в Київській області, зокрема: керує діяльністю ТУ ДСА України в Київській області та несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань; організовує роботу ТУ ДСА України в Київській області та визначає функції заступника начальника та керівників структурних підрозділів, посадові обов'язки працівників ТУ ДСА України в Київській області.

Отже, із зазначеного слідує, що начальник ТУ ДСА України в Київській області є посадовою особою, яка безпосередньо відповідає за організацію роботи усіх структурних підрозділів територіального управління, у тому числі, вживає невідкладних заходів для створення належних умов праці для працівників та відвідувачів місцевих судів.

При цьому, така посадова особо несе персональну відповідальність за виконання покладених на ТУ ДСА України в Київській області завдань та функцій, у тому числі, і щодо вжиття невідкладних заходів для створення належних умов праці в місцевих судах.

Отже, проведеним службовим розслідуванням та складеними за його результатами матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено, що позивачем як начальником ТУ ДСА України в Київській області не було на належному рівні забезпечено належних умов діяльності місцевого суду, а саме Таращанського районного суду Київської області, що свідчить про правомірність висновків відповідача щодо неналежного виконання позивачем посадових обов'язків та про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач не мав права застосовувати до нього дисциплінарне стягнення, за події 2015 року, річний строк вчинення яких минув ще у 2016 році, чим порушено ч.5 ст.74 ЗУ «Про державну службу», то суд не приймає до уваги такі твердження, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (частина третя статті 65 Закону).

Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно частини 1 статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Суд звертає увагу на таке, звернення голови Таращанського районного суду Київської області від 1 липня 2016 року надійшло до ДСА України 05.07.2016. Наказ про проведення позапланового аудиту відповідності та фінансового аудиту окремих питань в ТУ ДСА України і Київській області Головою ДСА України видано 27.07.2016. Аудит проводився у термін з 28.07.2016 по 05.08.2016, за результатами якого підготовлено аудиторський звіт та 22.09.2016 подано Голові ДСА України службову записку про передачу матеріалів аудиту до дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження.

Тобто, з цього дня рахується шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця, так як Голова ДСА України дізнався саме про наявність вчиненого порушення за результатами аудиту, який виявив їх.

Також встановлено, що в період з дати надходження листа голови Таращанського районного суду Київської області - 05.07.2016 - по дату Висновку, ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зв'язку із відпусткою - 32 календарних дні (22, 23 серпня, з 25 серпня по 05 вересня 2016 року, з 13 по 15 лютого 2017 року) та тимчасовою непрацездатністю - 27 календарних днів (з 08 по 30 листопада 2016 року, 01, 02, 21, 22 грудня 2016 року), що підтверджується табелями обліку використання робочого часу.

Крім того, річний строк притягнення до відповідальності державного службовця також не пропущено, так як порушення викладені в звіті про проведення аудиту, які відображені в висновку дисциплінарної комісії, мають триваючий характер, що свідчить про дотримання відповідачем встановлених ст.74 Закону України «Про державну службу».

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч.4 ст.74 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани під час перебування його на лікарняному, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.03.2017 по 24.03.2017 перебував на лікарняному, що підтверджується листом непрацездатності.

Як зазначено вище, наказ № 2/07 "Про оголошення догани ОСОБА_1Я." був прийнятий Державною судовою адміністрацією України 20.03.2017, тобто у період перебування позивача на лікарняному.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що спірний наказ містить застереження.

Так, зокрема, пункт. 2 спірного наказу встановлено, що у разі відсутності ОСОБА_1 на службі, дисциплінарне стягнення застосовується до нього у перший робочий день повернення до виконання службових обов'язків.

Отже, зі змісту наказу №2/07 вбачається, що днем застосування до позивача дисциплінарного стягнення є не 20.03.2017 (дата прийняття спірного наказу), а саме перший робочий день після повернення ОСОБА_1 до виконання обов'язків начальника ТУ ДСА України в Київській області.

Таким чином, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було здійснено у перший робочий день (27.03.2017), тобто у перший робочий день після повернення ОСОБА_1 із лікарняного, що не суперечить положенням ч.4 ст.74 Закону №889.

Також, суд зазначає, що відповідачем складено акт від 20.03.2017 про ознайомлення з наказом ОСОБА_1, з якого вбачається, що після прибуття 20.03.2017 до ТУ ДСА України в Київській області за адресою: вул. Жилянська, буд. 58-Б, м. Київ, 11601, з метою ознайомлення начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 з наказом ДСА України від 20.03.2017 №2/07 «Про оголошення догани», повідомлено про відсутність його на робочому місці у зв'язку з перебуванням на лікарняному. Копію наказу було надано у канцелярію та зареєстровано за вхідним №655/17 від 20.03.2017.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься рекомендоване поштове повідомлення про вручення, що підтверджує факт надсилання позивачу наказу про оголошення догани на домашню адресу (АДРЕСА_1).

Таким чином, враховуючи матеріали справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позивачем як начальником ТУ ДСА України в Київській області було неналежно виконано свої посадові обов'язки щодо прийняття неефективних управлінських рішень у частині управління фінансовими та матеріальними ресурсами, недосконалому плануванні коштів і неоперативному управлінні ними, а також відсутності взаємодії ТУ ДСА України в Київській області з Таращанським районним судом Київської області, які призвели до незабезпечення належних умов діяльності Таращанського районного суду Київської області, що поставило під загрозу забезпечення вільного доступу громадян до правосуддя, негативно вплинуло на роботу суду, його повноцінне функціонування, що свідчіть про правомірність прийняття відповідачем спірного наказу та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани. Крім того, судом не було встановлено порушення відповідачем вимог статтей 74 та 77 Закону № 889 під час прийняття спірного наказу.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 даного Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв в порядку, у межах повноважень, строків та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачами не понесено судових витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 липня 2017 р.