ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2007 р.                                                           Справа № 2/59-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК", м.Херсон

до Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м.Херсон  

про  скасування постанови

за участю представників сторін:  

від позивача:  Рефлер В.В., директор

від відповідача:  Максимов Д.С., довіреність від 18.01.2007р. № 4

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" звернулась до суду з адміністративним позовом до Херсонського обласного управління  у справах захисту прав споживачів про скасування Постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 29 листопада 2006 року, якою на позивача  накладено штраф у розмірі 995,79 грн.

Позовні вимоги ТзОВ "ВТФ "РВіК" ґрунтуються на ствердженні про  прийняття відповідачем рішення з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач в особі керівника фірми Рефлера В.В. підтримав позовні вимоги викладені в адміністративному позові про скасування постанови Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 29.11.2006 року, вважаючи його незаконним, а факти викладені у ній такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач позов не визнав, про що Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів повідомило у запереченнях на позов та через свого представника в судовому засіданні, наполягаючи на тому, що ТзОВ "ВТФ "РВіК" у процесі своєї виробничої діяльності порушило положення ст.ст.15, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", які зазначаються у відсутності позивача за юридичною адресою, відсутність інформації про послуги які надаються у місці фактичного знаходження офісу підприємства, вчинення перешкод у отриманні необхідної  інформації та документів, ненадання витребуваних документів позивачем на вимогу посадових осіб управління у справах захисту прав споживачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, з'ясувавши їх правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.10.2006 року громадянка м.Херсона Глезня Г.Д., яка мешкає за адресою вул.Порт Елеватор, 3 кв.25, тел.36-85-70, звернулась до Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів зі скаргою на якість телекомунікаційних послуг телефонного зв'язку, які згідно до умов укладеного з нею договору № 570 від 06.09.2005 року про надання послуг електрозв'язку їй  надаються ТзОВ "Виробничо-технічна фірма "РВіК". До наданої скарги скаржницею була залучена копія вищенаведеного договору, у якому ТзОВ "ВТФ "РВіК" як сторона у договорі, який є за своєю  правовою природою договором про надання послуг, а саме "виконавець", має наступні реквізити у розділі 6  "Юридичні адреси сторін": ПІДПРИЄМСТВО  ТОВ ВТФ "РВіК" м.Херсон, вул.Перекопська, 169а, код ЗКПО 19228415 тел./факс 22-42-35 р/р. 26003316 в ХОФ "Укрсоцбанк" м.Херсон, МФО 325201, ІПН 192284121036, свідоцтво № 30520811.

На підставі цієї скарги начальником Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів Перевознік В.М. 01.11.2006 року  було підписано Розпорядження № 445, на підставі якого працівникам Лібус С.Б. (посвідчення № 1 від 01.03.2004 року) та Богдашкіній О.І. (посвідчення № 15 від 08.07.2004р.) було доручено, як зазначено у даному документі, "здійснити перевірку стану дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, про рекламу, правил торгівлі, надання послуг у ТзОВ "ВТФ "РВіК", вул.Перекопська, 169а".

Як свідчать матеріали справи, а саме - Акт № 000374 серії ФЗ перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 02 листопада 2006 року, посадові  особи зазначені у ньому (Лібус С.Б., Богдашкіна О.І. та стажер Демешко С.Б.), у цей день виконували дії з перевірки скарги споживача № Г-527 від 26.10.2006 року (гр.Глезня Г.Д.) на підставі Розпорядження № 445 від 01.11.2006 року, виданого Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів. З тексту складеного ними акту вбачається, що перевіряючи  мали  у своєму розпорядженні  скаргу та договір № 570 від 06.09.2005 року, який  містив у собі юридичну адресу ТзОВ "ВТФ "РВіК" - м.Херсон, вул.Перекопська, 169а. Пошук фірми за зазначеною  адресою перевіряючи здійснювали 15 хвилин, встановивши, що на цьому місце розташований колишній консервний завод. Припинивши подальший розшук, посадовці продовжили свою діяльність за адресою розташування керівника ТзОВ "ВТФ "РВІК": м.Херсон, вул.Горького, 22.

За результатами вищезазначених дій перевіряючи у Акті зробили запис наступного змісту: "По скарзі споживача № Г-527 від 26.10.2006р. згідно розпорядження від 01.11.2006р. № 445 була здійснена спроба провести перевірку ТзОВ "ВТФ "РВІК", яке надає послуги телекомунікаційні, тобто послуги електрозв'язку. До скарги надано договір № 570 від 06.09.2005 року на зворотній стороні якого у розділі юридичні адреси сторін  зазначено - м.Херсон, вул.Перекопська, 169а. На зазначену юридичну адресу було виписано розпорядження № 445  і за цією адресою направлені на перевірку фахівці управління. Протягом 45 хвилин велись пошуки будинку № 169а, яким виявився  колишній консервний завод, а фірма "РВіК" не здійснює діяльність зазначеною адресою."

У запереченнях на позовну заяву відповідач (управління) теж засвідчує, що в ході перевірки  його працівниками було встановлено, що за вказаною адресою у договорі № 570 віл 06.09.2005 року, за адресою: вул.Перекопська, 169а фірма "РВіК" не здійснює своєї діяльності.

Цей факт спростовує керівник  ТзОВ "ВТФ "РВіК" Рефлер В.В., надавши в судовому засіданні  пояснення про те, що за вказаною адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 169, на території колишнього консервного заводу розташована телефонна станція позивача, яка одночасно є місцем наданням послуг споживачам, абонентам та іншим зацікавленим особам. На цьому місці також знаходиться вся реєстраційно-дозвільна документація фірми, інформація про послуги що надаються, робітники відповідальні за цю ділянку  роботи.

Вищезазначені обставини  в судовому засіданні підтверджені представником позивача - електромеханіком Дегусар Н.М., яка працює на даному об'єкті телекомунікаційного  зв'язку, що належить ТзОВ "ВТФ "РВіК". Нею також засвідчено, що 02.11.2006 року на телефонній станції ніяких перевіряючих  не було, ніякої  перевірки діяльності об'єкта зі сторони Херсонського обласного управління у справах захисту  прав споживачів  не проводилось. Усі необхідні  документи і інформація  про послуги знаходились у приміщенні,  будь-який з відвідувачів  у той день міг ознайомитись з потрібною йому інформацією та отримати любу  послугу з тих, що надаються підприємством - оператором телефонного зв'язку.

За клопотанням позивача суд оглянув пакет документів, що постійно знаходяться у сервісному центрі, розташованому за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 169а, які згуртовані у папці з назвою: "Папка споживача телекомунікаційних послуг" з описом документів, що знаходяться в ній. У середині при огляді виявлена наявність наступних документів: 1) Найменування оператора, провайдера та його структурних підрозділів, їх державна реєстрація,  місце знаходження, режим роботи; 2) Ліцензія  серії АБ № 222808 від 12.12.2005 року ТзОВ "ВТФ "РВіК" про надання послуг телефонного зв'язку; 3) Свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ ВТФ "РВіК"; 4) Перелік основних телекомунікаційних послуг; 5) Умови та порядок надання і отримання телекомунікаційних послуг; 6)  Типовий договір про надання послуг  електрозв'язку; 7) Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги; 8) Порядок  та система  оплати телекомунікаційних послуг; 9) Порядок розгляду звернень споживачів; 10) Правила надання та отримання послуг (загальні положення); 11) Постанова Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року Про затвердження Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг; 12) Книга відгуків і пропозицій.

Позивач в особі керівника підприємства "РВіК" також довів до відома учасників судового процесу про те, що  за адресою - м.Херсон, вул.Горького, 22/8 знаходиться допоміжне службове приміщення, його робочий  кабінет, але там послуги споживачам не надаються, громадяни  з питань виробничої діяльності не приймаються, інформаційні дані для споживачів в цьому місці відсутні. З цих підстав позивач  не погоджується з тим, що фактично перевірку про дотримання фірмою закону про захист прав споживачів управління  здійснювало не за адресою  де фактично надаються послуги, а у допоміжному приміщенні.

На думку позивача, відповідач вийшов за межі завдання по розгляду конкретної скарги, перевищив свої повноваження   та помилково здійснив перевірку неналежного об'єкту, що призвело до неправильних та незаконних висновків, які лягли  в основу постанови  № 599 від 29.11.2006 року.

Позивач також звертає увагу на ту обставину, що після 29.11.2006 року він при спілкуванні з працівниками управління, з метою запобігання прийняттю невірного рішення, запропонував сумісно відвідати телефонну станцію за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 169а, але отримав відмову без будь-яких пояснень.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки від 02.11.2006 року, перевіряючи прибувши на об'єкт  позивача за адресою: м.Херсон, вул.Горького, 22/8, зустріли там лише одного секретаря Александрову С.П., яка за допомогою телефонного зв'язку з'єднала  з перебуваючим  у службовому відрядженні керівником Рефлером В.В., який погодився надати у майбутньому потрібні перевіряючим реєстраційні документи і матеріали стосовно скарги гр.Глезня Г.Д.

Але після цього працівники Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів здійснили візуальний огляд приміщення і відобразили  у акті, що оглядом офісу  фірми "РВіК" встановлено порушення ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів"  та Постанови Кабінету Міністрів України  Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", а саме: у приміщенні, де на думку перевіряючих  проводиться обслуговування споживачів та укладаються договори, відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація, передбачена пунктом 30 Правил.

У тому ж Акті перевіряючи здійснили  запис, з змісту якого вбачається, що нібито відсутність у офісі посадових осіб на робочому місці  під час проведення перевірки, ненадання та відсутність необхідних для  розгляду скарги і здійснення перевірки дозвільних документів, даних бухгалтерського обліку та інших документів,  що регламентують надання телекомунікаційних  послуг створили  перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої  влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості  надаваємих послуг та Правил надання телекомунікаційних послуг.

З дослідженого судом Акту № 000374 від 02.11.2006 року не вбачається, що перевіряючими у належний  спосіб та до кінця  була розглянута по суті скарга гр.Глезні Г.Д., у повній мірі перевірені вказані  у ній факти, здійснена  об'єктивна їх перевірка з залученням представників сторін та витребуванням усіх необхідних  документів, зроблений об'єктивний висновок щодо правомірності або необґрунтованості стверджень скаржника, надана відповідь скаржнику за результатами перевірки.

Судом також встановлено, що разом з актом № 000374, перевіряючи склали Таблицю  № 2, що є додатком до зазначеного акту та невід'ємною  його частиною, скріплений підписами посадовців.

У даній таблиці містяться дані наступного змісту: "Перевіркою встановлено надання послуг (виконання робіт), якість яких не відповідає вимогам нормативних документів та які надавались з порушенням законодавства про захист прав споживачів.

Найменування послуги (роботи): надання телекомунікаційних послуг міського зв'язку.

Нормативний документ для перевірки  якості: ст.26, ст.15 Закону України  "Про захист прав споживачів", Правила  надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Обсяг забракованих послуг (робіт): кількість, одиниця виміру - 1000 абонентів (міська абонплата 17,02 грн.), загальна вартість - 17020 грн.

Обсяг наданих послуг (виконаних  робіт) з порушенням законодавства,  за які передбачені стягнення згідно зі ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів":

період надання послуги (виконання роботи) - жовтень 2006  року загальна вартість - 17020 грн.".

Таким чином, з тексту складеного  посадовцями офіційного документа вбачається, що перевіряючими у ході перевірки встановлено та засвідчено факт  неякісного надання послуг з боку ТзОВ "ВТФ "РВіК" у жовтні минулого (2006) року однієї тисячі (1000) абонентів, загальна вартість яких складала на той час 17020,00 грн.

Позивач з цими висновками перевіряючих абсолютно не згоден, вважаючи їх такими, що не відповідають дійсності та не заснованими на відповідних фактах або доказах.

Представник відповідача документальних доказів неякісного надання телекомунікаційних послуг товариством "ВТФ "РВіК" у жовтні 2006 року 1000 абонентів в ході судових засідань не надав.

В ході судового засідання керівник ТзОВ "ВТФ "РВіК" довів до відома суду про те, що з листопада 2006 року по цей час він не отримав від відповідача - Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, та не має у своєму розпорядженні Акта № 000374 від 02.11.2006 року.

Довести протилежне представник відповідача не зміг, але стверджував що акт було вручено секретарю ТзОВ "ВТФ "РВіК" Александровій С.П.

Ці міркування відповідача спростовуються наступними доказами.

Актом № 000374 зазначено, що перевіряючи 02.11.2006 року перевірку ТзОВ "ВТФ "РВіК" за адресою: м.Херсон, вул.Горького, 22/8, службові особи управління спілкувались лише з секретарем фірми Александровою С.П., яка була неправомочна виконати їх вимоги у відсутності свого керівника, з яким потім по телефону ними велись переговори.

У акті вказано, що Александрова С.П. відмовилась від підпису акту та надання пояснень. У тому ж документі засвідчено, що Александрова С.П. ознайомлена з актом та приписом і другий примірник нею отримано для вручення керівникові господарського суб'єкта.

Але це не відповідає дійсності, оскільки складання Акту № 000374 фактично було закінчено 06.11.2006 року, у місці розташування управління, що також зазначено у самому документі і що не заперечує сам відповідач. При цьому дані про те, що  Александровій С.П. 06.11.2006 року надавався  для ознайомлення акт та ще після цього один його примірник, у матеріалах справи  відсутні.

Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що 06.11.2006 року в управління викликався керівник фірми Рефлер В.В. (повідомлення № 01-11/2560 від 02.11.2006 року), яке було 02.11.2006 року вручено секретарю Александровій С.П., та про те, що 06.11.2006 року Рефлер В.В. відвідав управління, надавши перевіряючим низку оригіналів витребуваних документів. Це також найшло відображення у тексті самого акту.

Складені документи містять у собі протиріччя наступного характеру.

У запрошені від 02.11.2006 року (вих.01-11/2560, отриманому  секретарем  Александровою С.П.), вказано, що директор ТзОВ "ВТФ "РВіК" Рефлер В.В., відповідно до складеного акту № 000374 від 02.11.2006 року та ст.244-4 КУпАП викликається на розгляд справи про адміністративне правопорушення. В той же час, акт № 000374 свідчить, що 06.11.2006 року лише тільки було закінчення складання цього документу, і таким чином, станом на 02.11.2006 року відповідний документ про   правопорушення, яке повинно було розглянуто на засіданні  комісії управління у справах захисту прав споживачів, ще був відсутній (або не оформлений до кінця належним чином).

Розгляд Акту № 000374 по суті Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів, як свідчать надані  відповідачем документи (виклик від 02.11.2006р. вих.№ 01-11/2560, виклик від 08.1.2006р. вих.№ 04-3/2596, виклик від 22.11.2006р. вих.№ 04-3/2715), призначався відповідачем на 06.11.2006 року, 13.11.2006р., 27.11.2006р., а фактично відбувся 29 листопада 2006 року, що засвідчено у Постанові цього органу № 599.

Факт виклику представника позивача (ТзОВ "ВТФ "РВіК") на розгляд справи призначений на 29.11.2006 року зі сторони відповідача не забезпечений відповідними та належними доказами, які повинно було надати Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів. В той же час керівник позивача стверджує, що 06.11.2006 року, 13.11.2006р. та 27.11.2006р. при відвідуванні управління йому  повідомили, що призначений розгляд справи відкладається з виробничих причин (зайнятість, відсутність керівництва та інше). При черговому прибутті на виклик, а саме 27.11.2006 року його ніхто не повідомляв, що розгляд Акту № 000374 відбудеться саме 29.11.2006 року, про що він дізнався лише 07.12.2006 року, отримавши копію  постанови № 599.

В той же час. відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (№1023-ХІІ від 12.05.1991р.) у разі порушення законодавства  про захист прав споживачів суб'єкти  господарювання торговельного та інших видів обслуговування (послуг) несуть відповідальність у вигляді сплати накладеного на них штрафу у розмірі передбаченому  законом. Порядок стягнення цього штрафу визначено Положенням  про порядок  накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 1177 (далі - Положення).

У пункті 4 Положення визначено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.  

Таким чином, закон передбачає обов'язкову присутність при вирішенні питання про накладення штрафу  за порушення у сфері надання послуг споживачам  представника суб'єкта, відносно якого передбачається застосування штрафних санкцій. Розгляд справи без представника  можливий  лише у виключних випадках, але  при умові, що суб'єкт  владних повноважень безумовно впевнений у тому, що суб'єкт господарської діяльності своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але не прибуває на засідання без поважних причин або на свій розсуд і особисте небажання скористуватись наданими йому і передбаченими законом правами.

Ці вимоги закону відповідачем  при розгляді Акту № 000374 витребувані не були.

Дослідивши документ про накладення штрафних санкцій на ТзОВ "ВТФ "РВіК", суд встановив наступне.

Як вбачається з тексту Постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 599 від 29 листопада 2006 року, перевіркою стану дотримання законодавства про захист прав споживачів з боку ТзОВ "ВТФ "РВіК" за адресою м.Херсон, вул.Горького, 22/8, на підставі Акту № 000374 від 02.11.2006 року, встановлена відсутність необхідної, достатньої, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (телекомунікаційні послуги). Крім того, відповідач у постанові зазначає, що службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів були створені  перешкоди у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

За ці два самостійних порушення керівником  управління у одному документі (постанові) застосовані дві самостійні штрафні санкції, розмір яких у сукупності складає 995,79 грн. штрафу, розрахунок якого здійснений на підставі додатку, яким є  "Розрахунок розміру штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів" (ст.23) з положенням про порядок накладення на господарюючі суб'єкти  сфери торгівлі громадського харчування і послуг стягнень, виконаного спеціалістом управління.   

Як засвідчив в судовому засіданні представник відповідача, надаючи пояснення щодо застосування штрафних санкцій, за перше правопорушення застосований штраф відповідно до частини 7 ст.2 Положення, а саме у розмірі 30 відсотків від вартості наданої послуги, а за друге правопорушення застосований  штраф згідно частини 8 ст.2 Положення, а саме у розмірі 10 відсотків від вартості наданих  послуг за минулий календарний місяць.

В той же час, при дослідженні "Розрахунку...", який є додатком до постанови № 599. зробленого спеціалістом управління, суд встановив, що при обчисленні розміру штрафних санкцій за основу чомусь було взято не найменування, вид, кількість та вартість послуг, або їх вартість сумарно за місяць, а чомусь нарахована заробітна плата за жовтень 2006 року, розрахунок нарахування з якої розміру штрафних санкцій не передбачений законодавством України, включаючи сферу надання послуг споживачам.

Навпаки, у Положенні (п.7, 8 ст.2) чітко визначено, що за відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної   інформації про товар, роботу або послугу встановлений штраф у розмірі 30 відсотків від вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, а за створення перешкод  службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері  захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів  виконаних робіт, наданих послуг, а також правил торговельного та інших  видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів , виконаних робіт, наданих послуг за  минулий  календарний місяць.

Таким чином, вимоги закону при застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідачем теж не дотриманні та порушені.

Суд також нагадує, що у відповідності до положень ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  у разі  якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним  і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються  в межах санкцій, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а не приєднується один до одного, як це зробив відповідач по даній справі (248,95 + 746,84 = 995,79).

В ході розгляду справи також були дослідженні матеріали та докази стосовно скарги громадянки Глезня Г.Д., необґрунтованість якої довів позивач, що також не оспорюється відповідачем, оскільки пошкодження лінії телефонного зв'язку відбулось з вини абонента (споживача) у межах її квартири, а ТзОВ "ВТФ "РВіК" у короткий термін часу відновило телекомунікаційні послуги споживачу.

В процесі дослідження позовних вимог судом  з'ясовано, що предметом спору по даній справі є питання правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення  законодавства про захист прав споживачів.

Частиною другою статті 19 Конституції  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вищевикладене, суд встановив по даній справі, що відповідач при здійсненні  своїх повноважень порушив  норми діючого законодавства, яке регулює відносини у сфері захисту прав споживачів, і таким чином виніс неправомірне рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, порушивши тим самим  його конституційні права і законні інтереси у сфері надання телекомунікаційних послуг.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ТзОВ "РВіК" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають   задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1. Адміністративний  позов задовольнити.

2. Скасувати постанову № 599 від 29 листопада 2006 року Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів про стягнення  штрафу у розмірі 975,75 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна  фірма "РВіК".

3. Копію постанови направити сторона по справі.

4. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  С.В.Скобєлкін

Дата складання і підписання постанови

у повному обсязі  відповідно до положень

ст.160 КАС України                                                               16.05.2007р.