ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-1518/2009
30 жовтня 2009 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Московського району м. Харкова про визнання діяльності незаконною та зобов’язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд в подальшому, після зміни позовних вимог, визнати діяльність відповідача незаконною та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі провести з 01.01.2005р. перерахунок та виплату позивачу державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчого визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача після здійснення відповідного перерахунку та виплати належних позивачу пенсійних виплат у необхідних розмірах призначити до виплати позивачу у законодавче встановлених розмірах державну пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії, виходячи виключно з законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.
Свій позов він обґрунтував тим, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він також неодноразово звертався до нього з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив йому в перерахунку.
Відповідач в письмових запереченнях проти позову заперечував в повному обсязі та зазначив, Що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсію обчислено на підставі діючого законодавства. Також відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідно до ч. 7 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Також згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» з 1 липня 2008р. встановлено доплату окремим категоріям з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством, тобто основний розмір пенсії), зокрема розмір пенсії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986-1987роках, інвалідів 3 групи досяг 980грн. Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону Укреши «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується інвалідам 3 групи у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Також Відповідач звертає увагу, що відповідно до пункту ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з даним Законом.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, а також є інвалідом 3-ої групи за рішенням МСЕК.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова, отримує пенсію.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесених до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткову пенсію за шкоду, завдану з здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які з постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, І одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990р.р. у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірах інвалідам IIІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997р. №523.
Згідно з ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранти»
За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законом мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів картування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку стверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.
Суд приходить до висновку, що визначений статтею. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, е центам стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.
Тощо, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої провадяться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р., №530 від 28.05.2008р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання Відповідача на ч. 7 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406грн., з 1 жовтня -411грн.
Згідно з ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум становить з 1 січня - 470 грн., з І квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Відповідно до «Про державний України на 2009 рік» розмір мінімального розміру за віком з 1 січня складає 498 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо не виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, 122, 159, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених законом, та про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2005 року в розмірах, які відповідають Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату недоплаченої державної пенсії по інвалідності у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно зі ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Московського районного
суду м. Харкова ОСОБА_2