Справа № 2-209/2009р  

З А О Ч Н Е  РІ Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

20   жовтня 2009 року   Костопільський районний суд Рівненської області  

в складі:     головуючої-судді       ОСОБА_1  

при секретарі     Юрчик К.Ф.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,  -  

В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.  

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що з 23.04.1978 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду від 08.12.2008року розірвано. Під час шлюбу придбане майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності: меблева стінка вартістю 1200грн, телевізор  вартістю 300 грн, холодильник вартістю 250грн, шафа для посуду вартістю 100грн, три кухонні столи по 150 грн загальною вартістю 450 грн, два розкладних столи по 150 грн загальною вартістю 300 грн, чотири табуретки по 30 грн вартістю 120 грн, два крісла  по 100 грн вартістю 200 грн, диван вартістю 300грн, два ліжка дерев’яних по  200 грн вартістю 400 грн, газова плитка вартістю 500грн, два килими по 150 грн вартістю 300 грн, дві дорожки на підлогу по 50грн вартістю 100 грн, пральна машина ?аврія” вартістю 100грн, циркулярний станок вартістю 500 грн, електробурякорізка вартістю 400 грн, трильяж вартістю 100грн, тумба під телевізор вартістю 80 грн, дві ванни  по 500грн вартістю 1000 грн, два велосипеди по 250 грн вартістю 500 грн, два покривала по 50 грн вартістю 100 грн , дві ковдри  по 150 грн вартістю 300 грн, чотири подушки по 150грн вартістю 600 грн, два набори постільної білизни  по 200грн вартістю 400 грн, всього на загальну суму 8400грн, житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Кечил Оола,23 в с.Деражне Костопільського району Рівненської області.  

Просить виділити йому у власність із спільного майна подружжя: шафу для одягу із меблевої стінки  вартістю 300грн, телевізор вартістю 300грн, один стіл кухонний вартістю 150грн, один стіл розкладний вартістю 150грн, дві табуретки вартістю 120 грн, диван вартістю  300грн, одне ліжко дерев’яне вартістю 200грн, газову плитку вартістю 500грн, один килим вартістю 150грн, одну дорожку на підлогу вартістю 50грн, циркулярний станок вартістю 500грн, електробурякорізку вартістю 400грн, трильяж вартістю 100грн, одну ванну вартістю 500грн, один велосипед вартістю 250грн, одне покривало вартістю 50грн, одну ковдру вартістю 150грн, один комплект постільної білизни вартістю 200грн, всього на загальну суму 4410 грн, визнати житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, розташований по вул.Кечил. Оола, №23 у с.Деражне, Костопільського району, Рівненської області спільною сумісною власністю подружжя та виділити йому Ѕ частину вказаного будинковолодіння.  

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, позов в частині поділу в натурі будинковолодіння підтримали повністю, просили виділити Ѕ частини будинковолодіння відповідно до Варіанту №3.  

В судове засідання відповідач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі. Подала  до суду письмові заперечення в якому позов визнала частково, мотивуючи тим, що з переліченого в позовній заяві майна за час шлюбу  в наявності є: меблева стінка вартістю 1200грн, телевізор  вартістю 300 грн, холодильник вартістю 250грн, шафа для посуду вартістю 100грн, три кухонні столи по 150 грн загальною вартістю 450 грн, один розкладний стіл вартістю 150 грн, чотири табуретки по 30 грн вартістю 120 грн, два крісла  по 100 грн вартістю 200 грн, диван вартістю 300 грн, два ліжка дерев’яних по  200 грн вартістю 400 грн,  один килим вартістю 150 грн, пральна машина ?аврія” вартістю 100грн, трильяж вартістю 100 грн, тумба під телевізор вартістю 80 грн, одна ванна  вартістю 500грн, один велосипед вартістю 250 грн, два покривала по 50 грн вартістю 100 грн, всього на загальну суму 4750 грн. Проти поділ даного майна не заперечувала та просила виділити їй меблеву стінку вартістю 1200грн, два столи кухонні вартістю 300 грн, один стіл розкладний вартістю 150грн, диван вартістю 300 грн, одне ліжко дерев’яне вартістю 200 грн, один килим вартістю 150грн, одну ванну вартістю 500грн, один велосипед вартістю 250грн, всього на суму 3050грн. Житловий будинок був побудований під час шлюбу, однак поділу не підлягає оскільки він не зданий в експлуатацію.  

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).  

Позивач погодився на заочний розгляд справи. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши заперечення віповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.  

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду від 08.12.2008 року розірвано.  

За час шлюбу було набуте майно, яке визнала відповідач і не заперечувала проти його поділу: меблева стінка вартістю 1200 грн, телевізор  вартістю 300 грн, холодильник вартістю 250 грн, шафа для посуду вартістю 100 грн, три кухонні столи по 150 грн загальною вартістю 450 грн, один розкладний стіл вартістю 150 грн, чотири табуретки по 30 грн вартістю 120 грн, два крісла  по 100 грн вартістю 200 грн, диван вартістю 300 грн, два ліжка дерев’яних по  200 грн вартістю 400 грн,  один килим вартістю 150 грн, пральна машина ?аврія” вартістю 100 грн, трильяж вартістю 100 грн, тумба під телевізор вартістю 80 грн, одна ванна  вартістю 500грн, один велосипед вартістю 250 грн, два покривала по 50 грн вартістю 100 грн,  всього на загальну суму 4850 грн.  

Відповідач не спростувала відсутності набутого майна за час шлюбу, а саме: циркулярний станок вартістю 500 грн, електробурякорізка вартістю 400 грн та ванна вартістю 500 грн.  

Відповідно до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно з ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу).  

Враховуючи дані обставини, поділу підлягає спільне майно на загальну суму 6 250 грн.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.  

У відповідності до п.24  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007р. №11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.  

Виходячи з принципу рівності часток майна та беручи до уваги інтереси сторін, суд присуджує позивачу телевізор вартістю 300 грн., один стіл кухонний вартістю 150грн., дві табуретки вартістю 60 грн, диван вартістю 300грн, ліжко дерев’яне вартістю 200грн, холодильник вартістю 250грн, циркулярний станок вартістю 500грн., електробурякорізка вартістю 400грн, триляж вартістю 100грн, одну ванну  вартістю 500грн,  всього на суму  2760 грн.  

За таких обставин суд присуджує відповідачу меблеву стінку вартістю 1200 грн., два столи кухонні вартістю 150 грн., один стіл розкладний вартістю 150грн, дві табуретки вартістю 60грн, два м’ягких крісла вартістю 400грн, одне ліжко дерев’яне вартістю 200 грн, один килим вартістю 150грн, пральну машинку ?аврія” вартістю 100грн, тумбу під телевізор вартістю 80грн., одну ванну вартістю 500 грн, один велосипед вартістю 250грн, два покривала вартістю 100грн,  всього на загальну суму  3490 грн.  

В судовому засіданні встановлено, що  житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Кечил Оола,23 в с.Деражне Костопільського району Рівненської області побудований в 1984 році, а власником житлового будинку є позивач. Дана обставина підтверджена  випискою з погосподарської книги та матеріалами судової експертизи.  

Суд приходить до висновку, що спірний будинок був набутий в період шлюбу і являється  спільною сумісною власністю, відповідно до ст.22 КЗпШС України та ст.60 СК України.  

Враховуючи вимоги ч.1 ст.71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі – спірне будинковолодіння підлягає поділу між сторонами.  

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.04.2009 року за №Е-02/09 ринкова вартість будинковолодіння №23 по вул.Кечил Оола в с.Деражне, Костопільського району, Рівненської області становить 278240 (двісті сімдесят вісім тисяч двісті сорок) гривень. На розгляд суду запропоновано три можливі варіанти розподілу будинковолодіння в натурі на дві рівні частини. Згідно варіанту розподілу №1 компенсація, яка повинна бути виплачена власником І-ї частини власнику ІІ-ї становить 2504 грн. Відповідно до варіанту розподілу №2 компенсація, яка повинна бути виплачена власником І-ї частини власнику ІІ-ї становить 1113 грн. Згідно варіанту розподілу №3 компенсація, яка повинна бути виплачена власником І-ї частини власнику ІІ-ї становить 6956 грн.  

З урахуванням об’єму робіт, які необхідно виконати для розподілу житлового будинку та враховуючи пинцип розумності та справедливості, суд рахує за вірне застосувати третій варіант розподілу будинковолодіння.  

Позивач згодився на Варіант №3 розподілу будинковолодіння.  

Згідно варіанту №3, розподіл приміщень відбувається таким чином:  

І частина   :   1-1 житлова кімната площею 22,5 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 10,7 кв.м., 1-6 житлова кімната площею 10,6 кв.м., літня кухня (Б), льох (В), вбиральня (в) Всього на суму 146 076грн, що становить 52,5/100 частини від всього будинковолодіння.  

ІІ частина   :   1-2 житлова кімната площею 15,6 кв.м., 1-4 прихожа площею 6,2 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 10,0 кв.м., 1-7 коридор площею 5.2 кв.м., 1-8 санвузол площею 4,8 кв.м., 1-9 котельня площею 3,3 кв.м., ганок (а1), сарай (Г), сарай (Д) Всього на суму 132 164грн, що становить 47,5/100 частини від всього будинковолодіння.  

За варіантом №3 при розподілі та створенні двох ізольованих квартир необхідно виконати будівельні роботи: замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 і 1-4 , 1-3 і 1-4 та 1-6 і 1-7 та влаштувати окремі входи шляхом встанвлення дверних прорізів.  

Враховуючи можливі варіанти поділу будинковолодіння та з метою збереження  для відповідача, звичайного життєвого укладу та обмежити її в понесенні фінансових витрат на переобладнання, суд вважає за вірне виділити позивачу у натурі ІІ частину будинковолодіння, що складає 47.5/100 будинковолодіння, зобов’язати провести відповідні будівельні роботи по переобладнанню на дві ізольовані квартири. Відповідачу по справі виділити у власність І частину будинковолодіння, що складає 52,5 /100 будинковолодіння.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України при частковому задоволені позову, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Документально підтверджені  витрати 750грн.  

Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України та враховуючи вартість житлового будинку 278 240 грн (висновок експертизи № Е-02/09 від 24.04.2009р.) при поданні позову мито сплачено не в повній мірі ( 51 грн. ) і недоплати державного мита підлягає стягненню  пропорційно  до розміру задоволених позовних вимог - з позивача в сумі   1348 грн 73 коп, з відповідача –   1495грн 66коп.  

Керуючись ст.ст.60, ст.70,71 Сімейного кодексу України (2003р), п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”,ст.ст.10,11,80,88,169 ,209,212, 214-215,218,224 ЦПК  України, суд –  

В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.  

Визнати житловий будинок №23 по вул.Кечил Оола в с.Деражно, Костопільського району, спільною сумісною власністю подружжя.  

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку №23 по вул.Кечил Оола в с.Деражно, Костопільського району, а саме на: житлову кімнату 1-2,  площею 15,6 кв.м., прихожу 1-4, площею 6.2 кв.м., житлову кімнату 1-5, площею 10,0 кв.м., коридор 1-7, площею 5,2 кв.м., санвузол 1-8, площею 4,8 кв.м. котельню 1-9, площею 3,3 кв.м., ганок aэ, Сарай Г, сарай Д. Всього на суму 132164 грн., що становить 47,5/100 частини від всього будинковолодіння.  

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку №23 по вул.Кечил Оола в с.Деражно, Костопільського району, а саме: житлову кімнату 1-1, площею 22,5 кв.м., житлову кімнату 1-3, площею 10,7 кв.м., житлову кімнату 1-6 площею 10,6 кв.м., літня кухня Б, льох В, вбиральня в. Всього на суму 146 076грн, що становить 52,5/100 частини від всього будинковолодіння.  

Зобов’язати ОСОБА_5 виконати будівельні роботи по переобладнанню житлового будинку на дві ізольовані квартири: замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 і 1-4 , 1-3 і 1-4 та 1-6 і 1-7.  

Зобов’язати ОСОБА_3 виконати будівельні роботи по влаштуванню окремого входу в свою частину.  

Виділити ОСОБА_2 в натурі: телевізор вартістю 300 грн., один стіл кухонний вартістю 150грн., дві табуретки вартістю 60грн, диван вартістю 300грн, ліжко дерев’яне вартістю 200грн, холодильник вартістю 250грн, циркулярний станок вартістю 500грн., електробурякорізка вартістю 400грн, триляж вартістю 100грн, одну ванну  вартістю 500грн,  всього на суму  2760 грн.  

Виділити ОСОБА_3 в натурі: меблеву стінку вартістю – 1200 грн., два столи кухонні вартістю 150 грн., один стіл розкладний вартістю 150грн, дві табуретки вартістю 60грн, два м’ягких крісла вартістю 400грн, одне ліжко дерев’яне вартістю 200 грн, один килим вартістю 150грн, пральну машинку „Таврія” вартістю 100грн, тумбу під телевізор вартістю 80грн., одну ванну вартістю 500 грн, один велосипед вартістю 250грн, два покривала вартістю 100грн,  всього на загальну суму  3490 грн.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 750 грн.  

Стягнути з позивача на користь держави державне мито в сумі 1348 грн 73 коп.  

Стягнути з відповідача на користь держави державне мито 1495грн 66коп.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

СУДДЯ: