УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 р.Справа № 820/6876/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 по справі № 820/6876/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Регіональне відділення), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати неправомірним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4306/2027-2422 від 24.11.2016 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу № 20-01-4306/2027-0422 від 14.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами якої складено акт №20-01-4306/2027. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято припис № 20-01-4306/2027-2422 від 24.11.2016 року та винесено постанову про накладення штрафу № 20-01-4306/2027-0422 від 14.12.2016 року. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 в задоволенні адміністративного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 15.11.2016 № 01.01-07/1337 та направлення на перевірку від 15.11.2016 № 01.01.-94/02.03/2822 в період з 18.11.2016 по 24.11.2016 Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області.

Результати перевірки оформлені актом № 20-01-4306/2027, в якому зафіксовано порушення ст. 98 КЗпП України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці" в частині нездійснення оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено припис №20-01-4306/2027-2422 від 24.11.2016 та постанову №20-01-4306/2027-0422 від 14.12.2016 про накладення штрафу у розмірі 1450 грн.

Вважаючи прийнятий припис та постанову про накладення штрафу незаконними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності винесення припису та постанови про накладення штрафу, оскільки Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області станом на час проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2016 року не дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України № 77, у зв'язку із чим порушено ст. 98 КЗпП України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці".

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 вищевказаної статті центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Пунктом 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року № 390 (далі - Порядок № 390), передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Відповідно до п. 3 Порядку № 390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Абзацом 4 пункту 3 Порядку № 390 передбачено, що інспектор може проводити позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнобов'язкове державне соціальне страхування за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Підставою для здійснення перевірки Регіонального відділення було звернення гр. ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Так, головним державним інспектором Управління Держпраці на підставі Наказу від 15.11.2016 № 01.01-07/1337 було здійснено позапланову перевірку Регіонального відділення. За результатами перевірки було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 20-01-4306/2027 із описом виявлених правопорушень.

Під час перевірки було встановлено порушення ст. 95 КЗпП України, ч.1 ст.13 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95- ВР (далі - ЗУ "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 8 ЗУ "Про оплату праці" держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЗУ "Про оплату праці" оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів (ч. 1 ст.13 Закону в редакції Закону, що діяла до внесення змін до частини першої статті 13 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007, оскільки зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008).

09 грудня 2015 року Постановою Кабінету Міністрів "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій було заплановано підвищення на 25 відсотків посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців.

На виконання цієї постанови міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів було надано доручення вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів було зобов'язано забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 і від 09.12.2015 № 1013" (далі - Постанова КМУ № 77) підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 викладено у наступній редакції: у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських).

Як було встановлено перевіркою, відповідно до особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 на момент проведення перевірки перерахунок заробітної плати вказаній особі за березень 2016 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 77 не проведено.

Також було встановлено, що листами від 08.06.2016 №36-2996, від 09.06.2016 № 36-3026, від 23.06.2016 № 36-3230/1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області надало до ФДМУ інформацію відносно незабезпеченості нарахованої заробітної плати (включно з необхідністю перерахунку за березень 2016 року) плановими асигнуваннями травня, розрахунок місячного фонду оплати праці у 2016 році з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" та необхідністю проведення перерахунку заробітної плати за березень 2016 року, пропозиції про внесення змін до річного кошторису на 2016 рік.

Фонд державного майна, на підставі звернень регіональних відділень, звернувся до Міністерства фінансів з листом, щодо збільшення бюджетних призначень. Листами від 11.08.2016 № 31-08010-05- 14/23497, від 07.09.2016 № 31-08010-05-14/23497 Міністерство фінансів зауважило, що питання забезпечення виконання Закону України "Про державну службу" в частині встановлення належного рівня заробітної плати має вирішуватися централізовано по всіх державних органах.

31.10.2016 Регіональному відділенню затверджено довідку про зміни до кошторису установи в частині збільшення видатків на оплату праці.

Таким чином, станом на дату проведення перевірки - 18.11.2017, Регіональне відділення мало можливість у листопаді 2017 року здійснити розрахунки із службовцями в частині погашення заборгованості по заробітній платі та здійснити перерахунок заробітної плати за березень 2016 року, що останнім всупереч ст. 10, 13 ЗУ "Про оплату праці" не було проведено.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.

10.02.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 55 від 03.02.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509", якою затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Вказаним порядком визначений механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи про накладення штрафу уповноважена особа на підставі акта приймає відповідне рішення.

Отже, на підставі акту перевірки № 20-01-4306/2027 від 18.11.2016, яким встановлено порушення законодавства про працю, винесено припис №20-01-4306/2027-2422 від 24.11.2016 та постанову №20-01-4306/2027-0422 від 14.12.2016 про накладення штрафу у розмірі 1450 грн.

Колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про неможливість в листопаді 2016 року здійснити перерахунок заробітної плати працівникам бюджетної установи.

Таким чином, підстави для визнання протиправними та скасування припису №20-01-4306/2027-2422 від 24.11.2016 та постанови № 20-01-4306/2027-0422 від 14.12.2016 про накладення штрафу у розмірі 1450 грн. відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області станом на час проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2016 року не дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України № 77, у зв'язку із чим порушено ст. 98 КЗпП України, ч. ст. 13 Закону України "Про оплату праці".

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 по справі № 820/6876/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.

Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2017.