№ 2-320/2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 жовтня 2009 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого – судді Поляниці М.М.
секретаря судового засідання Кондрат В.М.
за участю: позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 “Про визнання права власності на домоволодіння, як спадкове майно”, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в обгрунтування якого вказує, що її батьки ОСОБА_2. та ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі побудували житловий будинок у АДРЕСА_1. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. а мати ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Документи на будинок не збереглися. Однак згідно даних по господарської книги за матір’ю ОСОБА_3 рахувався житловий будинок за АДРЕСА_1. Вона являється єдиним спадкоємцем після смерті батьків, однак оформити право власності у встановленому законом порядку не може. Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. Просить визнати за нею право власності на зазначене будинковолодіння.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов з підстав викладених у позовній заяві додатково пояснивши, що в нотаріальну контору зверталась усно. Заяву про відмову від спадщини не писала. Батьків похоронила особисто.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився подав до суду заяву в якій справу просить слухати у відсутності представника Тисівської сільської ради.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Нормами статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.
Місцем відкриття спадщини та часом відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.ст. 17,525,526 ЦК України в редакції 1963 року. Нормами статті 527 зазначеного Кодексу встановлено, , що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця. Згідно ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
У відповідності до ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Статтею 549 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Нормами ст. 533 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець за законом в праві відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що батьками позивачки були ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с.4,7,8).
Згідно довідки Тисівської сільської ради від 28.09.2009 р. за №1313 ОСОБА_3 згідно записів в по господарській книзі №9 належав житловий будинок по АДРЕСА_1. Будинок придатний для проживання (а.с.9). Технічним паспортом на дане будинковолодіння стверджується, що воно складається з житлового будинку (літера А) площею забудови 53.9 м2, стайні (літера Б), стодоли (літера В), сараю (літера Г), сараю (літера Д), вбиральні (літера Е), загальною вартістю 47298 грн. (а.с.10-15).
Судом встановлено, що позивачка вступила у фактичне володіння спадковим майном після смерті спадкодавця тобто своєї матері оскільки доглядає за будинком, користується предметами домашнього вжитку.
Протягом строку, що встановлений ст.553 ЦК України (в редакції 1963 р.) не заявила про відмову від неї.
Документи, які б засвідчували право власності спадкодавця на вказане будинковолодіння відсутні В іншому порядку крім судового визнати право власності на спадкове майно (будинковолодіння), як судового не має.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, ст.ст. 17,525,526,527,533,548,549,553 ЦК України в редакції 1963 року, керуючись ст.ст.3 10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, —
р і ш и в :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку (літера А) площею забудови 53.9 м2, стайні (літера Б), стодоли (літера В), сараю (літера Г),сараю (літера Д), вбиральні (літера Е) загальною вартістю 47298 (сорок сім тисяч двісті дев’яносто вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції
Суддя М.М.Поляниця