ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" травня 2007 р. | справа № 20-5/088 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Экватор” (99029 м. Севастополь, вул. Бірюзова, 1)
про стягнення заборгованості в розмірі 19042,06 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Філатова Любов Борисівна, представник, довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.07, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";
Відповідач - Сторожук Володимир Іванович, представник, довіреність № 111 від 17.04.07, ТОВ "Экватор".
Суть спору:
Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Экватор", про стягнення заборгованості у розмірі 19042,06 грн. за період з січня по березень 2006 року.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить сягнути з відповідача заборгованість і розмірі 13219,24 грн. (вх. № 15805 від 10.05.2007).
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 523 від 10.01.2005.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що за площадку ринку „Кольцо” за періоди, по яким позивач стягує заборгованість, у позивача є передоплата в розмірі 100%.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
10.01.2005 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Экватор” укладений Договір № 523 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-12).
Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2005 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ТОВ „Экватор” електроенергією, а ТОВ „Экватор” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ТОВ „Экватор” користувалось електроенергією на підставі Договору № 523 від 10.01.2005 (далі – Договору).
Згідно умов Договору Постачальник зобов’язувався постачати Споживачу електричну енергію в обсягах у відповідності з договірними квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаної в Додатку № 1 до Договору. Споживач, в свою чергу, зобов’язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію грошовими коштами за тарифами та у строки, вказані в Додатку № 5 до Договору.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є період з 15 числа попереднього календарного місяця до такого ж числа поточного календарного місяця.
Розрахунок за спожиту електроенергії здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку.
За дату оплати приймається дата отримання коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.
Пунктом 2.2.2 Договору, передбачено, що Споживач повинен дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 Договору.
Пунктами 2.2.3, 8.3 Договору передбачено, що споживач щомісяця до 21 числа зобов’язується надавати звіти про обсяги спожитої електроенергії.
Відповідно до пункту 8.4 Договору, споживач здійснює оплату до 20 числа календарного місяця.
Додатком № 1 до договору № 523 від 10.01.2005 був встановлений об’єм постачання електроенергії на 2006 рік.
Відповідно до звітів про спожиту електроенергію, об’єм спожитої електричної енергії відповідачем у січні 2006 року склав 132909 кВт/г, при договірної величині споживання 113120 кВт/г (перевищення склало 19789 кВт/г), у лютому 2006 року –217145 кВт/г, при договірної величині споживання 159120 кВт/г (перевищення – 58025 кВт/г), у березні 2006 року –76972 кВт/г при договірної величині споживання 70560 кВт/г (перевищення склало 6412 кВт/г).
На підставі даних звітів позивач здійснив нарахування та виставив відповідні рахунки за перевищення договірної величини споживання електроенергії: рахунок № 4679 від 22.01.2006 на суму 5693,07 грн., рахунок № 59685 від 18.12.2006 на суму 16691,82 грн., рахунок № 12759 від 15.03.2006 на суму 1901,90 грн.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період з січня 2006 року по березень 2006 року склала 19042,06 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать надані докази в матеріалах справи, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.
На підставі викладеного, позивач звернувся з позовом до господарського суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 13219,24 грн.
Законом України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5.2 договору передбачено:
„Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні:
- заявленої споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору - у разі відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію і у разі виконання боргових зобов'язань.
- об’ємом, який забезпечений попередньою оплатою споживача, яка проведена до початку відповідного розрахункового періоду”.
Керуючись абзацом 2 пункту 5.2 договору, товариство з обмеженою відповідальністю „Екватор” за станом на 16.02.2005 провело передоплату на р/рахунок відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” грошові кошти в сумі 35000,00 грн. для забезпечення електричною енергією ринку “Кольцо”.
Враховуючи те, що при подальших розрахунках за спожиту електричну енергію сума даної передоплати в погашення боргових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор” не враховувалася, вона щомісячно залишалася передоплатою на початок чергового розрахункового періоду.
4 серпня 2005 дана передоплата була збільшена ще на 5000,00грн.
Починаючи з розрахункового періоду 01.01.2006 передоплата за споживану ринком „Кольцо” електричну енергію здійснюється на рівні 40000,00грн.
Договір № 523, який було укладено між сторонами 10.01.2005 є таким, що діє, жодних змін до нього не вносилось, відповідно положення пунктів 3.2 та 5.2 договору є обов'язковими для виконання відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, таким чином, вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задоволенню не підлягають.
Така ж сама позиція викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 по справі № 20-9/063.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя І. В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
15.05.2007
Розсилка:
1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. ТОВ „Экватор” (99029 м. Севастополь, вул. Бірюзова, 1)
3. Справа
4. наряд