ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"10" травня 2007 р. |
справа № 20-2/147 |
За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(99057, м. Севастополь, АДРЕСА_1)
про стягнення 5803,16 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
від позивача -Філатова Л.Б. довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.2007;
від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі -ВАТ ЕК „Севастопольенерго”) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1.) про стягнення 5803,16 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 3098,64 грн., за перебір ліміту активного споживання -2314,34 грн., пеня -187,61 грн., 3% річних -33,18 грн., сума заборгованості з урахуванням інфляції -169,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № НОМЕР_1, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та просить провести залік Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, у зв'язку з чим 23.04.2007 у передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку розгляд справи відкладався на 10.05.2007.
Беручи до уваги наявні у справі матеріали суд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України з метою уникнення необґрунтованого затягування розгляду справи вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
25.03.2004 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та СПД ОСОБА_1 укладений Договір № НОМЕР_2 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (арк. с.9-13).
Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало СПД ОСОБА_1. електроенергією, а СПД ОСОБА_1. користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а СПД ОСОБА_1. користувалась електроенергією на підставі Договору № НОМЕР_1 (далі -Договору).
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.
Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк остаточного розрахунку -20 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем, позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 15.03.2006 по 25.01.2007 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.
Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 12.07.2005 по 30.11.2006 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 3098,64 грн.
Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений об'єм відпуску електричної енергії у 2006 роках, але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії об'єм використаної електроенергії перевищив у березні 2006 року - на 500 кВт/г. на суму 267,01 грн., у серпні 2006 року -на 4220 кВт/г. на суму 2182,33 грн.
На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки всього на суму 2449,34 грн.
Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини..
Відповідачем вказані рахунки частково оплачені у червні 2006 року у сумі 135,00 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача за перевищення договірної величини спожитої електроенергії складає 2314,34 грн.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем належним чином не виконані зобов'язань за договором № НОМЕР_1, заборгованість на день прийняття рішення не погашена у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію в розмірі 3098,64 грн., та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 2314,34 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості збитки внаслідок інфляції з у сумі 169,39 грн. та 3 % річних у сумі 33,18 грн. перевірені судом та визнані такими, що підлягають стягненню.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем з посиланням на пункти 4.2.1 та 8.6 договору за неналежне виконання зобов'язань за договором нарахована пеня у розмірі 187,61 грн.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Пеня згідно розрахунку позивача складає 187,61 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 5803 грн. 16 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (99057, м. Севастополь, АДРЕСА_1, відомостей про ідентифікаційний код та наявні поточні рахунки в установах банку не має) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 5412 грн. 98 коп. (п'ять тисяч чотириста дванадцять грн. 98 коп.) з яких: активна електроенергія -3098 грн. 64 коп., перевищення ліміту -2314 грн. 34 коп.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (99057, м. Севастополь, АДРЕСА_1, відомостей про ідентифікаційний код та наявні поточні рахунки в установах банку не має) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) заборгованість у сумі 390 грн. 18 коп. (триста дев'яносто грн. 18 коп.) з яких: пеня -187,61 грн., 3% річних -33,28 грн., витрати з урахуванням інфляції -169,39 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
і підписано15.05.2007.