Справа № 2-914

                                                                                                                                                           2009 рік

                                              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                              І М”Я М            У К Р А Ї Н И

2 листопада 2009 року                        Бережанський  районний  суд  Тернопільської  області в складі:

 головуючого-судді                                                       Данилів О.М.

 при секретарі                                                               Уляшевій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до Біщівської сільської ради Бережанського району  про  визнання права власності на спадкове майно,-    

                                                       В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

         Позивачка,  вказуючи, що після смерті її матері ОСОБА_2  залишилось спадкове майно у вигляді будинковолодіння, що на АДРЕСА_1,  і хоч згідно заповіту вона є єдиним  спадкоємцем  цієї  спадщини, однак розпорядитись нею не може, бо  нотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва  на спадщину у зв`язку з  відсутністю правовстановлюючого документу про належність її покійній матері  вищезазначеного будинковолодіння, звернулася до суду з позовом, яким просить  визнати  за нею право власності на  вказане спадкове майно.                    

         В судовому  засіданні  позивачка  свої позовні  вимоги підтримала, просить їх задоволити.

         Представник Біщівської   сільської ради Бережанського району   вважає  підставними  позовні вимоги  позивачки, а тому  заперечень  щодо їх задоволення  не має.

         Суд, розглянувши матеріали справи і  вислухавши пояснення сторін , дослідивши   письмові докази, прийшов до висновку,  що  позовні вимоги позивачки  підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про  спадкування» від 30 травня 2008 року спадкові відносини регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно із ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, а оскільки матір позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  то  даний спір слід вирішувати, керуючись чинним нині діючим Цивільним кодексом України.

У відповідності із ст. ст. 1217, 1220,  1223, ч 3 ст. 1268 ЦК України  спадкування здійснюється за  заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою;  право на спадкування  мають особи, визначені у заповіті; спадкоємець, який постійно проживав разом із  спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців  з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї.

   Судом встановлено, що матір  позивачки ОСОБА_2  проживала в АДРЕСА_1  та була  власником  зазначеного будинковолодіння.

       Даний факт  підтверджується долученим до справи звідним оціночним  актом будівель і споруд, виданим  20 жовтня 2008 року Бережанським ОК МБТІ,  довідкою Біщівської сільської  ради за № 1139 від  5 вересня 2008 року та свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок, виданим 13 серпня 1990 року Біщівською сільською радою Бережанського району Тернопільської області.

          Із свідоцтва  про смерть  видно,  що матір позивачки ОСОБА_2 померла  ІНФОРМАЦІЯ_1. Після  її смерті   відкрилася спадщина у вигляді  будинковолодіння, що розміщене на АДРЕСА_1.  

        Судом також встановлено, що  30 жовтня  1995 року  матір позивачки ОСОБА_2  все належне їй майно заповіла позивачці. Даний факт підтверджуються оглянутим  та долученим до матеріалів справи  заповітом.              

         В зв`язку з тим, що матір позивачки   на  випадок своєї смерті  розпорядилася належним  їй майном  та склала на користь позивачки заповіт, то  саме позивачка є єдиним спадкоємцем зазначеного майна.

        Із пояснень позивачки, видно, що вона своєчасно, у визначений законом шестимісячний термін звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак через відсутній правовстановлюючий документ про належність  матері зазначеного будинковолодіння їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадшину за заповітом.

Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено,  що позивачка згідно заповіту є єдиним спадкоємцем належного її матері майна,  хоч фактично прийняла спадщину, однак  через відсутність правовстановлюючого документу про належність  матері вищезазначеного  будинковолодіння, не мала можливості  переоформити  його на себе, тому суд вважає необхідним задоволити   позовні вимоги позивачки  і   визнати за нею право на спадкове майно, що залишилося  після смерті її  матері.

  На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 14, 213, 215   ЦПК України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про  спадкування» від  30 травня 2008 року, ст. 1217, 1220,  1223, ч 3 ст. 1268 ЦК України, суд,-

                                           В  И  Р  І  Ш  И  В  :

    Позов ОСОБА_1 задоволити.

              Визнати  за ОСОБА_1   право власності на спадкове майно за заповітом,  що залишилося  після смерті  її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді:

         -   житлового будинку із належними йому господарськими будівлями, що розміщені  на АДРЕСА_1.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

 Заяву про апеляційне оскарження даного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя Бережанського

           районного суду                                                    Данилів О.М.