КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2017 р. справа№ 910/2588/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Добрицькій В.С.

за участю представників: позивача - Перемежко О.А., Усик Є.С.,

відповідача-1 - не з'явились

відповідача-2 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд)

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2017 р.

у справі № 910/2588/17 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофармінвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг"

про стягнення вартості частини майна товариства

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд) (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофармінвест" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" (далі - відповідач-2) про стягнення з відповідача-2 на користь позивача кошти у розмірі 15 285 400,00 грн, як вартість частини майна відповідча-2, що є пропорційно частці його учасника - ТОВ "Біофармінвест" за непогашеними борговими зобов'язаннями відповідача-1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2017 р. у справі № 910/2588/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2017 р., Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що у зв'язку із недостатністю майна боржника - ТОВ "Біофармінвест" для задоволення вимог позивача, останній просить стягнути з ТОВ "Стиролоптфармторг" вартість частини майна товариства відповідно до наданого балансу, яка є пропорційною частці ТОВ "Біофармінвест" у розмірі 20% в статутному капіталі товариства, за непогашеними борговими зобов'язаннями перед позивачем у сумі 174 950 385,83 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 р. апеляційну скаргу Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд) прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 р. було відкладено розгляд справи до 13.07.017 р.

В засідання суду, призначене на 13.07.2017 р., відповідачі вдруге не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофармінвест" на користь Левенекс Інвестментс Лтд /Levanex Іnvestments Ltd/ 7 036 013,63 доларів США, що еквівалентно 174 601 141 грн заборгованості за договором позики від 22.01.2013 р. та 5 744,22 доларів США, що еквівалентно 142 544,83 грн процентів за договором позики від 19.08.2013 р.

06.08.2016 р. Господарським судом Донецької області було видано наказ № 905/1897/16 про примусове виконання вказаного рішення суду.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.10.2016 р. відкрито виконавче провадження № 52428538 щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р.

Відповідно до довідки державного виконавця від 25.01.2017 р. № 1408-0-33-17/20-1-24 виявлених коштів та майна для задоволення вимог позивача у боржника недостатньо, а інших коштів, нерухомого майна або інших паперів у нього немає.

Згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 17.11.2016 р. № 31/5-5014 за боржником зареєстровані транспортні засоби у кількості 2-х шт., а саме Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, та Infiniti QX56, д.н.з. НОМЕР_2, 2012 року випуску.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.11.2016 р. № 09/01/25119 за боржником цінних паперів та акцій не зареєстровано.

Згідно з відповідю Філії Головного управління по місту Києву та Київській області ПАТ "Державний ощадний банк України" від 15.11.2016 р. № 67-6/822 кошти на рахунках боржника відсутні, а також згідно з відповідю філії Донецького обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 16.11.2016 р. № 25-9/2487/1714 на рахунках боржника арештовано кошти в сумі 200,27 доларів США.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, об'єктів нерухомого майна за боржником не зареєстровано.

Станом на 25.01.2017 р. заборгованість за виконавчим документом боржником не сплачена.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Біофармінвест" є учасником ТОВ "Стиролоптфармторг" та володіє часткою у товаристві в розмірі 40 000,00 грн, що відповідає 20% частки у статутному капіталі ТОВ "Стиролоптфармторг".

31.01.2017 р. позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу про надання балансу та виплату вартості частки ТОВ "Біофармінвест" у статутному капіталі відповідача, у відповідь на яку відповідач листом від 01.02.2017 р. надав позивачу баланс, складений на дату отримання вимоги, але у задоволенні вимоги щодо виплати вартості частки у статному капіталі відмовив.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, виявлених коштів та майна для задоволення його вимог у боржника недостатньо, а інших коштів, нерухомого майна або інших паперів у нього немає, при цьому загальний баланс ТОВ "Стиролоптфармторг" на кінець звітного періоду становив 88 211 000 грн, у зв'язку із чим позивач просив стягнути з ТОВ "Стиролоптфармторг" вартість частини майна товариства відповідно до наданого балансу, яка є пропорційною частці ТОВ "Біофармінвест" у розмірі 20% в статутному капіталі товариства, за непогашеними борговими зобов'язаннями перед позивачем у сумі 174 950 385,83 грн.

17.08.2015 р. Загальними зборами учасників ТОВ "Стиролоптфармторг" була затверджена нова редакція статуту ТОВ "Стиролоптфармторг", про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за реєстраційним записом за № 110681050026003276 від 31.08.2015 р.

Згідно з ч. 4.2 статуту ТОВ "Стиролоптфармторг" учасниками товариства є: Приватна акціонерна компанія "Ескулап Холдінг ПТЕ. ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофармінвест" та ОСОБА_4.

Відповідно до п. 5.4 статуту вклади учасників:

- Приватна акціонерна компанія "Ескулап Холдінг ПТЕ. ЛТД" - 100 000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 60 000,00 грн, що складає 30% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофармінвест" - 40 000,00 грн, що складає 20% статутного капіталу.

Як передбачено п. 5.1 статуту, для забезпечення діяльності товариства, за рахунок вкладів його учасників, створюється статутний капітал товариства у розмірі 200 000,00 грн, який поділений на частки.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески (ч. 1 ст. 85 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГК України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Як передбачено ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Отже, у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членам пропорційно часткам у статному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства.

Згідно зі ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства в статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності в нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника в статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Таким чином, за змістом зазначених норм права майно товариства може бути виділено пропорційно частці боржника в статутному капіталі або виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора.

Разом з тим, виплата вартості частки майна або виділення частки майна боржника, пропорційної частці боржника в статутному капіталі, повинні проходити з дотриманням положень закону та статуту товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 р. у справі № 6-31цс14.

Як вже зазначалось вище, позивач, звертаючись із позовом, посилався на те, що виявлених коштів та майна для задоволення його вимог у боржника недостатньо, а інших коштів, нерухомого майна або інших паперів у нього немає.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність вказаної обставини державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Однак, позивачем не доведено у встановленому законом порядку факту неможливості здійснення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/1897/16 від 06.08.2016 р.

Так, у матеріалах справи відсутні відповідні докази, зокрема, акту державного виконавця про подальшу неможливість здійснювати вказаного виконавчого провадження. Належне боржнику та виявлене ВДВС майно не реалізоване, виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/1897/16 від 06.08.2016 р. триває, що не надає права, на даному етапі, виходячи із наведених норм, стверджувати про недостатність коштів з майбутньої реалізації майна ТОВ "Біофармінвест" для погашення заборгованості останнього перед позивачем, а також про фактичну відсутність майна боржника, що унеможливлювало б здійснення виконавчого провадження № 52428538 і наслідком чого повинен бути акт державного виконавця.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення вартості частини майна ТОВ "Стиролоптфармторг" у розмірі 15 285 400,00 грн на підставі ст. 149 ЦК України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки застосування заходів щодо задоволення вимог кредиторів, передбачених у вказаній нормі, є можливим лише за відсутності у боржника іншого належного йому майна, що є недоведеним позивачем у даному випадку з вищезазначених причин.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд) задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Levanex Investments Ltd (Левенекс Інвестментс Лтд) залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2017 р. у справі № 910/2588/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/2588/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Андрієнко