Справа № 22-а - 3065/ 2006 р.                                          Головуючий

1 інст. Полєхін А.. Категорія: про несумлінність

постачальників житлово-комунальних                                      Доповідач : Черкасов В.В.

послуг і противоправність дій їх посадовців

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 р.                                                                        м.Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -   судді Овсяннікової А.І.

суддів колегії -             Черкасова В.В., Трішкової І.Ю.

при секретарі -              Каращук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Комфорт-11», начальника ПУЖКГ-1 Івашинова С.О., начальника УЖКГБ Янкевича О.Г. про несумлінність постачальників житлово-комунальних послуг і противоправність дій їх посадовців, -

ВСТАНОВИЛА:

14 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Комфорт-11», начальника ПУЖКГ-1 Івашинова С.О., начальника УЖКГБ Янкевича О.Г. про несумлінність постачальників житлово-комунальних послуг і противоправність дій їх.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 березня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк для виправлення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою судці Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута. В    апеляційній скарзі на ухвалу суду позивачка просила      ухвалу суду скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що районний суд в порушення вимог цивільно процесуального закону безпідставно визнав неподаною та повернув позовну заяву.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення з'явившихся осіб, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити виходячи з наступного.

Вирішуючи справу судова колегія вважає, що районний суд в не повній мірі перевірив обставини справи, подані докази позивачами по даній справі.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху та визнаючи її неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог встановлених ст.ст. 119, 120 ЦПК України. А саме: не зазначено докази, що підтверджують факт проживання позивачки за вказаною адресою та в факт наявності відносин з відповідачем щодо майнового найму, обставини та розмір завданої шкоди внаслідок протиправності дій підприємств або посадових осіб з відповідними розрахунками та обґрунтуванням, та до позовної заяви не надано документів, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

При цьому суддя вказав, що в порушення вимог ст. 7 ЦПК України позовну заяву складено російською мовою.

Так відповідно до роз'яснень ч. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" суддя вправі повернути позовну заяву, якщо вона за формою і змістом не відповідає вимогам ЦПК України, не оплачена державним митом у встановленому розмірі, та при наявності інших обставин. Заява не може бути визнана неподаною за мотивами ненадання доказів.

Між тим з таким висновком районного суду, колегія суддів погодитися не може.

Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 24 березня 2006 року позивачка отримала 06 квітня 2006 року (а.с. 28), та 10 квітня 2006 року надала до суду позовну заяву із доданими до неї документами.

Колегія судців вважає, що залишаючи без руху та визнаючи не поданою позовну заяву ОСОБА_1 суддя необгрунтовано виходив з того, що позовна заява, подана російською мовою, не вказано розмір завданої шкоди внаслідок протиправності дій підприємств або посадових осіб з відповідними розрахунками та обґрунтуванням., оскільки такі вимоги, щодо подачі позовних заяв не передбачені ст.ст. 7, 119 ЦПК України, до того ж уточнююча позовна заява подана українською мовою 10.04.2006 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи залишаючи без руху та визнаючи не поданою позовну заяву ОСОБА_1 суддя першої інстанції безпідставно вказав в ухвалі, що позивачкою не сплачено судовий збір та не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позовної заяви не зважаючи на той факт, що позивачка звернулася до суду на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» і відповідності до п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав звільняються від сплати державного мита.

Тому, колегія суддів вважає, що суддя районного суду не обгрунтовано визнав не поданим позов з підстав щодо зазначення доказів обставин та розміру завданої шкоди до позову і не сплати судового збору, а також не оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що передбачено ст.ст. 119,120 ЦПК України

Тому за таких обставин, колегія суддів, вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про її прийняття.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303 304, п.4ч.2ст.307, п.З ч.1 ст.312, 313,314,315,317,319,325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу        ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2006 року - скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про її прийняття.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.