Справа № 689/1276/15-ц

2/689/3/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2017 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий-суддя Баськов М.М.

за участю:

секретаря Кушнір О.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання правочинів недійсними,

встановив:

В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом і, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, просила визнати недійсними: договір купівлі-продажу трактора колісного МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, у формі довідки-рахунку №126263 від 28.05.2014, відповідно до якого ОСОБА_3 продав даний транспортний засіб ОСОБА_5; договір купівлі-продажу причепа самоскида 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, у формі довідки-рахунку №126270 від 28.05.2014, відповідно до якого ОСОБА_3 продав даний транспортний засіб ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_1 просила розділити спільне майно подружжя, а саме, її та відповідача, припинивши право спільної сумісної власності на трактор колісний МТЗ-82, 2007 року випуску, вартістю 196747 грн., причеп самоскид 2ПТС-4, 1985 року випуску, вартістю 26767 грн., плуг, вартістю 2500 грн., культиватор, вартістю 5500 грн., оприскувач, вартістю 1986 грн., а всього майна на загальну суму 233000 грн., залишивши вказане майно у власності ОСОБА_3, стягнувши з останнього на її користь в рахунок компенсації половини вартості зазначеного майна грошові кошти в сумі 116750 грн.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що 17 червня 2006 року був зареєстрований шлюб між нею та ОСОБА_3, від якого в них є малолітня дитина. Рішенням Ярмолинецького районного суду від 10 жовтня 2014 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний. Проте фактичні шлюбні відносини були припиненні в квітні 2014 року і з того часу вона та відповідач проживали окремо один від одного. За час шлюбу нею та ОСОБА_3 була придбана сільськогосподарська техніка, яка належала їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності, зокрема, трактор колісний МТЗ-82, причеп самоскид 2ПТС-4, плуг, культиватор та оприскувач.

З метою уникнення поділу спільного майна в травні 2014 року ОСОБА_3 продав трактор колісний МТЗ-82 та причеп самоскид 2ПТС-4 своєму батькові ОСОБА_5, а також віддав останньому плуг, культиватор та оприскувач, хоча вона, як співвласник даного майна, згоди на його відчуження не давала, чим відповідач порушив її права, через що вона звернулася до суду за їх захистом.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Так, ОСОБА_1 пояснила, що в 2008 році вона та ОСОБА_3 придбали трактор МТЗ-82 за 10500 доларів США. Батько її колишнього чоловіка ОСОБА_5 на придбання вказаного трактора дав їм в борг 15000 грн., які вони повернули йому, придбавши мотоблок. Крім того позивач вказала, що плуг був придбаний в 2009 році, платформу від причепа купили в сусіда в 2011 році та самі зробили на ньому борти, оприскувач придбали в 2012 році, а культиватор склали самі із рами її брата та придбаних комплектуючих. Також позивач зазначила, що вона не знала про те, що ОСОБА_3 продав трактор та причіп своєму батькові, він на це її згоди не отримував і на даний час відмовляється добровільно компенсувати їй половину вартості відчуженого майна.

ОСОБА_3 того, представник позивача просив стягнути половину вартості вказаної сільськогосподарської техніки, в тому числі, з урахуванням вартості трактора та причепа самоскида, яка була визначена за результатами автотоварознавчої експертизи, в сумі 116750,00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що в травні 2014 року до нього зателефонувала позивач і повідомила, щоб він забрав сина і виховував його, так як вона мала намір їхати на роботу в м. Хмельницький. Також ОСОБА_1 сказала йому, що він може робити з технікою все що завгодно, щоб забезпечити сина. Він змушений був продати техніку батькові, щоб утримувати дитину. Також відповідач ствердив, що між ним та ОСОБА_1 була домовленість про те, що техніку забирає він, а все що ним було зроблено в їх будинку - залишається їй. Відповідач визнав, що трактор був куплений під час шлюбу за 55000 грн., що було еквівалентно 11000 доларів США, третю частину коштів їм позичив його батько. ОСОБА_3 того відповідач вказав, що по документах спірний трактор був зареєстрований як 2007 року випуску, хоча він був зібраний з різних комплектуючих, які були виготовлені у дев"яностих роках. Також ОСОБА_3 пояснив, що причіп самоскид і культиватор ніхто не купував, а вони були зібрані ним із запчастин. Оприскувач і плуг належать його батькові, які той купив в 2008-2009 роках.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що причіп самоскид він складав особисто із вузлів та агрегатів, а також давав сину гроші на придбання трактора. Плуг він купив в с. Боднарівка Ярмолинецького району, оприскувач також був придбаний ним, а культиватор був складений з рами, яку придбав син, а він докупив інші запчастини до нього. Також відповідач вказав, що син продав йому трактор і причіп самоскид, оскільки це йому дозволила позивачка.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковомузадоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2006 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, від якого в них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ярмолинецького районного суду від 10.10.2014 шлюб між сторонами був розірваний. Цим рішенням була встановлена та обставина, що сторони з квітня 2014 року проживали окремо один від одного та не вели спільне господарство.

Дані обставини підтверджуються рішенням Ярмолинецького районного суду від 10.10.2014 (а.с. 6), свідоцтвом про народження ОСОБА_7 (а.с. 7).

За час шлюбу сторони придбали: 04.07.2008 - трактор колісний МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер на час придбання НОМЕР_6; 08.12.0112 - причеп самоскид 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер на час придбання НОМЕР_7. Згідно свідоцтв про реєстрацію даної сільськогосподарської техніки її власником був ОСОБА_9, що підтверджується листом Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області №8 від 12.05.2015 (а.с. 8). Крім того, дані обставини не оспорювалися сторонами в судовому засіданні.

Крім того, під час шлюбу, в 2009 році, сторонами були придбані плуг та культиватор, а в 2012 році - оприскувач тракторний навісний.

Суд не бере до уваги, як доказ про належність на праві власності ОСОБА_5 плуга ПЛН 3-35, оприскувача тракторного навісного та культиватора - акт прийому-передачі вказаної сільськогосподарської техніки від 01.10.2010, згідно якого ОСОБА_5 передав безоплатно ОСОБА_9 в тимчасове користування вказане майно (а.с. 25), оскільки в судовому засіданні ОСОБА_3 визнав, що культиватор був ним складений із комплектуючих, а саме - рами, яку дав брат ОСОБА_1 - ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що він давав сестрі раму від культиватора, а її чоловік потім склав сам культиватор, яким вони користувалися. Також свідок підтвердив, що сторонами були придбані трактор, причіп самоскид, оприскувач і плуг.

В той же час в ході судового розгляду не було здобуто будь-яких інших доказів, які б підтверджували, що плуг, культиватор і оприскувач належали ОСОБА_5

Крім того, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 не змогли пояснити з якою метою був зроблений акт прийому-передачі вказаної техніки.

28.05.2014 ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 трактор колісний МТЗ-82 - за 24420 грн., та причеп самоскид 2ПТС-4 - за 2180 грн.

Дані обставини підтверджуються листом Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області №8 від 12.05.2015 (а.с. 8); довідками-рахунками ПП "Сільгоспторг" від 28.05.2014 серії ТО №126263 (а.с. 41) та серії ТО126270(а.с. 30); свідоцтвом про реєстрацію машини від 29.05.2014 НОМЕР_8, згідно якого власником трактора колісного МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_5.(а.с. 24); свідоцтвом про реєстрацію машини від 29.05.2014 НОМЕР_9, згідно якого власником причепу самоскиду 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2,є ОСОБА_5 (а.с. 24).

В силу ч. 3 ст. 368 ЦК України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із ч. 1-2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік, має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

За ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Зі змісту цієї норми випливає, що згода другого з подружжя подається у простій письмовій формі, якщо правочин, який укладається одним з подружжя за рахунок спільного майна, стосується цінного майна і разом з тим не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації.

З очевидністю відчужені ОСОБА_3 трактор та причеп самоскид є цінним майном.

Відтак згода позивача на укладення правочину щодо відчуження вказаної сільськогосподарської техніки підлягала оформленню у простій письмовій формі.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів письмової згоди ОСОБА_1 на відчуження трактору колісного МТЗ-82 та причепу самоскиду 2ПТС-4, які належали їм на праві спільної сумісної власності.

В постанові пленуму "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"№11 від 21.12.2007 Верховний Суд України роз'яснив (п. 30), що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Із зазначеного слідує, що у разі відчуження чи неправомірного використання майна, суд не може застосовувати засоби для його реверсу, а може лише врахувати вартість прихованого майна при його розподілі. Якщо один із подружжя здійснив відчуження чи використав майно на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, то суд не маючи змоги застосувати поділ майна подружжя в натурі, здійснює поділ цього майна з використанням компенсаційного способу поділу.

Отже, ОСОБА_3 відчужив трактор колісний МТЗ-82 та причеп самоскид 2ПТС-4, що є спільною сумісною власністю подружжя, без письмової згоди ОСОБА_1, тому остання має право на грошову компенсацію вартості відчуженого майна.

За ч. 1ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Висновком експерта №005/02/2016 від 04.03.2016 за результатами автотоварознавчої експертизи стверджується, що ринкова вартість трактора колісного МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, з врахуванням наявних на дату огляду, 22.02.2016, пошкоджень та інших недоліків, станом на час проведення експертизи - лютий 2016 року, становить 196747 грн. (а.с. 108).

Висновком експерта №005/1/02/2016 від 05.03.2016 за результатами автотоварознавчої експертизи стверджується, що ринкова вартість причепа самоскида 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, з врахуванням особливостей його стану, пошкоджень та інших недоліків на момент проведення експертизи - 22.02.2016, становить 26767 грн. (а.с. 81).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 підтвердив результати проведених експертних досліджень та пояснив, що вирішуючи питання про ринкову вартість трактора він виходив з того, що в свідоцтві про реєстрацію даного транспортного засобу було вказано дату випуску - 2007 рік та не було особливих відміток про те, що даний трактор зібраний з вузлів і агрегатів, які б могли не відповідати року випуску.

Наявність на кабіні трактора таблички про те, що він нібито був виготовлений в 1987 році не відповідає дійсності, оскільки вказана табличка прикріплена не заводським способом, а в 1987 році такі кабіни до тракторів МТЗ-82 ще не виготовлялися виробником, вони почали виготовлятися в 1994 році і могли ставитися на трактори ще в 2007 році.

10.10.2016 за клопотанням ОСОБА_4, який є представником відповідача ОСОБА_3, по справі була призначена повторна автотоварознавча експертиза вищевказаних трактора колісного МТЗ-82 та причепа самоскида 2ПТС-4, оскільки в ході судового розгляду відповідачі стверджували, що дана сільськогосподарська техніка була зібрана з вузлів і агрегатів, що не відповідають року випуску трактора та причепа, які вказані в свідоцтвах про реєстрацію цих транспортних засобів, відповідно 2007 та 1985 роки.

Згідно висновку експерта №5818/5819/16-26 від 17.02.2017 за результатами автотоварознавчої експертизи ринкова вартість трактора МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер (VIN) НОМЕР_4, 1987 року випуску, з урахуванням років випуску вузлів та агрегатів, з яких їх було зібрано, на дату оцінки 01.12.2016, становить 81437,28 грн., а ринкова вартість причепа 2ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5, 1985 року випуску, на дату оцінки 01.12.2016 року, становить 18026,84 грн. (а.с. 213).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтвердив результати проведених експертних досліджень та пояснив, що вирішуючи питання щодо року випуску трактора МТЗ-82, а саме 1987 рік, він, керуючись п. 6.1. та п. 6.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №142/5/2092, згідно яких визначення року виготовлення колісного транспортного засобу здійснюється на підставі даних його виробника, які зазначаються VIN-коді, виходив з того, що на кабіні трактора є табличка із вказаним роком виготовлення. Також експерт ствердив, що в 2007 році трактора МТЗ-82 з кабінами, які були в підекспертному тракторі, вже не виготовлялися.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні, в тому числі за участю спеціаліста ОСОБА_13, який працював інженером-інспектором інспекції Держтехнагляду по Ярмолинецькому районі і який в 2008 році здійснював реєстрацію вказаного трактора за ОСОБА_3, табличка на кабіні зазначеного трактора про те, що він виготовлений в 1987 році, не може бути належним доказом про те, що цей транспортний засіб був виготовлений саме в 1987 році. Зокрема, як експерт ОСОБА_11, так і спеціаліст ОСОБА_13 пояснили, що в 2007 році трактора МТЗ-82 могли комплектуватися саме такою кабіною, яка є в спірному тракторі, оскільки кабіни такого зразка почали виготовлятися починаючи з 1994 року.

ОСОБА_3 того, в судовому засіданні були оглянути матеріали із Інтернет мережі про продаж тракторів МТЗ-82, 1987 року випуску, і дані колісні транспортні засоби не співпадають з трактором, який належав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

Також суд враховує, що в експертному висновку, зробленому експертом ОСОБА_12 відсутні належні обґрунтування щодо року випуску вузлів і агрегатів як трактора МТЗ-82, так і причепа 2ПТС-4.

Визначення часу (року) виготовлення окремих агрегатів за відсутності ідентифікаційних даних, є об'єктом криміналістичного дослідження, проте сторони не клопотали перед судом про призначення криміналістичної експертизи.

За таких обставин суд не бере до уваги як належний доказ висновок експерта №5818/5819/16-26 від 17.02.2017 за результатами автотоварознавчої експертизи вищевказаних трактора МТЗ-82 та причепа 2ПТС-4.

Згідно із п. 3.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №142/5/2092, основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, який ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом оцінки.

І саме такий підхід був застосований у висновках експерта ОСОБА_11 №005/02/2016 від 04.03.2016 та №005/1/02/2016 від 05.03.2016 за результатами автотоварознавчої експертизи трактора колісного МТЗ-82 та причепа самоскида 2ПТС-4, і саме зазначені висновки суд враховує при визначенні вартості даних транспортних засобів.

В судовому засіданні не здобуто належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що трактор МТЗ-82 був виготовлений в 1987 році.

В той же час, згідно Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України 11.06.2004 N 221, які діяли на час придбання ОСОБА_3 вказаного транспортного засобу, (п.2.20.) самостійно складені машини реєструються за їх власником на підставі документів, передбачених у розділі 2 цих Правил, які підтверджують правомірність придбання основних вузлів і агрегатів, необхідних для складання машини, та за наявності таблички реєстраційної обліково-ідентифікаційної з ідентифікаційним номером.

Отже, наявність в свідоцтві про реєстрацію трактора МТЗ-82 року виготовлення - 2007 рік, свідчить про те, що саме в цьому році був виготовлений цей транспортний засіб.

За таких обставин частка ОСОБА_1 у вартості трактора МТЗ-82 та причепу самоскиду 2ПТС-4 в грошовому еквіваленті становить 111757,00 грн. (196747 грн. + 26767 грн.)х1/2).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розподілити майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 трактора МТЗ-82 та 1/2 причепа самоскиду 2ПТС-4, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію половини вартості вказаної сільськогосподарської техніки в сумі 111757,00 грн.

ОСОБА_3 того, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 1/2 вартості належних їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності плуга ПЛН-3-35, вартістю 2500 грн., культиватора, вартістю 5500 грн. та оприскувача, вартістю 1986 грн.

За клопотанням представника позивача по справі була призначена автотоварознавча експертиза щодо визначення вартості вказаної сільськогосподарської техніки.

Повідомленням №005 від 09.03.2016 експерт ОСОБА_11 роз'яснив, що поставлене питання визначити вартість вказаної сільськогосподарської техніки не входить в компетенцію експерта автотоварознавця, а відповідь на поставлене питання має право надати спеціаліст відповідної спеціальності "Товарознача експертиза".

Однак позивач та її представник не клопотали перед судом про призначення саме товарознавчої експертизи даної сільськогосподарської техніки.

За таких обставин суд позбавлений можливості визначити вартість плуга, оприскувача та культиватора, через що не можна визначити грошову компенсацію 1/2 вартості зазначеного майна, на яку мала б право ОСОБА_1, як співвласник даного майно.

Через це позовна вимога ОСОБА_1 про компенсацію їй вартості плуга, оприскувача та культиватора задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу трактору МТЗ-82 та причепа самоскида 2ПТС-4, які були укладені 28.05.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

За нормами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі встановленій законом.

Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана у письмовій формі.

Однак, відповідно до положень частин першої та другої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна зі сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.

ОСОБА_13 до цього по суті зводиться правовий висновок щодо застосування норм права, що викладений у постанові Верховного Суду України № 6-7цс15 від 08.04.2015, який в силу ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Також у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 3885,00 грн. (1117,50 грн.(судовий збір) + 2767,50 грн. (витрати на проведення експертизи)551,20) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 60, 63, 65, 70 СК України, ст. 383 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 74, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Провести розподіл спільного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_1, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 трактору колісного МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, та на 1/2 причепу самоскиду 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 98373,50 грн. (дев'яносто вісім тисяч триста сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) в рахунок компенсації вартості 1/2 трактору колісного МТЗ-82, 2007 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, та 13383,50 грн. (тринадцять тисяч триста вісімдесят три гривні п'ятдесят копійок ) в рахунок компенсації вартості 1/2 причепу самоскиду 2ПТС-4, 1985 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, а всього 111757,00 (сто одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3885,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя М.М. Баськов