Справа №2-а-938/09/1319

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

11 вересня 2009 року  

Сихівський районний суд м. Львова  

в складі: головуючого-судді    Мички Б.Р.

при секретарі   Стецьків Г.В.

з участю представника відповідача    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та зобов’язання до нарахування та виплати недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії „Дітям війни”,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :  

 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни” за період 2007-2008 роки в сумі 1646,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2007 році така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.

В судове засідання  позивач не з’явився; подав суду заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні, згідно поданих письмових заперечень, позов не визнала та просить в ньому відмовити. Покликається на те,  що жодного нормативного акта на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” прийнято не було, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття „мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога „Дітям війни” у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, і після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року жодних змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» на відновлення ст.6 Закону України «Про захист дітей війни» прийнято не було. Просить відмовити в поновленні пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.  

Позивач ОСОБА_2 народився 13 липня 1945 року та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні /а.с.7/

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законами України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено.

Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007  та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, якими обмежується дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень визнані неконституційними положення згаданих законів втратили чинність і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

 Із довідки відповідача /а.с.15/, вбачається, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2007 році не виплачувалось, а у 2008 році виплачувалось у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, невиплаченої з 9 липня по 31 грудня 2007 року та недоплаченої за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.  В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

 Позивачу слід поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки такий пропущений з поважних причин, так як позивач є особою похилого віку та про Рішення Конституційного Суду України дізнався після їх висвітлення в засобах масової інформації.  

На підставі ст.ст.1,3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,  та керуючись ст.ст.7-14, 71, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в :  

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова нарахувати і виплатити з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.            

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційна подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Сихівський районний суд м.Львова.

  Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2009 р.  

Головуючий                 Мичка Б.Р.  

Оригінал. Виготовлено в єдиному екземплярі.