ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2017 рокусправа № 804/2008/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року

у справі № 804/2008/16

за позовом приватного акціонерного товариства «Євраз - Дніпровський металургійний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року приватне акціонерне товариство «Євраз - Дніпровський металургійний завод» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 березня 2016 року №0000284201, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 6614389,59 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з питань своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 15 березня 2016 року №49/28-01-42-05393056.

Перевіркою установлено порушення позивачем пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого не нарахована загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, по строку 21 липня 2014 року в сумі 13228779,17 грн.

Не погодившись з висновком податкового органу викладеному в акті перевірки 18 березня 2016 року позивач подав заперечення. Листом від 25 березня 2016 року №6170/10/28-01-42-14 «Про розгляд заперечень» відповідача зазначив, що висновки перевіряючих стосовно порушень викладених в акті перевірки від 15 березня 2016 року №49/28-01-42-05393056 є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту від 15 березня 2016 року №49/28-01-42-05393056 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30 березня 2016 року №ІО-0000274201 на суму 13228779,17 грн.

Також, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 березня 2016 року №0000284201, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 6614389,59 грн., у зв'язку з донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13228779,17 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватне акціонерне товариство «Євраз - Дніпровський металургійний завод» є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платників збору покладений обов'язок по своєчасному та в повному обсязі нараховуванні, обчисленні і сплаті єдиного внеску.

Частинами 2, 7, 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, при цьому днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Зі змісту наведеної норми слідує, що за не нарахування єдиного внеску застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу, максимальний розмір якого становить 50 відсотків суми донарахування.

Рішенням від 30 березня 2016 року №0000284201, до позивача застосовано штраф в розмірі 50 відсотків від донарахованої контролюючим органом суми єдиного внеску - 13228779,17 грн.

При цьому, відносно суми єдиного внеску в розмірі 13228779,17 грн. винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30 березня 2016 року №ІО-0000274201, правомірність прийняття якої досліджувалась судами першої та апеляційної інстанції у справі № 804/2491/16 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Євраз - Дніпровський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Євраз - Дніпровський металургійний завод» задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу від 30 березня 2016 року №ІО - 0000274201 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 13228779,17 грн. та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на користь позивача витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 208353,27 грн. (двісті вісім тисяч триста п'ятдесят три гривні двадцять сім копійок).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року в частині визнання протиправною та скасування вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 30 березня 2016 року №ІО-0000274201 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 13228779,17 грн.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі №804/2491/16 в частині визнання протиправною та скасування вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 30 березня 2016 року №ІО-0000274201 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 13228779,17 грн. є такою, що набрала законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, обставини, встановлені в адміністративній справі №804/2491/16, зокрема щодо відсутності фактів порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносно не нарахування загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, по строку 21 липня 2014 року в розмірі 13228779,17 грн., є такими, що не потребують доказування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження відповідача щодо встановлення факту порушення позивачем податкового законодавства з питань своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за червень 2014 року, а саме не нарахування загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, по строку 21 липня 2014 року у розмірі 13228779,17 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 березня 2016 року №0000284201, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 6614389,59 грн. є протиправним.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим