Справа № 22-а-3164 2006р.                                                            Головуючий 1 інстанції

Бєршов Г.Є.

Категорія: трудове

Доповідач: Овсяннікова А.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого             - Овсяннікової А.І.,

суддів                        - Коваленко І.П., Довгаль Г.П.,

при секретарі            - Каращука Т.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та директора ТОВ НВП „Лауріт" на рішення Харківського районного суду від 12 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВП „Лауріт" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У квітні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Наукове - Виробниче підприємство „Лауріт" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що з 2004р. працював у відповідача, а 23 лютого 2005р. його було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин своїх трудових обов'язків.

Вважає, що підстави для його звільнення відсутні. Він є висококваліфікованим спеціалістом.

У наступному ОСОБА_1 доповнив свої вимоги і просив стягти з відповідача 84 тис. 240 грн. - заробітну плату за 13 років та 10 тис. грн. - за відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що при наявності такого запису в його трудовій книжці йому буде важко влаштуватись на якусь роботу, а до пенсії йому залишилося саме 13 років.

Представники відповідача позов не визнали. Вважають, що ОСОБА_1 звільнено правильно.

Рішенням Харківського районного суду від 12 квітня 2006р. позов задоволено частково.

Звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади оператора котельної ТОВ НВП „Лауріт" за п.З ст.40 КЗ про П України визнано незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора котельної.

Стягнуто з ТОВ НВП „Лауріт" на його користь 3130 грн. 25 коп. - заробітну плату за час вимушеного прогулу; на користь держави 51 грн. держмита.

В задоволенні позову про стягнення 81107 грн.75 коп. та моральної шкоди -відмовлено.

З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто 819 грн. 60 коп. державного мита.

В апеляційній скарзі директор ТОВ НВП „Лауріт" просить рішення суду змінити: в частині задоволення його позовних вимог рішення скасувати і в позові в цій частині відмовити, посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 проведено правильно; він допустив неодноразове порушення трудової дисципліни; від дачі пояснень стосовно порушень позивач відмовлявся, про що складено акти.

Між тим, факту порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 не оспорює.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, зобов'язати відповідача поновити його негайно з виплатою заробітної плати за місяць, скасувати рішення у частині стягнення державного мита; стягнути додатково 2 тис. 193 грн. 75 коп. заробітної плати та 10 тис. моральної шкоди, оскільки він є інвалідом 2 групи і не враховано інші його доводи.

Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з"явившихся осіб, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

При цьому колегія виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 18 жовтня 2004р. було прийнято оператором котельні у ТОВ НВП „Лауріт" (а.с.18), а 23 лютого 2005р. звільнено по п.З ст.40 КЗ про П України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки до нього раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (а.с.13).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 і поновлюючи його на роботі суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ознака такого звільнення -систематичність - відсутня.

Між тим, погодитись з таким висновком суду не можна.

Так, 10 лютого 2005р. ОСОБА_1 спізнився на роботу на дві години, за що йому було оголошено догану (а.с.9). Від дачі пояснень стосовно цього факту -відмовився.

При цьому і в суді першої інстанції і в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не заперечує, що дійсно такий випадок мав місце, коли він спізнився на роботу на дві години, пояснюючи це поганою погодою.

22 лютого 2005р. ОСОБА_1 біля 30 хвилин був відсутній на робочому місці. При цьому судова колегія враховує пояснення представників відповідача, що їх підприємство виготовляє лак; це безперервний процес, який вимагає чіткого дотримання процесу, а у разі недотримання - продукція не придатна для реалізації.

Так, як вказує представник відповідача, 22 лютого 2005р. ними виготовляються на 54 тис. гривень дев'ять тонн лаку. При досягненні лаком певного стану процес вимагає відключення котла. Інженер-технолог певний час не могла додзвонитися оператору котельні ОСОБА_1, оскільки той не брав трубку телефону; про що вона повідомила начальника цеха ОСОБА_2, який вимушений був йти його шукати і тільки хвилин через 20 після його приходу до котельної з'явився від виходу ОСОБА_1 (а.с.16).

Заперечуючи проти такого факту ОСОБА_1 посилається на можливість свого знаходження в цей час зверху котла, де його могли не побачити, а він - не почути телефону.

Судова колегія не приймає такі доводи, оскільки вони спростовуються іншими доказами.

Факт ознайомлення з правами і обов'язками оператора котельні, які забороняють покидати працюючу котельню навіть на короткий час (а.с.42) ОСОБА_1 не заперечує.

Від дачі пояснень, отримання копії наказу ОСОБА_1 знову відмовився, про що складено певні акти.

Пояснення ОСОБА_1, що ці всі акти не відповідають дійсності і складені після інциденту стосовно неможливості ним запуску котельної 23.02.2005р. - судовою колегією не приймаються, оскільки сам факт складення та підпису цих актів працівниками ТОВ НВП „Лауріт" не можна розцінювати як неправдиві, з метою звільнити його.

Факт порушення технології запуску котла в ніч з 22 на 23 лютого 2005р. також підтверджується і поясненнями представника відповідача, і поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с.74-78), і матеріалами справи (а.с.14), які вказують, що позивач влив у котел зайвих 100 літрів масла і якби він зміг запустити котел, то це могло б призвести до аварії або вибуху котла.

Сам ОСОБА_1 допускає, що при запуску котла він міг влити якусь кількість масла, але не в такому обсязі.

Однак його пояснення спростовуються вищевказаними доказами.

Отже, за таких обставин не можна вважати, що позивача було звільнено без достатніх підстав, а тому в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати, відшкодуванні матеріальної і моральної шкоди, а також держмита -слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.307 ч.І п.З; 309 ч.І п.З; 313; 314 ч.2; 316; 317; 325 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу директора ТОВ НВП „Лауріт" - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду від 12 квітня 2006р. змінити:

- у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оператора котельні ТОВ НВП „Лауріт"; визнання його звільнення з посади за ч.З ст.40 КЗ про П України незаконним; стягнення з ТОВ НВП „Лауріт" на користь ОСОБА_1 3130 (три тисячі сто тридцять) гривень 25 коп. та на користь держави 51 грн. держмита; стягнення з ОСОБА_1 819 (вісімсот дев'ятнадцять) гривень 60 коп. державного мита -скасувати і в задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий - підпис