Справа № 22-Ц-3004 2006г.                                   Головуючий 1 інстанції

Плєтньов В.В.

Категорія: аліменти

Доповідач: Овсяннікова А.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого              - Овсяннікової А.І.

суддів                         - Бездітко В.М., Коваленко І.П.

при секретарі             - Каращука Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів, -

встановила:

У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що з 14.08.1993 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають двох дітей: дочку 07.04.1995 року та сина 21.08.1996 року народження.

Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, а тому просить стягти з нього на утримання дітей допомогу у розмірі прожиткового розміру - 468 грн. щомісячно з відповідною наступною індексацією.

Справа розглянута у відсутності відповідача.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2005 року позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 468 грн. до виповнення ними повноліття, та на користь держави держмито у розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове, оскільки в рішенні не обґрунтовано суму стягнення; протягом якого часу підлягає сплаті така сума; не застосовані вимоги ч.2, 3, 4 ст.182 СК України; до того ж ним не подавалася заява про визнання позову повністю або у вказаній сумі; неясно в якій саме сумі рішення підлягає негайному виконанню.

Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що вона не підлягає задоволенню.

При цьому колегія виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи сторони мають від шлюбу двох дітей: дочку ОСОБА_3, 26 березня 1995 року та сина ОСОБА_4, 21 серпня 1996 року народження.

2

Згідно вимог ст.ст.181,183,184 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягуючи з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідачем не було надано на той час доказів наявності стабільного заробітку та певного місця роботи.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач посилається на необгрунтований розгляд справи у його відсутності; неточності рішення.

Між тим, погодитись з ними не можна.

Стягуючи з відповідача 468 грн. на утримання дітей суд обґрунтовано виходив з того, що він не має постійного місця роботи і добровільно допомогу на утримання дітей не надає.

Як пояснив у судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_1 не працює і на цей час; у ТОВ «Техмашсервіс» він працював два місяці як вказано в довідці (а.с. 34); проживає і в Росії і в Україні.

Що стосується розгляду справи у відсутності відповідача, то порушень вимог закону при цьому також немає. На а.с. 23 є особисто написана ОСОБА_1 заява, де він вказує про отримання повістки в судове засідання, з клопотанням розглянути справу про виплату аліментів у його відсутності; про згоду виплачувати аліменти.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду також не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307 ч.І п.1; 308; 313, 314 ч.І п.1; 315; 317, 325 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2005 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий Судді