Справа № 2а-31-09
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації в Луганській області про зобов”язання виплатити суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача УПСЗН Сватівської райдержадміністрації, в якому зазначила , що вона має малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції , що діяла в період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. вона має право на отримання допомоги в грудні 2007 р. по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Однак,за вказаний період у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” відповідач виплачував зазначену допомогу в розмірі, меншому за встановлений законом. Просить суд зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації в Луганській області здійснити нарахування та стягнути суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 рік в розмірі 377, 01 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги , суду пояснила , що в грудні 2007 року відповідачем було нараховано та виплачено їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку без врахування встановленого розміру прожиткового мінімуму , тобто з порушенням законодавства ,через що вона просить стягнути з відповідача недоплачену їй допомогу за цей період в сумі 377, 01 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні до суду надав заперечення проти позову та пояснив, що позивач є незастрахованою особою. З 06 грудня 2007 року їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення 3 років . Вимоги позивача є безпідставними, не грунтуються на нормах чинного законодавства , УПЗН не є органом який фінансує видатки на загальносуспільні потреби , а є лише розпорядником бюджетних коштів , виплати проведено позивачеві згідно з вимогами законодавства , тому в задоволенні позову просить відмовити .
Суд, заслухав сторони, дослідивши надані докази, приходить до наступного:
-позивач ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с.3) , за яким здійснює догляд. Позивач є незастрахованою особою та відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач з 06 грудня 2007 року.
Така допомога в 2007 році виплачувалася позивачеві в розмірах, визначених ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, що підтверджується довідкою відповідача про розмір допомоги та його листом ( а.с.4,6).
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
У ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
П .3 Розділу УІІІ Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімумуму.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-У від 19.12.2006 р., в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” були визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.
З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.
За таких обставин , вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги знайшли своє підтвердження , а тому є підстави вважати , що ця допомога позивачеві за період з 06 грудня 2007 р.і до 31 грудня 2007 р. , тобто до закінчення бюджетного року відповідачем виплачувалась у меншому розмірі , ніж встановлено законом, тобто не з прожиткового мінімуму , встановленого законом .
За таких обставин , суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у зазначеній частині.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України судові витрати , здійснені позивачем , присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2,17,18,87,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 06 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року , тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необrрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня їі проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.А. ГАШИНСЬКА