Справа № 22-а- 1973/ 2006р Категорія - про стягнення суми прибутку
Головуючий 1 інстанції - Вергун І.В. Доповідач - Кісь П.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого-судді Кіся П.В.,
суддів колегії - Кругової С.С., Пономаренко Ю.А.,
при секретарі - Соколовій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ), товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1») про стягнення суми прибутку, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Рішенням Ізюмського міськрайсуду Харківської області від 30.01.2006р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що в рішенні суду невірно зазначено про відсутність в матеріалах справи доказів звернення ОСОБА_1 до загальних зборів з питання про виділення прибутку за 2000 фінансовий рік в розмірі 273 тис. грн., оскільки матеріали справи містять копію її заяви, як голови ревізійної комісії та учасника КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» про скликання позачергових загальних зборів учасників КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» для розгляду питання розподілу чистого прибутку у розмірі 273 тис. грн., одержаного за підсумками діяльності КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2000 фінансовому році.
Звертає увагу, що загальні збори КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1», як і само КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» припинили своє існування 30.08.2002 року, і тому їй не зрозуміло якою запропонованою судом можливістю про звернення до загальних зборів з питанням щодо виділення її частини прибутку за 2000 фінансовий рік вона не скористалася.
Посилається, що судом не прийняті до уваги протокол НОМЕР_2 загальних зборів учасників КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 18.06.2001 року, звіт про фінансові результати КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за 2000 рік, той факт, що ОСОБА_1 припинила своє членство і участь в КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 18.07.2001 року, тобто через місяць після підписання нею протоколу НОМЕР_2.
Крім того, вказує, що доказом того, що чистий прибуток КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за 2000 рік склав 273 тис. грн., є акт Ізюмської ОДПІ в Харківській області»про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 01.10.1999 р. по 01.08.2001 р. Вважає хибним висновок суду щодо необґрунтованості її посиІНФОРМАЦІЯ_1ь на постанову Ізюмського МРВ ХОУ УМВС України від 03.08.2004 р. як на доказ в обґрунтування позовних вимог.
Не згодна з відмовою суду про прийняття звітів про фінансові результати КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за 2000 р., 2001 р. у якості доказів по справі та визнанням належним доказом судової експертизи, яка була призначена, на її думку, всупереч вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України (в редакції 2004 року).
Апелянт наполягає на тому, що у 2000 році їй належав весь пайовий фонд майна КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується актом прийому-передачі від 10.10.1999р. та актом Ізюмської ОДПІ від 22.08.2001р., а тому у зв'язку з її виходом з учасників КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» їй повинний був бути сплачений пай, який складається з її внеску до пайового фонду СП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отриманого доходу(чистого прибутку) КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за 2000 рік.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову за наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2000 фінансовому році отримав прибуток в розмірі 273 тис. грн. і що вона взагалі зверталась до загальних зборів КСП з питанням про виділення прибутку за 2000 фінансовий рік. Суд посилався на те, що, надані позивачем документи містять суперечливі дані про наявність пайового капіталу і його розміри, наявність основних власних засобів і основних орендованих засобів, природі їх заснування про кількість осіб або учасників, а також про суму нерозподіленого прибутку. За таких обставин експерт-економіст не мав можливості визначити частину прибутку в грошовому виразі за 2000 рік, яка належить ОСОБА_1 відповідно до вимог Статуту і Установчого договору. Однак з таким вирішенням спору судова колегія погодитись не може. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по суті позовних вимог за наявності підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.
Судом встановлено, підтверджується Установчим договором про створення КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.09.1999 року ( т.1 а.с. 34-38), висновком експерта (т.2 а.с. 152,153,158) актом Ізюмської державної податкової інспекції (ДПІ) НОМЕР_1 від 22.08.2001 року (т.3 а.с. 154), актом прийому-передачі від 10.10.1999 року ( т.1 а.с.56) те, що у 2000 фінансовому році позивачка ОСОБА_1 перебувала у числі засновників і учасників КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1", а пайовий фонд КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у цей період дорівнював 9475,85 грн. і повністю складався із пайового внеску позивачки.
У 2000 фінансовому році КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" отримало чистий прибуток у сумі 273 тисячі гривень, який був визнаний загальними зборами КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" 18.06.2001 року шляхом затвердження протоколом НОМЕР_2 ( т.1 а.с. 55) звіту про фінансові результати за 2000 рік (т.1 а.с. 198; т.2 а.с.12), що його доповів загальним зборам голова правління ОСОБА_2
На звіт голови правління КСП його загальним зборам не поширюються вимоги Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо його оформлення. Це внутрішнє питання підприємства, тому не можна погодитись з посиланням суду першої інстанції на необґрунтованість звіту голови правління про фінансові результати за 2000 рік, який був затверджений протоколом НОМЕР_2 загальних зборів від 18.06.2001 року.
Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги як доказ протокол НОМЕР_2 від 18.06.2001 року (т.1 а.с.55) посилаючись на те, що позивачка, вийшовши зі складу учасників КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" 22 березня 2001 року, не була наділена правом підписувати протокол НОМЕР_2 від 18 червня 2001 року оскільки не була членом даного КСП і не перебувала з ним в трудових відносинах.
Суд першої інстанції припустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи і не прийняв до уваги те, що апеляційний суд Харківської області своєю ухвалою від 06.11.2003 року (т.1 а.с. 107) встановив, що позивачка ОСОБА_1 припинила членство і участь в КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1", що найменше з 18 липня 2001 року і аж ніяк не з 22 березня 2001 року.
Також суд припустив недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивачка вийшла зі складу учасників КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" 22 березня 2001 року зроблено в порушення вимог норми матеріального права, а саме
ст. 4 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", де зазначено, що порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому вказується у Статуті підприємства.
Порядок вступу до КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" його засновників ( учасників Установчого договору про створення КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1") вказаний у п.1.3. ст. 1 Статуту КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1 а.с.11). Згідно до цього порядку всі учасники Установчого договору про створення КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" іменуються учасниками підприємства. Таким чином для виходу зі складу учасників КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" учаснику Установчого договору (засновнику) потрібно припинити участь в Установчому договорі. Позивачка ОСОБА_1 була виведена зі складу учасників Установчого договору про створення КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом укладання договору про зміни до Установчого договору тільки 16.06.2002 року.
Суд першої інстанції припустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так судом не були взяті до уваги дані БаІНФОРМАЦІЯ_1су КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" і його звіт про фінансові результати за 2000, 2001 роки (т.1 а.с. 90-95), що свідчать про те, що підприємство в 2000 році одержало чистий прибуток 273 тисячі гривень.
Мало місце також неповне з'ясування обставин отримання даних обсягу продаж продукції виробленої КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у 2000 році при здійсненні перевірки відображеної в акті Ізюмської державної податкової інспекції НОМЕР_1 від 22.08.2001 року (т.3 а.с.151-187) і додатках до нього.
При перевірці нарахування податку на додану вартість (ПДВ), що складає 20% від обсягу продаж, обов'язково перевіряється сума продаж. Суми продаж перевірялись по податковим накладним, перевірка яких була суцільна (т.3 а.с. 152). Сума всіх продаж за 2000 рік складає левову частку доходів від реалізації товарів. За даними акта Ізюмської ДПІ сума продаж за 2000 рік значно більша ніж 273 тисячі гривень, що доводить помилковість думки експерта про те, що 273 тис. грн. це ніби то доходи від основної діяльності.
У висновках експерта не доведено, що сума 273488,72 грн. це доходи від основної діяльності.
Висновки експерта ( т.2 а.с. 145-160) суперечать між собою і тому не можуть бути взяті до уваги. Експерт на одній і тій же сторінці робить два взаємовиключних висновки: доходи від основної діяльності за період 01.07.2000 р. - 31.12.2000 р. склали 273488,72 грн. і нижче: сума чистого прибутку склала за період 01.07.2000 р.-31.12.2000 р - 273488,72 грн.
При цьому твердження про те, що 273488,72 грн є доходами від основної діяльності нічим не доведено.
Слід також зауважити, що суперечливі висновки експерта не можуть бути взяті судом до уваги, тому що вони грунтуються на урахуванні так званої Головної книги КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" яка виходячи з матеріалів справи всупереч вимогам ч.1, ст.ст. 159, 185, 212 ЦПК України в суді безпосередньо не досліджувалась і тому на підставі ч.1 ст. 59, ст. ст.212, 213 ЦПК України посилання суду першої інстанції на цю книгу як на доказ не відповідає вимогам закону.
До того ж слід враховувати ще і те, що така форма бухгалтерського обліку, як "Головна книга", Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не передбачена, тому дані цієї книги слід розглядати як чорнові нотатки при підготовці офіційних форм звітності.
Оцінку висновків судово-економічної експертизи суд першої інстанції зробив без врахування роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», зокрема п.17 щодо необхідності при перевірці й оцінці експертного висновку з'ясовувати: додержання вимог законодавства при призначенні і проведенні експертизи, достатність поданих експерту об'єктів дослідження, повноту відповідей, узгодженість між окремими її частинами, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Не можна погодитись і з визнанням необгрунтованими посилань представника позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (т.2 а.с. 13-16), оскільки висновок суду в цій частині не відповідає обставинам справи.
Суд першої інстанції в своєму рішенні не визнав прибуток підприємства результатом фінансової діяльності. Однак і Форма №2 "Звіт про фінансові результати" свідчить про те, що фінансові результати від звичайної діяльності можуть бути отримані у вигляді прибутку або збитку ( т. 1 а.с. 92); висновок експерта свідчить, що на субрахунку 791 "Результат основної діяльності" встановлюється прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства ( т.2 а.с. 157).
Всі досліджені докази у справі, крім висновку експерта, містять дані про те, що КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" отримано у 2000 році чистий прибуток, який не був розподілений, у сумі 273 тис. грн.
Висновок експерта містить взаємовиключні дані про те, що 273488,72 грн. - це чистий прибуток за 2000 рік і що 273488,72 грн. - це доходи від основної діяльності. При цьому твердження про доходи від основної діяльності не містять у висновках експерта відповідних обгрунтувань.
Навпаки, суми продаж продукції у 2000 році, перевірені Ізюмською ДПІ і наведені у акті НОМЕР_1 від 22.08.2001 року, свідчать про те, що сума 273488,72 грн. не може бути доходами від основної діяльності.
Не можна погодитись і з висновком суду першої інстанції щодо того, що природа утворення пайового фонду суперечлива, і що немає можливості встановити частку прибутку яка повинна бути нарахована і сплачена позивачеві на підставі п.5.2. ст.5 Статуту КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" і ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Матеріали справи свідчать про те, що пайовий фонд КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у 2000 році становив 9475,85 грн. і повністю складався із внеску засновника ОСОБА_1 до пайового фонду підприємства.
Засновник ОСОБА_1 володіла майном на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.1999 року ( т.2 а.с. 18) та договору дарування ( т.2 а.с. 17). На підставі Установчого договору про створення КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.09.1999 року ( т.1 а.с. 34-38) по акту прийому-передачі від 10.10.1999 року (т.1 а.с.56) вона передала це майно до пайового фонду КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Згадане майно знаходиться у пайовому фонді КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" до часу ліквідації КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом перетворення його в ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1", коли майно було передано у схов по договору (т.1 а.с.81-85).
Склад пайового фонду КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у 2000 році підтверджується також актом Ізюмської ДПІ від 22.08.2001 року (т.3 а.с. 154), висновком експерта від 02.12.2004 року ( т.2 а.с. 152,153,158).
У зміненій позовній заяві від 14.02.2004 року міститься обгрунтований розрахунок суми позову, яку просить стягнути позивачка.
Згідно розрахунку позивачці повинна бути нарахована і виплачена за її бажанням на підставі п.5.2. ст. 5 Статуту КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" 273 тис.грн.
Цей розрахунок відповідачем не був спростований.
Позивачка зверталась до співзасновника ОСОБА_3 та до правління КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" із заявою від 19.02.2002 року про скликання загальних зборів КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" для розподілу чистого прибутку в сумі 273 тис. грн. за 2000 фінансовий рік (т.3 а.с.232-236), а також до директора ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке виступає правонаступником КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1", з заявою від 21.11.2003 року про виплату їй частки від прибутку КСП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у сумі 273 тис.грн. (т.3 а.с. 237-238). Обидві заяви залишились без відповіді, у зв'язку з чим ОСОБА_1 змушена була звернутись до суду.
Згідно ч.ч.2,3 ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», член підприємства набуває права розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом, в тому числі шляхом його отримання грішми, після припинення членства в підприємстві. Право учасника підприємства на отримання належної йому частки в майні підприємства, а також на щорічне отримання частини прибутку підприємства залежно від частки паю в майні підприємства, передбачено також ст.5 Статуту КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке в подальшому, згідно п.1 Установчого договору від 30.08.2002 року та п. 1.1 Статуту ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перетворене в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» і є правонаступником КСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.1 а.с.39, 32).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушує зазначене право ОСОБА_1
За такими обставинами рішення Ізюмського міськрайсуду від 30.01.2006 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.
Згідно вимог ч.1 ст.88, п.6 ч.1 ст.214, п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з понесених нею витрат у суму 1700 грн. по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.ст. 303,304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314,316, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2006р. скасувати і ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на користь ОСОБА_1 273 тис. грн. і судові витрати у сумі 1700 грн., а всього 274700 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.