Справа № 2-а-737/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
30 липня 2009 року смт.Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі суду:
Головуючого судді Ведющенко В.В.
при секретарі Колєснік С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в письмовому провадженні у залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги особі, яка має статус «Дитина війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, в яких просять суд зобов'язати відповідача нарахувати їм, як особам, які мають статус «Дитина війни», недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період 2006 – 2008 років.В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилались на те, що кожен з них належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року мають право на отримання щомісячно соціальної державної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч Рішенням Конституційного Суду України, не здійснює нарахування та виплату кожному позивачу відповідного грошового підвищення до пенсії, чим ущемлює пенсійні права позивачів, і це являється підставою для звернення до суду.
Позивачі в судове засідання не з»явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, надали суду заяви в яких просять справу розглядати у їх відсутність, в порядку письмового провадження.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги не визнає повністю, просить справу слухати за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі, надав заперечення на позов, в якому зазначив, що ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 року N2 27-у/2009 по справі N 2-25/2009 устанІовлено, що у ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” N I058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті - виключно для визначеtIня розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. В ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” N22195-IV зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.1 ст.28 Закону N21058·IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбачених у ст.6 Закону N2195-IV.Ця прогалина полягає у Відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком , на 30 %, якої мають підвищуватися дітям війни пенсії. Заповнення цієї прогалини має здійснюватися законодавцем. Враховуючи вищенаведену ухвалу Конетитуціного Суду України відповідач ввакає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими.
Суд розглянув справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, в письмовому провадженні.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне:
Позивачі ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, кожен мають соціальний статус «Дитини війни», що підтверджується копіями посвідчень виданих управлінням пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, наявними в письмових матеріалах адміністративної справи.
Враховуючи названий соціальний статус кожного позивача, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за позивачами у справі, законодавцем закріплено право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Із заперечень УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачам зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, а також законодавчої неврегульованості механізму вирахування мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було правових підстав нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Не має такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог кожного позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав правових підстав здійснювати позивачам щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх такими , що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати кожному позивачу відповідні доплати.
Що стосується вимог позивачів про зобов'язання відповідача виплачувати їм в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області повинно було нараховувати та сплачувати кожному позивачу у справі, доплату до пенсії передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи кожному позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову. Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне: Сторонами по справі не заперечується, що кожен позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії кожному позивачу, яка передбачена ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ у Добровеличківському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивачів.
Окрім того, виходячи із змісту позову та для повного захисту прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, суд вважає необхідним, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області , по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав кожного позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області.
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року . В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року . В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити частково. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року . В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_4 – задовольнити частково.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року . В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_5 – задовольнити частково.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року . В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Ведющенко В.В.