КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа№ 925/308/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Чорний І.В. (дов. б/н від 15.06.2017);

від Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": Кур`ята В.В. (дов. № 19/3-02/195 від 14.11.2016); Новік В.М. (дов. від 14.11.2016 № 19/3-02/197);

ліквідатор: Іванюк О.М. (посв. від 15.07.2013 № 1247);

від дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат": Фонбаре Є.В. (дов. б/н від 08.06.2016); Краснокутська Н.М. (дог. б/н від 08.10.2015);

інші учасники провадження у даній справі: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2017

у справі № 925/308/16 (суддя: Гура І.І.)

за заявою Уманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області

до дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат"

про порушення провадження у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/308/16 ухвалено реєстр вимог кредиторів, згідно якого, крім іншого, відмовлено у визнанні вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до боржника на суму 18205735,62 грн. основного боргу, 2873092, 68 грн. штрафних санкцій, 2756,00 грн. судового збору; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині, представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/308/16 в частині відмови у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів заявлені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", визнати Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" кредитором у справі № 925/308/16 про банкрутство дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" на загальну суму 21 078 828, 30 грн. 30 коп., з розподілом черговості задоволення кредиторських вимог відповідно до Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", окремо внести до реєстру вимог кредиторів дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які забезпечені заставою боржника, внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" при поданні заяви до господарського суду з грошовими вимогами у справі № 925/308/16 про банкрутство дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" на суму 2 756,00 грн. 00 коп. в першу чергу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала у зазначеній частині прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/308/16 та призначено її розгляд на 21.06.2017.

У зв'язку з участю судді Верховця А.А. у підготовці заступників голів та голів апеляційних судів в Національній школі суддів України, відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 925/308/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" прийнято до провадження у новому складі суду.

21.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 925/308/16, розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.07.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 925/308/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пономаренко Є.Ю., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" прийнято до провадження у новому складі суду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 12.07.2017 представник апелянта та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представники боржника та ліквідатор заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити оскаржувану ухвалу, у відповідній частині, без змін.

Інші представники учасників провадження у даній справі не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, задоволено заяву арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. про відмову від участі у справі, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левченко Василя Миколайовича, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, задоволено заяву ініціюючого кредитора, припинено повноваження керівника дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", виконання відповідних обов'язків тимчасово покладено на розпорядника майна дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" - арбітражного керуючого Левченко Василя Миколайовича до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

01.06.2016 за №32108 оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

26.06.2016 до суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 21 078 828,30 грн.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд, крім іншого, відмовив у задоволенні кредиторської заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

З даним судовим рішенням саме у вказаній частині апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з неповним дослідженням матеріалів справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства у певній частині, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги, яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними вимогами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Положеннями ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У відповідності з ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Скасовуючи оскаржувану ухвалу у відповідній частині, колегія суддів виходить з наступного.

Виходячи з вимог ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

В обґрунтування заяви з грошовими вимогами до боржника ПАТ "Дельта Банк" (далі - Банк) посилався на наступне.

20.06.2007 між приватним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" (позичальник) було укладено кредитний договір № 22/46/07-КЛТ (далі - "Кредитний договір").

Пунктом 1.1. кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредитні кошти в межах загальної суми в розмірі 10000000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору (далі - "додаткова угода"), в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1. кредитного договору, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4.5. кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 18.06.2010.

Процентні ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом (пункт 2.7. кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами (пункт 3.4.3. кредитного договору).

Згідно з пунктом 3.4.9. кредитного договору позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

01.11.2012 між Банком та Позичальником було укладено Договір про внесення змін до Додаткової угоди 4 (Договір про внесення змін до Додаткової угоди 4) та до Кредитного договору відповідно, згідно до якого Додаткова угода 4 викладена в новій редакції. Пунктами 1,2,3 Договору про внесення змін до Додаткової угоди 4 встановлено, що Банк надав Позичальнику кредит в сумі 9 750 000,00 грн зі строком повернення кредиту не пізніше 31.10.2013, процентна ставка встановлена в розмірі 25 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та дочірнім підприємством "Уманський консервний комбінат" (далі - "Поручитель 1") був укладений Договір поруки від 05.03.2008 №22/46/П01/08-ПЛТ (далі - "Договір поруки 1").

Відповідно до Договору поруки, а саме пунктів 1.1., Поручителі зобов'язуються солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором від 20.06.2007 №22/46/07-КЛТ.

Поручителі беруть на себе зобов'язання відповідати перед Банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і Позичальник (пункти 1.3. Договорів поруки).

Продовження строку виконання зобов'язань за Кредитним договором означає автоматичне (без підписання додаткової угоди) продовження строку дії Договорів поруки (пункти 4.2. Договору поруки).

Поручителі відповідають перед Банком за зобов'язаннями майном та грошовими коштами, на які може бути звернене стягнення у відповідності з чинним законодавством України (пункти 3.3. Договору поруки).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком (далі - "Заставодержатель") та дочірнім підприємством "Уманський консервний комбінат" (далі - "Заставодавець") був укладений Договір застави від 19.08.2009 №22/46/304/09-ЗЛТ (далі - "Договір застави").

Відповідно до умов вказаного договору застави, заставодавець з метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором від 20.06.2007 №22/46/07-КЛТ передає в заставу заставодержателю товари в обігу (ємкості - цистерни) в кількості 12 одиниць об'ємом по 50 метрів кубічних кожна, які належать Заставодавцю на праві власності.

Згідно з п. 1.4. Договору застави сторони оцінюють заставне майно у сумі 840 000,00 грн.

26.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - "Первісний кредитор") та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - "Новий кредитор") укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого первісним кредитором здійснено на користь нового кредитора відступлення своїх прав вимоги за Кредитним договором від 20.06.2007 №22/46/07-КЛТ, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат", а також пов'язаних з ним договором(ами) іпотеки, договором(ами) застави та/або договором(ами) поруки (далі разом - "Кредитні документи").

Разом з тим, в матеріалах справи наявний нотаріально завірений акт прийому-передачі прав вимог до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013, в якому містяться відомості, що Первісний кредитор передав Новому кредитору право вимоги за Кредитним договором.

В результаті відступлення новий кредитор з 26.06.2013 є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (включаючи, без обмеження, права на всі платежі за кредитним(и) договором(ами), всі права іпотекодержателя за договором(ами) іпотеки, та всі права заставодержателя за договором(ами) застави, та всі права кредитора за договором(ами) поруки).

Відступлення не призводить до будь-яких змін обсягу та обов'язків за кредитними документами. Зокрема, незмінними залишаються суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати відповідно до умов Кредитного договору від 20.06.2007 №22/46/07-КЛТ.

Вищевказані обставини вже були досліджені та встановлені під час розгляду справи № 902/392/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" (далі -відповідач 1), до Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" (далі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (далі - відповідач 3) про стягнення 12 525 682,24 грн. заборгованості за кредитним договором та договорами поруки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 у справі № 902/392/14 скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2014 у даній справі та прийнято нове рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та стягнуто на його користь солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" і Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" та солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" 9700000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2225122,19 грн. заборгованості за відсотками, 459487,67 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 58112,87 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків. До суду касаційної інстанції вищевказана постанова не оскаржувалась.

Частиною 3 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія вважає безпідставним посилання суду на те, що кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що на підставі договору застави майнових прав, посвідченого Шевчук З. М. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ , за реєстровим № 213 від 05.02.2015 та договором про внесення змін та доповнень, посвідченого Шевчук З.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 235 від 12.02.2015 право вимоги за кредитним договором (від 20.06.2007 № 22/46/07- КТЛ ) перейшло до ПАТ "Авант - Банк" , із посиланням на витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51679117 від 10.03.2017.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

Так, в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51679117 від 10.03.2017, з якого вбачається, що права вимоги за кредитним договором від 20.06.2007 №22/46/07-КТЛ були передані ПАТ "Дельта Банк" в заставу ПАТ "Авант-Банк" на підставі договору застави майнових прав від 05.02.2015, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" (заставодержатель) та ПАТ "Дельта Банк" (заставодавець).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про визнання недійсним вказаного договору застави майнових прав від 05.02.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/1209/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відмовлено повністю. Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 рішення господарського суду міста Києва у справі №910/1209/16 від 16.05.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним вищезазначений договір застави майнових прав від 05.02.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 213, зі змінами, внесеними договором про внесення змін та доповнень, укладеним 12.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-банк", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим №235 та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі №910/1209/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко І.М. залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у справі №910/1209/16 залишено без змін.

Тобто, на момент винесення оскаржуваної ухвали у даній справі № 925/308/16, вищевказаний договір застави майнових прав від 05.02.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк", визнаний судом недійсним та відповідне судове рішення набрало законної сили. Про наявність постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у справі № 910/1209/16 та постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 910/1209/16 представникам боржника та розпоряднику майна було відомо на час винесення оскаржуваної ухвали. Судова колегія звертає увагу, що копії вказаних судових рішень містяться в матеріалах справи (а.с. 21-30, т. 20), проте ці судові рішення не були взяті до уваги судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали.

В матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51679117 від 10.03.2017, з якого вбачається, що обтяжувачем майна за договором застави рухомого майна від 19.08.2009 № 22/46/304/09-ЗЛТ (цистерни з нержавіючої сталі в кількості 12 штук об'ємом по 50 метрів кубічних кожна, заставною вартістю - 840 000,00 грн.) є ПАТ «Дельта Банк». Спростування вказаного суду апеляційної інстанції не подано.

Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника в розмірі 8 860 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 8 476 971,45 грн. сума заборгованості по процентах, 435 592,68 грн. - пені, 28 764,17 грн. - 3 % річних, 2 437 500,00 грн. штрафу. Представник ПАТ «Дельта Банк» підтримав вказані вимоги. Представники боржника та розпорядник майна не подали заперечень до розрахунку заявлених кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» до боржника, наявного в матеріалах справи.

Частиною 8 статті 23 Закону передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Разом з тим, ПАТ «Дельта Банк» було заявлено вимогу внести окремо до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги, які забезпечені заставою у розмірі 840 000,00 грн. Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується факт того, що ПАТ «Дельта Банк» є забезпеченим кредитором на суму 840 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про визнання кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк», як забезпеченого кредитора та включення окремо до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ПАТ «Дельта Банк» у сумі 840 000,00 грн., як забезпечені заставою майна дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", які підлягають задоволенню позачергово.

Крім того, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» до боржника, що складаються: із суми в розмірі 2756,00 грн. судового збору, підлягають визнанню із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення; із суми в розмірі 17 365 735,62 грн., підлягають визнанню із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення; штрафні санкції в розмірі 2 873 092,68 грн., підлягають визнанню із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення.

Таким чином, судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи під час розгляду кредиторської заяви ПАТ «Дельта Банк», внаслідок чого оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» з вимогами до боржника на суму 21078828,30 грн. та 2756,00 грн. судового збору, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, в тій частині, що оскаржується - скасуванню із прийняттям нового рішення в цій частині, за яким слід визнати ПАТ «Дельта Банк» кредитором дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" з грошовими вимогами в сумі 17 365 735,62 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 2 873 092,68 грн. - вимоги шостої черги та 2756,00 грн. - вимоги першої черги. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» у сумі 840 000,00 грн., як забезпечені заставою майна дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", які підлягають задоволенню позачергово.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 35, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/308/16 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» з вимогами до боржника на суму 21078828,30 грн. та 2756,00 грн. судового збору задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/308/16 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» з вимогами до боржника на суму 21078828,30 грн. та 2756,00 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення:

«Визнати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» кредитором дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" з грошовими вимогами в сумі 17 365 735,62 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 2 873 092,68 грн. - вимоги шостої черги та 2756,00 грн. - вимоги першої черги. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» у сумі 840 000,00 грн., як забезпечені заставою майна дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", які підлягають задоволенню позачергово».

3. Матеріали справи № 925/308/16 направити до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний 17.07.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

Є.Ю. Пономаренко