Справа № 2а-24-09
Постанова
іменем України
02 березня 2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати йому пенсії в 2008 р. незаконними та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до вимог діючого законодавства. В позові він зазначив , що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв”язку з чим йому була призначена пенсія. Позивач у позові посилається на ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія повинна складати 75 процентів мінімальної пенсії за віком. На його звернення до відповідача з проханням перерахувати пенсію по інвалідності , виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію , виходячи з 75 процентів мінімальної пенсії за віком, він отримав відмову в перерахунку пенсії. Оскільки в 2008 р. йому відповідачем було невірно нараховано та виплачено основну та додаткову пенсію та відмовлено в проведенні перерахунку , просить суд позов задовольнити , справу розглянути без його участі.
В судовому засіданні представник позивача подав уточнений розрахунок позовних вимог, в їх обгрунтування пояснив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС першої категорії, а також інвалідом 2 групи по захворюванню , пов”язаному із роботами по ліквідації аварії. В зв”язку з даними обставинами позивач має право на пенсію відповідно до вимог ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнибильської катастрофи „ , згідно якого розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком , та відповідно до вимог ст. 50 цього Закону додаткова пенсія повинна складати 75 процентів мінімальної пенсії за віком. В 2008 р. при нарахуванні та проведенні виплат позивачу відповідачем не було дотримано цих вимог, на його звернення провести перерахунок пенсій та доплату було відмовлено, тому просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просить залишити його без задоволення. Суду пояснив, що розміри пенсії визначені статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьму ч.5 ст.54 цього Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України. Після винесення рішення ОСОБА_3 Судом України № 10 пр/2008 від 22.05.2008 р., яким визнано неконституційним положення ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” в частині внесення змін до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , пенсійне забезпечення інвалідів ЧАЕС врегульовано постановою КМУ №530 від 28.05.2008 р. „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою встановлено , що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю , відповідно до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб , які втратили працездатність і зокрема тим, що належать до 1 категорії інвалідам 2 групи -20 відсотків. Також зазначеною постановою встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів , щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи , не можуть бути нижче по 2 групі інвалідності-965 грв.
Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
-в судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням серії А № 423305 , виданим Луганською обласною державною адміністрацією 13.12.2007 р. (а.с. 5), а також є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни , що також підтверджується посвідченням серії Б №401035 виданим управлінням праці та соціального захисту населення Сватівської райдержадміністрації ( а.с.5). Згідно довідки МСЕК від 06.11.2007 року позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково з 06.11.2007 р. , визначено 70% втрати працездатності (а. с. 6-7). Позивач 14.01.2009 року звернувся із заявою до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про перерахунок йому пенсії як інваліду II групи, особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громад.. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (арк. справи 9).
ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області від 16.01.2009 р. позивачу відмовлено у задоволенні вимог з посиланням на те, що пенсійне забезпечення має здійснюватись виходячи з норм зазначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, якою встановлено , що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 та додаткової пенсії , передбаченої ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп. та постанови КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , якою встановлено , що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю , відповідно до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму , встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:тим, що належать до категорії 1 інвалідам 2 групи-20 відсотків ( а.с.8) .Суд вважає, що відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку виплат.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від З0.05.1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено такий новий порядок, при цьому у ньому продубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач ,відмовляючи в проведенні перерахунку пенсійних виплат позивачу посилається на постанову Кабінету Міністрів України „ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” №1 від 03.01.2002 р. , якою було встановлено , що базовим для обчислення пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн.91 коп. , а після винесення ОСОБА_3 Судом України Рішення №10 рп2008 від 22.05.2008 р. , пенсійне забезпечення інвалідів ЧАЕС врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , якою встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:тим, що належать до категорії1 інвалідам 2 групи- 20 відсотків та зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів , щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи , не можуть бути нижче по 2 групі інвалідності -965 гривень ( а.с.8) . Посилання відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на те, що відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 р. базовим для обчислення розміру спірної пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн. 91 коп., на увагу не заслуговують.
Дійсно, вказаною Постановою встановлені вказані суми, як базові для обчислення спірних сум пенсій.
Однак суд вважає, що ця Постанова суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також раніше прийнятій на виконання цього Закону, Постанові Кабінету Міністрів України № 523 від З0 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, й пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи забов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не вище зазначеними постановами Кабінету Міністрів України , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
На даний час ніяких змін ні до самого Закону, ні до вказаної Постанови в цій частині не внесено, вони є чинними, а тому закріплені в них норми повинні застосовуватися у такому вигляді, як вони викладені.
Відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень ЗУ „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з рішеннями ОСОБА_3 Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі 3 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях ОСОБА_3 Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.З ст.54 Закону).
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_3 Суд України. ОСОБА_3 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Рішенням ОСОБА_3 Суду України№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_3 Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду справи Верховною Радою України не прийнято нових законів, які б вносили зміни до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили , визначеного законом.
Відповідно до внесених змін до ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1. щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року. З цих підстав суд вважає за можливе в цій частині визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу незаконними та зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентиів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України „Про загальнообов2язкове державне пенсійне страхування” ,Рішенням ОСОБА_3 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.159, 161, 163, 167 КАС України,-
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнанння дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 незаконними.
Зобов”язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 04 березня 2009 року.
Суддя О.А. Гашинська