Справа № 2-75-09  

Рішення  

іменем України  

 22 січня    2009  року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі  Вотінцеві  Є.Г. , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  зміну місця  проживання дитини,    

встановив:  

 Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з  позовом до ОСОБА_2 ,в якому просить суд   визнати  його  право  змінити  місце проживання його малолітнього сина ОСОБА_3, встановлене судовим рішенням, забравши малолітнього ОСОБА_3 для проживання  з ним.  

21.01.2009 р.  суд на місці ухвалив провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1 , наполягаючи   на своїх позовних вимогах суду пояснив,  що   рішенням суду    визначено місце проживання його малолітнього сина з відповідачкою, яка є матір”ю дитини.  Він вважає , що  дитина не може   залишатись проживати  з  відповідачкою , оскільки  їх сім”я  є негідною для того, щоб  в ній проживала  дитина, бо  мати відповідачки ОСОБА_4,  яка є бабусею  дитини і  доглядає за нею, коли  відповідачка працює,  раніше зловживала спиртними напоями ,  відповідачка веде аморальний спосіб життя ,   її брат   відбував  покарання в місцях  позбавлення волі . Крім того , площа будинку замала ,  відповідачка  постійно перебуває  на роботі , дитина не відвідує дитячого садка ,за нею доглядає мало освідчена  бабуся.    Дитину  возять  на мопеді  по   дорозі  республіканського значення  та  по тротуарам, тому   його малолітньому сину небезпечно там , існує загроза життю дитини.      Його ж не пускають до сина  , ховають від нього ,  дитина забуває батька, дитину  передають стороннім особам.  В нього ж  умови  для проживання   сина  кращі , ніж у відповідачки , зроблено  самостійну систему опалення,  є кімната для прожиння дитини, обладнана всім необхідним для цього,  значно збільшились його доходи.  Відповідачка дитину  йому не надає, вводить  службу  у справах  дітей в оману ,  дитина не навчається, через що в неї погано розвинена мова . Якби дитина проживала б з ним, вона б  відвідувала  дитячий садок . Він неодноразово звертався до правоохоронних  органів  з приводу  неправомірної поведінки  стосовно  дитини , як самої відповідачки , так і її співмешканця, які перевозять  дитину на скутері, чим  створюють  небезпеку для життя та здоров”я дитини ,  а також з приводу неправомірної поведінки  знайомого  відповідачки , ОСОБА_5,  дії якого він вважає злочинними.  По його заявам  проводяться перевірки .Також   вважає , що необхідно змінити  місце проживання дитини  ще й через те, що   він не має ніякого наміру  порушувати питання про встановлення  часу   і місця  зустрічей з дитиною, оскільки вважає, що син повинен проживати з ним, а питанням  про встановлення часу та місця  зустрічей з дитиною  нехай займається    відповідачка.  Просить суд  позов задовольнити .

Відповідачка в судовому засіданні  09.01.2009 р. позов не визнала , суду пояснила,  що не  має ніяких підстав для зміни  місця проживання   дитини та передачі  сина позивачу ,  дитина проживає з нею і повинна надалі  проживати з нею,  бо вона є матір”ю  і   дитина у неї  всім  забезпечена.  Вона дійсно    їздила з сином на скутері  в літній час  , однак небезпеки для життя та здоров”я сина не  виникало  і ніякої такої небезпеки для сина , який проживає з нею , не існує. Всі доводи позивача є  безпідставними , надуманими , образливими для неї та її родини , є наклепом , тому позов не підлягає задоволенню.

В судове засідання  21.01.2009 р. відповідачка не з”явилась , не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча належним чином була повідомлена про час  та місце розгляду справи ,  про що в матеріалах справи є її підпис. Тому суд вважає  можливим   вирішення справи на підставі  наявних у ній  даних і доказів.    

Представник  служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації  ОСОБА_6  суду пояснила,  що службою на виконання ухвали суду проведено  відповідне обстеження  та  складено висновок   з питання розв”язання спору  по даній справі , а саме з питання    місця проживання дитини.  Дані  повноваження служби  передбачено  постановою  КМУ  № 866 від  24.09.2008 р.    

Представник   служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації ОСОБА_7 суду пояснив, що є  начальником  служби . На протязі тривалого часу триває спір між сторонами  про місце проживання  їх  дитини.  Неодноразово було проведено обстеження умов проживання як в  матері , так і в батька дитини .  Останнє   обстеження було проведено   на виконання ухвали суду   08.01.2009 р. за місцем проживання матері та складено  висновок , який надано суду.   Служба вважає ,   що ніяких підстав для відібрання дитини  у матері   немає,   є всі  належні умови для  проживання  дитини як у матері , так і в батька , однак  дитина повинна проживати  і надалі з матір”ю , а    позивачу необхідно  порушити питання  про  встановлення  часу і місця  зустрічей з дитиною ,  тобто так , як  і вирішуються  такі  проблеми  в інших  батьків.  З наданих суду позивачем доказів   не вбачається про існування загрози  для життя та здоров”я дитини , яка проживає у відповідачки. Багато   батьків  возять дітей на скутері,  але  це не підстави  для відібрання дитини, якщо і є порушення правил  пересування ,   то   відповідну роботу повинні проводити працівники дорожно-патрульної служби , в таких випадках   будуть мати місце  порушення правил пересування , а не правил  проживання .  Надана позивачем суду   копія висновку   районної ради опіки і піклування  при  Сватівській райдержадміністрації   від 26.10.2005 р.  про можливість  проживання малолітнього ОСОБА_3   разом зі своїм  батьком  ОСОБА_1  не має  юридичного підгрунтя , оскільки такі повноваження    районним  радам опіки та піклування    надано лише за  Постановою КМУ  від 24.09.2008 р. №866.

Суд, заслухав осіб, які беруть участь у справі,   дослідивши та оцінивши  в судовому засіданні  надані ними докази, з”ясувавши обставини, на які вони  посилаються як на підставу своїх  вимог і заперечень , підтвердженими  тими  доказами, які були  досліджені в  судовому  засіданні, вважає  за необхідне відмовити в задоволенні  поданого   ОСОБА_1  позову до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини,    за безпідставністю вимог , оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено  підстав   наявності фактів    перебування дитини  в небезпечних для неї  умовах  за місцем проживання в відповідачки.   Так  ,  сторони  від   шлюбу  мають  неповнолітнього сина ОСОБА_8  16.10.2004 р. н. , місце   проживання  якого  визначено  рішенням  Сватівського районного суду від  12 серпня  2005 р.  з матір”ю – відповідачкою  ОСОБА_2  ( а.с.7).  Дане рішення оскаржувалось  в апеляційному та касаційному  порядку  і набрало законної сили.  

Відповідно до ст.19 СК  України,  при розгляді  судом спорів щодо  місця  проживання дитини,   обов”язковою  є участь  органу опіки  та піклування, який подає  суду письмовий  висновок  щодо  розв”язання  спору  на  підставі відомостей , одержаних  у результаті обстеження умов  проживання  дитини, батьків, інших осіб, які бажають  проживати з дитиною, брати участь  у її вихованні , а також на підставі інших документів, які стосуються справи.  Згідно наданого суду  висновку служби у справах  дітей Сватівської райдержадміністрації  про зміну місця  проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -  зазначено  про відповідність  побутових умов для проживання  дитини як з матір”ю так і з батьком , але  виходячи  з інтересів та потреб малолітньої дитини, та керуючись принципом шостим Декларації з прав  дитини, проголошеної Генеральною  Асамблеєю Організації Об”єднаних Націй від 20.11.1959 р.,  згідно якого малолітню дитину не слід , крім тих випадків,  коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір”ю, служба у справах дітей дійшла висновку про доцільність не змінювати місця  проживання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір”ю ОСОБА_2 та рекомендувати батькові  дитини, ОСОБА_1, порушити питання про встановлення  часу та місця  спілкування з сином, згідно ст.158 або ст.159 Сімейного  Кодексу України ( а.с.67-77).  Суд вважає , що даний  висновок, складений  08.01.2009 р., тобто на час розгляду даної справи   ,   є  обгрунтованим  та  не суперечить  інтересам дитини ,  тому  суд не бере до уваги  інший ,наданий позивачем висновок  від 26.10.2005 р. ( а.с.84), який як пояснив   позивач , ним раніше вже надавався в матеріали  справи № 2-767 -05   під час  перегляду її судом апеляційної інстанції .

Суд  критично  відноситься до    пояснень  позивача  в частині існування загрози  для життя  дитини,  місце проживання якої  визначено  з матір”ю,     вважає   ці пояснення  на час розгляду справи лише як  припущення , оскільки   надані позивачем  документи на підтвердження його пояснень,    свідчать  лише про факти його звернень  до правоохоронних органів і відсутність рішень цих органів  на підтвердження неправомірності дій  осіб з приводу  яких він звертається  з цими заявами.   Згідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦПК України   доказування не може  грунтуватися  на припущеннях.  

На підставі викладеного, керуючись ст.19 СК  

України ,                                                                                

ст. ст. 10, 11, 58,60,213-215,223,224-233, 294  

ЦПК    України,

вирішив:  

В задоволенні  позовних вимог   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини, відмовити   за їх безпідставністю.  

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не  включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                     О.А. Гашинська