Справа № 2-633-09  

Рішення  

іменем України  

21 жовтня  2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в залі суду  м. Сватове  матеріали цивільної справи за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  ,третя особа  служба у справах дітей Сватівської райдержадміністрації,  про  визначення місця проживання дитини

встановив:  

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом до ОСОБА_2  про  визначення місця проживання дитини, в якому зазначив, що 8 травня 1999 року він вступив в зареєстрований шлюб з ОСОБА_2, їхній шлюб був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Сватівського РУЮ Луганської області. 16 грудня 2002 року  їхній шлюб було розірвано, однак вони залишись проживати разом до вересня 2004 року. 13 серпня 2003 року у них народилась донька ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір’ю відповідачки до 2006 року, на той момент спору про місце проживання дитини і проживання доньки не було. В 2006 році він повторно уклав шлюб і був вимушений забрати доньку до себе, оскільки відповідачка почала регулярно вживати алкогольні напої і перестала займатись вихованням доньки. На початку 2007 року відповідачка виїхала до м. Києва і приїхала тільки наприкінці 2007 року. Побувши в м. Сватове декілька місяців, вона знову поїхала до Києва, повернулась лише в 2008 році, а весною 2009 року знову поїхала і до теперішнього часу знаходиться м. Києві. Весь цей час донька проживає з ним, відповідачка її вихованням не займається і зовсім нею не цікавиться. З кінця 2006 року донька постійно проживає з ним  і знаходиться на його утриманні. Він неодноразово звертався до Служби у справах дітей Сватівської РДА з заявою про визначення місця проживання дитини і прийняття заходів до відповідачки стосовно невиконання нею обов’язків як матері, але позитивного результату це не дало. Тільки 11.09.2009 року служба у справах дітей надала висновок, згідно якого є можливим проживання його доньки з ним, оскільки відповідачка веде аморальний спосіб життя, вдома фактично не буває, постійно десь їздить, постійної роботи  в неї немає. Він має самостійний заробіток, в нього є своє житло, спиртними напоями він не зловживає, позитивно характеризується за місцем роботи і міцем проживання. Дружина підтримує його стосовно того, що його донька буде проживати з ними разом. За таких обставин він вважає, що доньці буде краще проживати з ним. Просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним.    

21.10.2009 р.  суд на місці ухвалив провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1, наполягаючи   на своїх позовних вимогах суду пояснив,  що  повністю підтримує доводи  викладені ним в позові,   у них з відповідачкою є малолітня донька  ОСОБА_3.  Відповічки постійно немає, з 2004 року після розірвання шлюбу вона двох дітей віддала матері. За 4 роки вона доньку бачила декілька разів. Останній раз приїздила до дитини більше року тому, навіть з днем народження не привітала. В будь-який час  вона може  приїхати , щоб забрати дитину , оскільки  питання місця проживання дитини   до цього часу  не визначено між ними , просить суд позов задавольнити.  

Відповідачка в судове засідання не з”явилась,  згідно до ч.3 ст. 76 ЦПК України про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є  розписка (а.с.34). Заяв від неї про причини неявки  чи перенесення розгляду справи  до суду не надходило.       Т ому суд вважає  можливим   вирішення справи на підставі  наявних у ній  даних і доказів.    

Представник  третьої особи , служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації   ОСОБА_4  суду пояснив,  що службою проведено відповідне обстеження  та  складено висновок  з питання розв”язання спору  по даній справі , а саме з питання    місця проживання дитини , було проведено обстеження умов проживання в батька дитини,  в нього є належні умови для  проживання  дитини, мати дитини тривалий час не займається вихованням дитини та не цікавиться її життям, тому служба  дійшла висновку  про  можливість та доцільність  визначення місця проживання   малолітньої  доньки сторін  з батьком,  це  відповідає інтересам дитини.

Суд, заслухав осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні  надані ними докази, з”ясувавши обставини, на які вони  посилаються як на підставу своїх  вимог і заперечень , підтвердженими  тими  доказами, які були  досліджені в  судовому  засіданні, вважає  що позовні вимоги  ОСОБА_1 підлягають задоволенню в зв”язку з наступним:

- згідно свідоцтва  про народження сторони  мають  малолітню доньку ОСОБА_3, 13 серпня 2003 р. (а.с. 6). Шлюб між сторонами розірвано 19.02.2002 р., про що суду надано копію свідоцтва про розірвання шлюбу( а.с7). Сторони проживають  окремо,  позивач  має іншу сім”ю.  Між сторонами  існує спір  щодо місця проживання  їх малолітньої  доньки ОСОБА_3,  яка  не досягла чотирнадцяти років.  

Згідно ст. 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.    

Згідно 161 СК України встановлено, якщо мати та батько , які проживають окремо, не дійшли  згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня  дитина, спір між ними може  вирішуватись судом. При  вирішенні  спору щодо  місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов”язків, особисту  прихильність дитини до кожного з них,  вік дитини, стан її здоров”я та інші обставини, що мають  істотне значення.  

Відповідно до ст.19 СК  України,  при розгляді  судом спорів щодо  місця  проживання дитини,   обов”язковою  є участь  органу опіки  та піклування, який подає  суду письмовий  висновок  щодо  розв”язання  спору  на  підставі відомостей , одержаних  у результаті обстеження умов  проживання  дитини, батьків, інших осіб, які бажають  проживати з дитиною, брати участь  у її вихованні , а також на підставі інших документів, які стосуються справи.  

При вирішенні  даного  спору між сторонами про визначення місця проживання їх малолітньої доньки,  суд  враховує наданий суду  висновок служби у справах  дітей Сватівської райдержадміністрації  про  визначення місця проживання  малолітньої  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно якого  є можливим та доцільним  визначити  місце її проживання з батьком  за адресою  вул. Слобожанська, 188 м. Сватове Луганської області, що відповідає  інтересам дитини (а.с.8).   Суд вважає , що визначення місця проживання дитини з батьком  не суперечить  її  інтересам, оскільки   позивач ОСОБА_1 позитивно характеризується  за місцем проживання та роботи (а.с.10, 18), має стабільний дохід (а.с.17). Згідно вище зазначеного  висновку  служби у справах дітей -  за місцем   його проживання є всі необхідні умови  для  проживання  дитини (а.с.8).  

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 160  

161,171СК    України ,                                                                                

ст. ст. 10, 11, 58,60,213-215,223,224-233, 294  

ЦПК    України,

вирішив:  

Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити.   

 Визначити  місце  проживання  малолітньої   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з  батьком  ОСОБА_1.                        

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п’яти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не  включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення може бути  оскаржено  позивачем в загальному  порядку , встановленому ЦПК  України. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня його  проголошення . Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом двадцяти  днів після подання заяви  про апеляційне  оскарження.  

Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо  заяву про апеляційне  оскарження не було подано.

У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду  справи апеляційним судом.    

Суддя                                                     О.А. Гашинська