Справа № 2-591-09  

Рішення  

іменем України  

     20 жовтня 2009  року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом прокурора Сватівського району в інтересах Сватівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,  

встановив:  

        Прокурор Сватівського району звернувся   до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Сватівської райдержадміністрації, в якому зазначив, що ОСОБА_2, будучи засновником і керівником селянського (фермерського) господарства «Михаил», яке знаходиться  в с. Містки Сватівського району Луганської області, маючи повноваження по здійсненню організаційно – розпорядчих і адміністративно – господарських функцій на підставі статуту селянського (фермерського) господарства, зареєстрованого Сватівською районною державною адміністрацією 16 травня 1997 року, маючи умисел на незаконне  отримання в приватну власність земельної ділянки членом СФГ «Михаил», зловживаючи своїм службовим  становищем в інтересах третіх осіб, 18 лютого 2008 року вніс зміни в  статут даного селянського (фермерського) господарства, в якому всупереч  вимогам ст. 3  ЗУ «Про селянське(фермерське) господарство» включив членом СФГ «Михаил»  гр. ОСОБА_1, яка згідно Сімейного кодексу  України та рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп99 не має відповідного родинного ступеню, а також не є родичем, а також членом сім’ї засновника і керівника СФГ «Михаил» ОСОБА_2  Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 всупереч вимогам ст. 3 ЗУ «Про селянське(фермерське) господарство», п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15 травня 2006 року з метою отримання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, із земель, наданих СФГ «Михаил» в користування згідно державного акту на право постійного користування землею, знаючи про відсутність родинних зв’язків з вказаною вище особою, 18 лютого 2008 р. умисно включив останню в склад вказаного фермерського господарства. В подальшому, згідно розпорядження голови Сватівської РДА № 751 від 24.12.2004 р. ОСОБА_1 було незаконно отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 883804 розміром 7,1675 га на ім’я ОСОБА_1, як члена СФГ «Михаил». По даному факту прокуратурою Сватівського району Луганської області порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 та вироком Сватівського районного суду від 27 серпня 2009 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч 2, 366 ч 2 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення  волі з відстрочкою виконання вироку на один рік.  Оскільки ОСОБА_1 земельна ділянка одержана незаконно, тому  підлягає поверненню в державну власність.  

             В судовому засіданні помічник прокурора Сватівського району Великоцький А.О. поданий позов підтримав з підстав, зазначених в ньому, просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку та зобов”язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку під рілля розміром 7,1675 га до земель Державного резервного фонду, від вимог  про вилучення  у відповідачки державного акту відмовився, оскільки  в даний час  у неї  державний акт  вилучено  та  він знаходиться в матеріалах кримінальної справи.  

         Представник Сватівської РДА ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі , вимоги прокуратури  підтримує в повному обсязі.

             Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, до суду надійшла від неї заява про розгляд справи без її участі,  позовні вимоги  визнала.  

        Від третьої особи ОСОБА_2 до суду також надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов прокурора визнав.  

            Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши добуті в судовому засіданні докази в їх сукупності,  вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги  прокурора  Сватівського району з  наступних підстав:

-   розпорядженням голови Сватівської райдержадміністрації від 16 вересня 2008 року, відповідачці ОСОБА_1, як члену СФГ „Михаил”  було виділено земельну ділянку розміром 7,1675 га, яка розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Містківській сільській раді Сватівського району (а.с.4), та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 883804 (а.с.3).  

           Згідно ст.78  ЗК України, право  власності на землю набувається та реалізується  на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.  

           Відповідно до ст. 32 ЗК України -  громадянам України – членам  фермерських господарств передаються безоплатно  у приватну власність  надані їм у користування земельні ділянки у розмірі   земельної частки (паю) члена  сільськогосподарського  підприємства,  розташованого на території відповідної ради.    

     Згідно копії вироку Сватівського районного суду, ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за зловживання своїм службовим становищем та він визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 366 КК України,  та призначено покарання  у вигляді трьох років позбавлення  волі з відстрочкою виконання вироку на один рік ( а.с.5,6).

           Згідно ст. 61 ЦПК України – вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення,  обов”язкові для суду, що  розглядає  справу про цивільно-правові наслідки дій  особи, стосовно  якої ухвалено вирок  або постанову суду , з питань, чи мали місце  ці дії та чи  вчинені вони цією особою.

               Згідно ст. 328 ЦК України встановлено, що право  власності  набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття  права власності не встановлена судом. Згідно ст. 373  ЦК України  - право власності на землю гарантується Конституцією України, набувається  і здійснюється відповідно до закону.            

                Згідно ст.374 ЦК України  суб”єктами права власності   на землю (земельну ділянку) є фізичні особи , юридичні особи, держава, територіальні громади.  

              Згідно  ст.378 ЦК України  - право  власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду  у випадках, встановлених законом.  

На підставі викладеного, керуючись стст.32, 78, 125 ЗК України, ст.ст.328,373  ,374, 378 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61,213-215, 294 ЦПК України,

Вирішив:  

     Позовні вимоги прокурора Сватівського району в інтересах Сватівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити.

     Визнати недійсним  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 883804, виданий 21.05.2009 р. ОСОБА_1.

          Зобов’язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, розміром 7,1675 га до земель Державного резервного фонду.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 8,50 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   О.А. Гашинська