Справа №2-1672/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2008 р. Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Ю.В.Донченко
при секретарі О.П.Патинок
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
у с т а н о в и в:
сторони зареєстрували шлюб 9 вересня 1990 року у Нивицькій сільській Раді Радехівського району Львівської області, актовий запис № 8 , від якого мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернулась в суд із позовною заявою про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що їхнє подружнє життя не склалось, вони виявились зовсім різними людьми з різними характерами та різними поглядами на життя.
Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги, викладені в позовній заяві, зіславшись на обставини та факти, що вказані в позові, також доповнила, що відсутність взаєморозуміння між нею та відповідачем щодо їх подружнього життя вплинуло на їх подружні відносини, крім того як вказала позивачка, що вона та відповідач проживають разом в одній квартирі, однак останні 4 роки не підтримують подружні відносини, ведуть спільне домашнє господарство, відповідач матеріально допомагає дітям. Вважає, що примирення можливе лише в тому випадку, якщо відповідач звернеться за допомогою до психолога.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечив та пояснив, що він має намір зберегти сім”ю, оскільки в них четверо дітей, які потребують батьківської опіки і матеріальної допомоги. З позивачкою дійсно останні 4 роки не підтримують подружніх стосунків, однак живуть разом, ведуть спільне домашнє господарство, виховують дітей. Він матеріально допомагає дітям, не згідний на розірвання шлюбу.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення .
У відповідності до ППВС України № 16 від 12.06.1998 року із змінами, внесеними згідно з ППВС України № 3 від 15.05.2006р., № 3 від 30.03.2007р. ?ро застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім”ю України” -проголошена Конституцією України охорона сім”ї державою полягає, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім”ї стали неможливими.
Згідно ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення для справи.
Судом встановлено, що сторони проживають разом, відповідач матеріально забезпечує сім”ю, даний факт в судовому засіданні не заперечила позивачка. Крім того, як вказав відповідач і про це не заперечила позивачка, вони проживають разом однією сім”єю, ведуть спільне домашнє господарство, відповідач має намір зберегти сім”ю, тому згідний звернутись за консультацією до психолога.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи, враховуючи відносини, які склались між подружжям, беручи до уваги те, що у сторін є четверо неповнолітніх дітей, суд вважає, що є можливість зберегти сім”ю, тому відмовляє у задоволенні позову .
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 111, 112 СК України, суд,-
в и р і ш и в :
в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ю.В. Донченко