Категорія 6.9.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 жовтня 2009 року Справа 2а-25030/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі Бондарі Є.М.,
за участю сторін:
представник позивача: Нечипорук В.М.,
представник відповідача: Горбенко Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення суми економічних санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
12 серпня 2009 року до суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення суми економічних санкцій, в якому позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проводилась перевірка головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, за результатами якої були застосовані економічні санкції до відповідача у розмірі 0,72 грн.
У зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 0,72 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача суму економічних санкцій у розмірі 0,72 грн., дав пояснення щодо суті позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, зазначив, що перевірка Державної інспекції з контролю за цінами відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, а також перевіряючими при перевірці не враховано, що відповідно до п. 7 Порядку справляння плати за надання послуг органами та підрозділами МВС, затвердженого спільним наказом МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 №1235/14502, передбачає видачу бланкової продукції,номерних знаків, її розмір установлюється з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції у виробника, уключаючи податок на додану вартість, у зв’язку з чим просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що д ержавною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 06.07.2009 по 07.07.2009 проводилась перевірка Управління інформаційних технологій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати управління (відділами) інформаційних технологій ГУМВС.
07.07.2009 за результатами перевірки було складено акт за № 348.
Відповідно до акту від 07.07.2009 року встановлено, що в ідповідачем порушено порядок формування, встановлення та застосування цін, а саме відповідачем було порушено постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ» в первинній редакції від 04.06.2007 №795 та пункту 62 Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння, затверджених спільним наказом МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 №1235/14502.
Згідно акту перевірки від 07.07.2009 року, відповідачем 06.02.2009 року допущено необґрунтоване стягнення плати з гр. ОСОБА_3 та гр.ОСОБА_4 за послугу з видачі довідки про наявність або відсутність судимості у розмірі 13,10 грн. за одну довідку, за рахунок необґрунтованого додаткового стягнення плати за бланк довідки. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка (а.с.3).
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.1, 3 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Держцінінспекція має право проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін, обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб’єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг.
Тому, заперечення представника відповідача в частині порушення позивачем порядку проведення перевірки є необгрунтованими.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 затверджений Перелік платних послуг, які можуть надаватись органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, а саме п.63 даного Переліку встановлено, що підрозділами Міністерства внутрішніх справ здійснюється платно видача громадянам на їх запит письмових довідок про відсутність чи наявність судимості.
Спільним наказом МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 №1235/14502, встановлені Розміри плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння, а саме п. 62 Розмірів встановлено, що плата за видачу однієї довідки стягується у розмірі 13,10 грн.
Згідно п. 7 Порядку справляння плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого спільним наказом МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 №1235/14502, встановлено, якщо послуга передбачає видачу бланкової продукції, номерних знаків, її розмір установлюється з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції у виробника, уключаючи податок на додану вартість, з урахуванням 25% надбавки до цих витрат відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 "Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів".
Вимоги пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 року № 47 «Про затвердження зразків національних та міжнародних посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів» поширюються на сферу надання платних послуг Державною автомобільною інспекцію, а тому доводи представника відповідача, що п. 7 Порядку справляння плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого спільним наказом МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 №1235/14502 також поширюється на розмір плати за видачу громадянам на їх запит письмових довідок про відсутність чи наявність судимості судом не приймаються до уваги як безпідставні.
Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» закріплено, що вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
09.07.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами було винесено рішення за №169 відповідно до якого за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 0,72 грн., які складаються з штрафу в сумі 0,48 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 0,24 грн. (а.с.6).
13.07.2009 рішення від 09.07.2009 №169, претензія і припис були направлені на адресу відповідача, та були ним отримані 15.07.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.6).
До теперішнього часу відповідачем у встановленому законом порядку рішення Держінспекції оскаржено не було та є чинним.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування економічних санкцій, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення суми економічних санкцій задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (вул..Луначарського, 38, м. Луганськ, МФО 804013, і.к.08592129) на користь Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Ленінського району, код 24046582, р/р 31115106700006) економічні санкції в сумі 0,72 грн. (0 грн. 72 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.В.Ірметова