Категорія: 46                   Справа №2-551/2009  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

28 вересня 2009 року                                                                     м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі : головуючого –судді                Левика Я.А.,

при секретарі                            Туз М.М.,

з участю відповідача,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

в с т а н о в и в :  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначає, що 29.01.2005 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. До реєстрації шлюбу вони з відповідачкою проживали у громадянському шлюбі. Від шлюбу у них 29.12.2005 року народилась дочка ОСОБА_3, на утримання якої він сплачує за рішенням суду аліменти. Їх сім’я розпалася через безпідставні ревнощі дружини, безпідставні претензії в тому, що він мало заробляє грошей. Внаслідок цього між ними часто виникали непорозуміння, сварки. 22.12.2008 року дружина, зібравши всі його речі вигнала його з дому. З цього часу між ними припинились будь-які стосунки і примирення між ними  неможливе. Просив шлюб між ним та відповідачем розірвати.

В попереднє судове засідання позивач не з’явився, надіслав до суду заяву з проханням про розгляд справи у його відсутності, а крім того в заяві зазначив, що на своїх вимогах настоює, просить шлюб розірвати у зв’язку з тим, що він має намір створити нову сім’ю.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе проводити попереднє судове засідання у відсутності позивача, проти чого відповідач не заперечила.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнала, пояснила, що вони з відповідачем дійсно з 22 грудня 2008 року разом не проживають, не ведуть спільного господарства, стосунків як подружжя не підтримують, позивач лише інколи приходить поспілкуватися з дітьми. До того вони проживали нормально як сім’я до червня 2008 року. спочатку з квітня 2003 року проживали у цивільному шлюбі, а згодом у зареєстрованому. З червня 2008 року позивач почав зраджувати їй з іншою жінкою та з того часу у них в сім’ї почались серйозні непорозуміння. Вона неодноразово мала розмову з ним про це, проте вказані розмови до бажаного результату не призвели. У грудні 2008 року вона дійсно вигнала з дому позивача, проте після цього все ще маючи надію на збереження шлюбу мала з ним неодноразово розмови. Проте позивач жодних дій для примирення не вчиняв та з його слів вона зрозуміла, що він миритися та зберігати їх шлюб не бажає. Вважає, що їх сім’я вже не може бути збережена, просила їх шлюб з позивачем розірвати.

Враховуючи, що відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнала та керуючись ст.ст. 130 ч.4, 174 ч.4 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, одружившись 29.01.2005 року подружжя з 22 грудня 2008 року спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, жодних стосунків як подружжя не підтримують. Причиною розпаду сім’ї є різні погляди подружжя на життя, шлюб та сім’ю, намагання позивача створити нову сім’ю, внаслідок цього між ними часто виникали непорозуміння, що переростали у конфлікти. Сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, тому збереження такого шлюбу є недоцільним.

Крім того, розриваючи шлюб між сторонами суд враховує інтереси неповнолітньої дитини сторін, повноцінний розвиток та виховання якої у сім’ї, у якій існують постійні конфлікти є неможливим.

Враховуючи наведене подальше проживання сторін та збереження їхньої сім’ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, -

в и р і ш и в :  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрований 29 січня 2005 р. у відділі РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області, актовий запис № 05.

При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути із позивача 17 грн. в користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: