Справа №11-431 2006 року                                             Головуючий в 1-й інстанції Коваль Ф.І.

Категорія 125 ч.2 КК України                                             Доповідач Задворний О.Л.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року 27 червня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді -        Дуфнік Л.М.

суддів -                                   Суслова М.І., Задворного О.Л.

з участю потерпілого -       ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за спільною апеляцією засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Деражнянського районного суду від 15 травня 2006 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого в ДП «Гришковецьке», раніше не судимого, -

за ст. 125 ч.2 КК України на 9 місяців виправних робіт за місцем роботи з  відрахуванням

20% заробітку в дохід держави.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, мешканця с. Гришки Деражнянського району, раніше не судимого, -за ст. 125 ч.2 КК України на 2 місяці арешту.

На підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, солідарно, на користь потерпілого ОСОБА_1 800грн. моральної шкоди.

Засудженим до вступу вироку в законну силу обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.

За вироком місцевого суду біля 16год. 17 листопада 2005 року на вулиці с. Гришки Деражнянського району під час сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останній наніс удари першому в область голови. Потім в бійку втрутився ОСОБА_2 Внаслідок зазначених злочинних дій засуджені заподіяли потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В своїй спільній апеляції засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати, оскільки потерпілому вони тілесних ушкоджень не спричиняли.

Заслухавши доповідача, пояснення: засуджених в підтримку апеляції, потерпілого ОСОБА_1, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілому Заплічко легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я при наведених у вироку обставинах ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах.

Доводи в апеляції про те, що місцевий суд розглянув справу не об'єктивно, що засуджені потерпілому тілесних ушкоджень не спричиняли є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались районним судом та спростовані слідуючими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що 17 листопада 2005 року біля 16год. на вулиці села він зробив зауваження ОСОБА_3 з приводу того, що останній їздить трактором по траві, на якій випасається худоба. У відповідь на це ОСОБА_3 кинув його на землю і почав бити, в тому числі і ногами. Підійшовший ОСОБА_2 викрутив йому руки та почав тримати, а ОСОБА_3почав бити його головою об колесо трактора.

Аналогічні показання дала і свідок ОСОБА_4

Об'єктивно показання потерпілого підтверджуються актом судово - медичного обстеження, за висновком якого ОСОБА_1 були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді крововиливів параорбітальної ділянки, лобної та тім'яної ділянок голови, правої щоки; саден правої щоки носа, тім'яної ділянки, рани нижньої губи, що могли утворитись від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею 17.11.2005 року і відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обґрунтовано судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_5 про те, що 17.11.2005 року ОСОБА_2 зі свого господарства протягом другої половини дня нікуди не виходив, оскільки вони протиріччать показанням потерпілого та свідка ОСОБА_4

Уся сукупність зібраних у справі доказів була проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини засуджених у скоєному злочині.

Доводи апеляції про неправильність покладення в основу вироку показань потерпілого ОСОБА_1 безпідставні. Його показання були послідовні і не викликали сумнівів у суду щодо їх достовірності.

Тому ці докази обґрунтовано визнані належними і допустимими та покладені в основу вироку.

Дії засуджених правильно кваліфіковані судом за ст. 125 ч.2 КК України і покарання їм призначено у відповідності до вимог кримінального закону.

Обґрунтовано суд звільнив ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ч.4 ст. 74 КК України, як особу, що на час розгляду справи в суді перестала вважатись суспільно небезпечною.

Питання про відшкодування моральної шкоди вирішено у відповідності з вимогами цивільного закону.

Не знаходячи підстав для скасування вироку, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців, -

ухвалила:

Вирок Деражнянського районного суду від 15 травня 2006 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - залишити без змін, а їх спільну апеляцію без задоволення.