ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2009 року справа № 2а-23995/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Бондарі Є.М.
за участю:
представника відповідача Меженського В.В., довіреність від 08.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа – Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради про визнання неправомірним рішення органу державної виконавчої служби та його скасування, -
В С Т А Н О В И В:
30 червня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа – Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, якою просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05.06.2009 року про повернення виконавчого листа, виданого 19.03.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-364/07 про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни в розмірі 3 667,60 грн.
Свій позов ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що в порушення Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 відповідачем повернуто виконавчий лист через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач наводить те, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови керувався постановою Стахановського міського суду від 30.04.2009 року, яка не набрала законної сили. Також позивач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», а також п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та надав пояснення, що безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості. 12.05.2008 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, але 14.01.2009 року надійшов лист УДК у м. Стаханові про повернення постанов про арешт коштів, які не виконанні у зв’язку із закінченням бюджетного року та відсутності коштів на рахунках боржника. 08.04.2009 року було накладено арешт на розрахункові рахунки боржника на відкриті асигнування, які обліковують на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку, але постановою Стахановського міського суду від 30.04.2009 року усі арешти з розрахункових рахунків УПСЗН Стахановської міської ради було знято.
В судовому засіданні було оглянуто матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-364/07, виданого Стахановським міським судом.
Третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради у судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, заперечень не надала.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
За таких підстав, даний адміністративний позов підсудний окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені підстави, з яких виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.
Постановою головного державного виконавця від 05.06.2009 року ОСОБА_3 було повернуто виконавчий документ на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». З данної постанови вбачається, що підставами для повернення виконавчого листа без виконання є повернення його Управлінням державного казначейства у м. Стаханові у зв'язку із закінченням бюджетного року та відсутності коштів на рахунках боржника; застосуванням постанови Стахановського міського суду від 30.04.2009 року, якою усі арешти з розрахункових рахунків УПСЗН Стахановської міської ради було знято, а також застосуванням Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (а.с.6).
Постанова Стахановського міського суду від 30.04.2009 року, яку застосував відповідач при поверненні виконавчого листа не набрала законної сили, а тому не підлягає виконанню (а.с.8-9).
Про той факт, що постанова Стахановського міського суду від 30.04.2009 року не набрала законної сили, відповідачу було відомо, так як ОСОБА_4 06.05.2009 року разом із заявами надав відповідачу копії зави про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, з відміткою Стахановського міського суду (а.с.10-14, 15, 16).
Факт отримання зави ОСОБА_4 про неможливість виконання постанови Стахановського міського суду від 30.04.2009 року про зняття усіх арештів з розрахункових рахунків УПСЗН Стахановської міської ради підтверджується Журналом реєстрації загальної вхідної кореспонденції підрозділу (а.с.45-47), про що не заперечував представник відповідача під час судового засідання.
Постанова головного державного виконавця від 05.06.2009 року винесена з порушенням нормЗаокну України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Відповідач помилково застосував норми даного Закону до органу місцевого самоврядування – до УПСЗН Стахановської міської ради. УПСЗН Стахановської міської ради не є підприємством або господарським товариством, у статутних фондах якого частка держави становить меньш 25%.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 40 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа – Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради про визнання неправомірним рішення органу державної виконавчої служби та його скасування задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 05.06.2009 року про повернення виконавчого листа, виданого 19.03.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-364/07 про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни , передбаченої ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 667,60 грн.
Зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 19.03.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-364/07 про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни , передбаченої ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 667,60 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладено в повному обсязі та підписано 16 серпня 2009 року.
СУДДЯ