Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #65147553

Справа № 172/1411/16-ц

Провадження № 2/172/13/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Битяка І.Г.

при секретарі Глушко О.М.

за участю:

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 831 грн. 05 коп., -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 831 грн. 05 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.06.2012 року відповідач звернувся до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Стандарт» із підписаною ним заявою

№ 97760575, яка в п. 3 містить пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки. Банк пропозицію, акцептував (прийняв) 01.10.2012 року і уклав з ОСОБА_1 договір про надання та використання платіжної картки № 100331894 шляхом відкриття останній поточного рахунку № 26254002271878 та випустив на її ім’я платіжну картку із кредитним лімітом у розмірі 5 000,00 грн.

Невід’ємною частиною договору про картку є заява, умови по карткам та тарифах, що підписані сторонами. Відповідно до п. 4.4 заяви відповідач із зазначеними документами ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє та зобов’язується неухильно дотримуватися їх положень.

Кредитор свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачеві, кредит у сумі

5 000,00 грн. Однак останній на порушення умов договору свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 23.12.2016 року утворилася загальна заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій у сумі 17 831,05 грн.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Стандарт», що підтверджується п. 1.2 змін та доповнень до статуту ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт», затверджених рішенням № 3 єдиного акціонера ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» від 19 серпня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 17 831,05 грн. та судові витрати. Додатково пояснив, що на підставі двох заяв відповідача з ним укладено як мінімум три договори. Стягнення у даній цивільній справі відбувається на підставі договору про надання і використання платіжної картки № 100331894 за яким відповідачка могла брати кредит неодноразово. Вказану картку випущено позивачем за результатами акцептування банком оферти ОСОБА_1 1 жовтня 2002 року та направлено їй поштою через три місяці після подання заяви. Укладенню вказаного договору передувало укладення з ОСОБА_1 кредитного договору за яким остання отримала кредит у розмірі 5000 грн. одноразово та за яким стягнення у цивільній справі не здійснюється. Підставою для цих договорів слугувала одна і та ж заява № 977605575 від 15.06.2012 року. Позивачем надано до суду заяву про слухання за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в позові за безпідставністю вимог та пропуском строку позовної давності. Не заперечував факт отримання картки за кредитним договором з кредитом у сумі 5000 грн. у день звернення до банку, тобто 15.06.2012 року. Однак наполягає на тому, що не отримував картку за другим договором про надання і використання платіжної картки № 100331894, яку, зі слів позивача, направлено поштовим зв’язком. Заборгованість за кредитом ОСОБА_1 погашала за тими реквізитами, які вказувались банком у повідомленнях на її телефон. У зв’язку з реорганізацією банку виникла плутанина і бували випадки коли після погашення кредиту їй телефонували з банку та повідомляли про помилковість реквізитів. Оскільки заборгованості за кредитним договором немає, а картку, яку випущено банком 1 жовтня 2012 року вона не отримувала, то і вимоги банку до себе вважає безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та вивчивши матеріали справи суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного Кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Стандарт», що підтверджується п. 1.2 змін та доповнень до статуту ПАТ «ОСОБА_4 Стандарт», державну реєстрацію яких проведено 07.10.2014 року, які погоджені Національним банком України 30.09.2014 року та затверджені рішенням № 3 єдиного акціонера ПАТ «ОСОБА_4 Стандарт» від 19 серпня 2014 року. Зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність цивільних правовідносин з позивачем.

У ході судового розгляду встановлено, що 01.10.2012 року ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» акцептував оферту ОСОБА_1 шляхом укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № 100331894. За твердженням позивача значену кредитну картку ОСОБА_1 відправлено засобами поштового зв’язку. Станом на 23.12.2016 року за вказаним кредитним договором утворилася загальна заборгованість з урахуванням штрафних санкцій у сумі 17 831,05 грн.

Відповідач категорично заперечує факт отримання та використання даної кредитної картки. У судовому засіданні на обґрунтування доводів того, що ОСОБА_1 дійсно отримала поштовим зв’язком та використовувала кредитну картку за договором за яким здійснюється стягнення, позивачем жодних доказів не надано.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто щодо відносин позики.

Виходячи з аналізу норм, викладених у статтях 1046 та 1054 ЦК України договір кредиту є укладеним з моменту передання грошей позичальнику.

Однак у судовому засіданні позивачем факт отримання кредитних коштів відповідачем не доведено.

За правилами ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не вбачає підстав для відмови у позові у зв’язку зі закінченням строків позовної давності, оскільки з наданих суду матеріалів видно, що право вимоги виникло у банку з моменту формування заключного рахунку-виписки 01.08.15, відповідно до умов договору. Саме цю дату необхідно вважати початком перебігу строків позовної давності.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не спростовано заперечення відповідача щодо факту отримання кредитних коштів та не доведено такий факт, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 158, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В


1. У позові публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г. Битяк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація