Справа № 2- а-599/09

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

02 липня 2009 року                                                                                           м. Олевськ  

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення,  

В С Т А Н  О В И В :  

Позивачка  звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача  34283,88 грн.  доплати до заробітної плати , як працюючій  на території радіоактивного забруднення , передбаченій ч. 1 ст. 39 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи    3-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримала повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.          

Встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та територія, на якій проживає  позивачка, а саме с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до   зони гарантованого добровільного відселення,  що стверджується копією паспорту, довідками сільської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка працювала в  періоди з березня 2001 року по березень 2003 року  та з липня 2006 року по грудень 2008 року в Білокоровицькій сільській лікарській амбулаторії та отримувала щомісячно  доплату до заробітної плати в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками  з місця роботи.              

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які працюють  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна  доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.       

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з березня 2001 року по березень 2003 року  та з липня 2006 року по грудень 2008 року, а саме: .(118грн.х2)х10міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х6міс.+(185грн.х2)х3міс..+(375х2)х5міс.+(400грн..х2)х4міс.+(420грн.х2)х3міс.+(440грн.х2)х3міс.+(460грн.х2)х3міс.+(515грн.х2)х3міс.+(525грн.х2)х6міс.+ (545грн.х2) х2міс.+ (605х2)х1міс.= 34779,90 грн. – 536,02 грн. отриманих коштів = 34243,88 грн., а не 34283,88 грн. , що стверджується розрахунком заборгованості.  

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується у зоні   гарантованого добровільного відселення   щомісячна грошова доплата   в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.  

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри  доплати. Виплати  доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

 Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання  доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.  

 Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України,  ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:  

 Позов  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1  коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.  

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 34243,88 гривень доплати до заробітної плати  як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .               

Стягнути з У  правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  державне мито в сумі  345,84  грн.   на користь держави.  

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі       п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».            

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.  

Суддя: