БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 408/2518/17

 Провадження №2-а/408/72/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року                                                                   смт. Біловодськ 

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого-судді Цимбал Ю.Ю.

при секретареві Багрій А.О.        

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності №117 від 12 травня 2017 року діє ОСОБА_2, до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності №117 від 12 травня 2017 року діє ОСОБА_2,звернувся до суду із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно довідки № 905005621 від 19 червня 2016 року, виданої повторно, він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. На його звернення з 09 березня до 08 вересня 2016 року виплачувалась щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат для проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. При наступному зверненні 11 листопада 2016 року були надані необхідні документи для виплати допомоги, але у листопаді 2016 року допомога не надійшла. Ніяких повідомлень з управління на його адресу не надходило. На звернення представника позивача до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіщодо зупинення виплат, листом від 18 травня 2017 року повідомлено, що житловий будинок, за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 на праві спільної власності належить йому та його дружині ОСОБА_3, та посилаючись на протокол комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 30 листопада 2016 року №22, у зв'язку з наявністю у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та район проведення антитерористичної операції призначення допомоги призупинено.

У зв’язку з вищенаведеним, ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати дії УСЗН в Станично-Луганському районі щодо припинення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_1, який мешкає за адресою: с. Макарове, вул. Нова, буд. 14А, Станично-Луганський район, Луганська область, протиправними; скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам від 30 листопада 2016 року №22 про призупинення призначення щомісячної адресної допомоги; зобов’язати УСЗН в Станично-Луганському районі здійснити йому виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 11 листопада 2016 року; стягнути з УСЗН в Станично-Луганському районі на користь позивача судовий збір.

У судове засідання позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

За ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.  

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в межах наявних в справі доказів, у письмовому провадженні.        

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 лет ОктябряАДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту серії ЕН №156458, виданого Жовтневим РВ УМВС України в м. Луганську 19 березня 2002 року.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17 березня 2015 року, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16 вересня 2014 року, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Місто Луганськ, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07 листопада 2014 року (зі змінами та доповненнями), є тимчасово окупованою територією, не підконтрольною українській владі.

09 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області за призначенням щомісячної адресної допомоги. 19 вересня 2016 року позивач отримав довідку №905005621 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Станом на час розгляду справи позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується вказаною довідкою № 905005621 від 19 вересня 2016 року. Місце фактичної реєстрації зазначене: Луганська область, Станично-Луганський район с. Макарове, вул. Нова, буд. 14А, що сторонами не оспорюється, та підтверджується листами Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.

На підставі заяви позивача, Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щомісячна адресна допомога особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг призначена на період з 09 березня по 08 вересня 2016 року у розмірі 840 гривень щомісячно.

11 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний період, однак, позивачу без роз’яснення причин призупинено призначення адресної допомоги. Ніяких повідомлень за прийнятим рішенням з управління на його адресу не надходило.

На звернення представника позивача ОСОБА_2 листом Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області №1421 від 18 травня 2017 року повідомило, що в ході ретельної перевірки було встановлено, що житловий будинок за адресою: с. Макарове, вул. Нова, буд. 14А, Станично-Луганський район, Луганська область, в якому фактичного проживає ОСОБА_1 на праві спільної власності належить йому та його дружині ОСОБА_3, та у зв’язку з зазначеним, згідно протоколу комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 30 листопада 2016 року №22 ОСОБА_1 призупинено виплату щомісячної адресної допомоги.

На звернення представника позивача ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Луганської області листом № 4/3086-31 від 19 травня 2017 року була надана аналогічна відповідь.

Як вбачається з копій Договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку та Витягу з Державного реєстру правочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Макарове, вул. Дзержинського (після перейменування Нова), буд. 14А.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї.

Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить м. Луганськ та с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області.

Тобто, квартира в якій зареєстрований позивач та житловий будинок, який належить йому та його дружині, та в якому він фактично проживає, перебувають в населених пунктах, на території яких здійснюється антитерористична операція.

На даний час АТО триває, рішення про її припинення не прийнято. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року, с. Макарове включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Таким чином, оскільки на теперішній час с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачу та його дружині на праві власності житло, в якому фактично він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - знаходиться в районі проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування того, що позивач або будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінивши наявні у матеріалах справи докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням положень ст. 94 КАС України, сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню з відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності №117 від 12 травня 2017 року діє ОСОБА_2, до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам –задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо припинення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_1, який мешкає за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с.Макарове, вул. Нова, буд.14 А.

Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам від 30 листопада 2016 року № 22 про призупинення призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіздійснити виплату ОСОБА_1, який мешкає за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с.Макарове, вул. Нова, буд.14 А, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 11 листопада 2016 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіза рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Ю. Цимбал