Справа № 2-725/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009р. Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Савіна О.І.
при секретарі – Філіпповій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В :
ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАК КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також про виселення відповідача, який зареєстрований та проживає в спірній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Южноукраїнську, крім того стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача вимоги мотивує тим, що відповідно до договору про іпотечний кредит №NKUCG40000004386 від 28.12.2007 року, відповідач ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в сумі 210000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.12.2027 року. Згідно умов договору, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 зобов’язався щомісяця до 28 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2797,64 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок відкритий у кредитора. Порушуючи взяте на себе зобов’язання, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання, тому виникла заборгованість, яка станом на 16.03.2009 року складає 215361 гривень 75 копійок, яку в добровільному порядку боржник не сплачує.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит від 28.12.2007 року відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 66,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири №4931 від 28.12.2007 року. Тому оскільки ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором не виконує просив в рахунок погашення кредитної заборгованості звернути стягнення на зазначену квартиру, шляхом її продажу іншій особі-покупцю та виселити відповідача з квартири зі зняттям його з реєстрації.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надіславши до суду письмову заяву, в якій уточнив, що на день розгляду справи заборгованість відповідача за кредитним договором зросла та становить 226415 грн. 44 коп. та просить розглядати справу в його відсутність, на заявлених позовних вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю пояснивши, що дійсно 28.12.2007 року отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в розмірі 210000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.12.2027 року . Але погашення заборгованості не здійснював через складний фінансовий стан. Не заперечував, що між ним та позивачем 28.12.2007 року було укладено іпотечний договір в забезпечення виконання ним кредитних зобов’язань. Тому з пред’явленим ЗАТ КБ "ПриватБанк" позовом повністю згоден, не заперечує проти звернення стягнення за кредитним договором від 28.12.2007 року на квартиру АДРЕСА_3, яка належить йому на праві приватної власності . Проте зауважив, що в спірній квартирі крім нього зареєстровані його дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 28.12.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит розміром 210000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.12.2027 року. Згідно умов договору, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2, останній зобов’язався щомісяця до 28 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтет ними платежами в сумі не менше 2797,64 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок відкритий у кредитора, однак в порушення взятого на себе зобов’язання не робив цього.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. В порушення зазначених норм Закону та умов Договору Відповідач зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв’язку із порушеннями зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 26.10.2009 року має заборгованість в сумі 226415 грн. 44 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом, відсотками, комісією – 209456,74 грн., за простроченим кредитом - 886,83 грн. за простроченими відсотками - 15669,01 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором – 402,86 грн.
Відповідно до п 5.2.4. договору про іпотечний кредит від 28.12.2007 року кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов’язань за цим договором або за іпотечним договором.
Положення ст.ст. 546,572,574,575 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання шляхом застави. В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
З метою забезпечення виконання зобов’язань по Договору від 28.12.2009 року, того ж дня між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №NKUCG40000004386, згідно якого предметом іпотеки є квартира загальною площею 66,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу на праві спільної власності.
Відповідно до пункту п.4.1. іпотечного договору від 28.12.2007 року іпотеко держатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках передбачених п. 5.2.4. Договору про іпотечний кредит від 28.12.2007 року.
Згідно ст.ст. 33, 34, 38 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Крім того передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві на підставі рішення суду
Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував зобов’язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтований.
В силу ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, тобто відповідач підлягає виселенню із житла, яке є предметом іпотеки.
Проте в судовому засіданні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, крім відповідача ОСОБА_2 зареєстрована його дружина ОСОБА_3, та двоє неповнолітніх синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.22) та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21), що підтверджується довідкою про склад сім’ї та реєстрацію, до яких позовні вимоги про виселення позивачем не були пред’явлені.
Згідно до ч. 2 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.042001 р. № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків.
Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Діти – члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" безпритульність - стан людини, пов’язаний з неможливістю фактично проживати (перебувати) в жилому приміщення, на яке вона має право, профілактика бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати людьми прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, і на попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов’язаних з відсутністю в людей житла.
Таким чином, проаналізувавши та оцінивши всі докази по справі, суд дійшов висновку, що позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 в частині виселення відповідача зі зняттям його з реєстраційного обліку задоволенню не підлягаю.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір розміром 1708,50 грн. і витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи у суді розміром 30 грн., понесених позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача та користь позивача.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 1054 ЦК України, ст. 12,33,34,38,39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов Закритого акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №NKUCG40000004386 від 28 грудня 2007 року, яка станом на 26 жовтня 2009 року становить 226415 гривень 44 копійки, звернути стягнення на квартиру загальною площею 66,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу Закритим акціонерним товариством ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Закритому акціонерному товариству ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО №305299) судові витрати, понесені при зверненні до суду, що складаються з судового збору в сумі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього – 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) гривень.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Южноукраїнського
міського суду ОСОБА_6