Справа № 2-2263/09

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року              Приморський районний суд м.Одеси у складі

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі             Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням неправдивих відомостей 20.12.2004р., суму 50 000  грн. та зобов’язати відповідача  принести йому вибачення на загальних зборах трудового колективу Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.12.2004 року  об 11.00 в залі вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці при розгляді питання про скорочення посад, ОСОБА_2 образив його, принизив його честь та гідність, звинуватив у тому, що він, займаючи посаду заступника начальника по кадрам, бере хабарі за працевлаштування, тобто звинуватив його в скоєнні злочину, за який законом передбачене суворе покарання. Свідками цього були працівники депо, які були присутні на нараді. Факт публічного виступу ОСОБА_2 підтверджується протоколом наради при начальнику пасажирського вагонного депо Одеса-Головна від 20.12.2004 року. Зазначені  неправдиві відомості, як пояснив позивач, спричинили йому душевні страждання, опорочили його честь, гідність та ділову репутацію, знизили ступінь престижу його особи в суспільстві, чим йому було завдано моральних страждань та призвело до погіршення стану здоров’я.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просив задовольнити з наведених підстав.

Відповідач, повідомлений належним чином  в судове  засідання не з’явився.   В матеріалах справи є повідомлення ТОВ «Укркур"єр», згідно якого ОСОБА_2 за АДРЕСА_1 не проживає. Відповідно ч.1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які приймають участь у справі, зобов’язані повідомити суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місця знаходження під час провадження у справі. При відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається за останньою  відомою суду адресою та вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 20.12.2004 року об 11 год. в залі нарад депо Одеса-Головна мав місце факт публічного виступу ОСОБА_2, в якому він заявив, що ОСОБА_1. «бере хабарі за працевлаштування».

Факт цього публічного виступу ОСОБА_2 підтверджується: протоколом наради при начальнику пасажирського вагонного депо Одеса-Головна від 20.12.2004 року; актом робітників пасажирського вагонного депо Одеса-Головна від 20.12.2004 року. Крім того, відповідач у зустрічному позові до ОСОБА_1 про відшкодування морального збитку, якій ухвалою суду від 5.07.2007 року залишений без розгляду, підтвердив факт свого публічного виступу, в якому він заявив, що ОСОБА_1. «бере хабарі за працевлаштування».

Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.05.2006 року, відповідно інформації ЛВ на ст. Одеса-Головна, ЛУ на Одеській залізниці УМВС України на транспорті, на протязі 2005-2006 років заяв від працівників ЛВЧД-3 про те, що ОСОБА_1. вимагає у них хабара до ЛВ на надходило. В ході перевірки будь-яких даних, які підтверджують факт вимагання та отримання ОСОБА_1 хабара не  знайдено, в зв’язку з чим у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відмовлено в зв’язку з відсутністю складу злочину. Тим більше відсутній обвинувальний вирок суду щодо скоєння позивачем злочину, передбаченого ст.368 КК України (хабарництво).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 під час публічного виступу,  що ОСОБА_1. «бере хабарі за працевлаштування», не відповідає дійсності, і безперечно порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, і відповідно до ст. 277 ЦК України ця заява підлягає спростуванню.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу його гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації і може звернутися до суду з позовом про її захист.

Право особи на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації є особистими немайновими правами, що забезпечують соціальне буття фізичної особи (глава 22 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Частиною 2 ст.275 ЦК України передбачено, що захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Позивач просить суд про зобов’язання відповідача принести йому вибачення на загальних зборах трудового колективу Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна, на яких було поширено неправдиві відомості щодо нього. Суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного особистого немайнового права позивача є допустимим та адекватним способу порушення цього права відповідачем, а тому ця вимога підлягає задоволенню.

    Суд також вважає обґрунтованими твердження позивача, що неправдиві відомості спричинили йому душевні страждання, опорочили його честь, гідність та ділову репутацію, знизили ступінь престижу його особи в суспільстві, так як він займає посаду заступника начальника пасажирського вагонного депо Одеса-Головна по кадрам, а вищевказані неправдиві відомості піддають сумніву його керівний професіоналізм та управлінські здібності, що завдає йому моральні страждання. Крім того, він є інвалідом війни 2-ї групи, і неправдиві відомості спричинили сильні душевні хвилювання,  у значній мірі погіршився його стан здоров’я, що підтверджується листами непрацездатності, копією медичної книжки № 086471, що долучені до справи.

    Згідно ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір моральної шкоди, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, суд враховує глибину душевних страждань позивача і, керуючись принципами розумності та справедливості, вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 20000 грн., а не 50000 грн., як просив позивач. Тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 –  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням неправдивих відомостей 20.12.2004р., суму 20 000 (двадцять тисяч) грн..

 Зобов’язати ОСОБА_2 принести ОСОБА_1 вибачення на загальних зборах трудового колективу Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                         -В.В.Андрухів-