Судове рішення #6512648

Справа № 2-а-3443/2009 р.  

 

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


02 листопада 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:    

головуючого – судді Максимчук З.М.,  

при секретарі – Макаренко В.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Судак Лебеденко Григорія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд  

 

ВСТАНОВИВ:  


ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Судак Лебеденко Григорія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення з наступних підстав.  

27.09.2009 року позивач керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Судак  по вул. Леніна, на ділянці якої встановлений дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена». Під час руху на щітку приладів автомобіля позивача загорівся символ «несправність паливної системи двигуна», який, згідно Інструкції з експлуатації автомобіля, рекомендує не продовжувати рух автомобіля своїм ходом. Позивач вказує, що зупинився біля краю проїзної частини для того, щоб з’ясувати, що могло стати причиною виникнення несправності. Увімкнувши  аварійну світлову сигналізацію на автомобілі, вийшов з нього, щоб оглянути моторний відсік. Таким чином, зупинка його автомобіля була зумовлена технічною несправністю, тобто вимушеною. В цей час до нього  підійшов відповідач, інспектор ДПС ВДАІ м. Судак ОСОБА_2 та пояснив, що він порушив Правила дорожнього руху, оскільки зупинився в місці дії дорожнього знаку 3.34. На пояснення про те, що зупинка його автомобіля була обумовлена технічною несправністю відповідач не звернув уваги та склав відносно нього протокол серії АК №061726, згідно якого позивач 27.09.2009 року  об 11 годині 55 хвилин по вул. Леніна в м. Судак, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно із ч.1 ст.122 КУпАП України. При складанні протоколу інспектор відібрав від позивача пояснення, в яких він виклав причини зупинки та попросив зазначити в протоколі в якості свідка його дружину,  ОСОБА_3, яка знаходилася разом з ним у вказаному автомобілі та може підтвердити викладені обставини. Однак відповідач цього не зробив, чим порушив вимоги ст. 256 КУпАП, згідно якої в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.  Після складання протоколу відповідач виніс відносно позивача постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №044573 від 27.09.2009 року, якою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач не враховував вимоги ст. 33 КУпАП. Так при винесенні постанови та накладенні на позивача адміністративного стягнення відповідач не врахував, що правопорушення скоєне позивачем вперше, та чому він призначив стягнення саме в розмірі 306 грн., в постанові не зазначено.     Окрім того, розгляд справи на місці без підготовки  та без надання позивачеві часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі грубо порушують його права, передбачені ст. 268 КУпАП України.  

На підставі викладеного позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №044573 від 27.09.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 306 гривень та закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

Позивач у судове засідання не з’явився, але від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.  

Відповідач у судове засідання не з’явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про слухання справи за його відсутності чи заперечень проти позову не надіслав. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин і вважає за можливе слухати справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.   У відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України у  разі  неприбуття   відповідача   -   суб'єкта   владних повноважень,  належним  чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду,  без поважних причин або без  повідомлення  ним про  причини  неприбуття  розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

Згідно ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 27.09.2009 року склав відносно позивача протокол серії АК №061726 (а.с.3), згідно якого позивач 27.09.2009 року  об 11 годині 55 хвилин по вул. Леніна в м. Судак, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно із ч.1 ст.122 КУпАП України.  

Однак як, випливає з матеріалів справи, зупинка автомобіля позивача була зумовлена технічною несправністю, тобто вимушеною, оскільки під час руху на щітку приладів автомобіля позивача загорівся символ «несправність паливної системи двигуна», який, згідно Інструкції з експлуатації автомобіля, рекомендує не продовжувати рух автомобіля своїм ходом. Позивач зупинився біля краю проїзної частини для того, щоб з’ясувати, що могло стати причиною виникнення несправності.  

Доказів того, що позивач 27.09.2009 року  по вул. Леніна в м. Судак, дійсно здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», відповідачем у судове засідання не надано, в той час як, згідно ч.2 ст. 71 КАС України, обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.  

У відповідності з ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.  

  Як випливає з матеріалів справи, при складанні протоколу інспектор відібрав від позивача пояснення, в яких він виклав причини зупинки та попросив зазначити в протоколі в якості свідка його дружину,  ОСОБА_3, яка знаходилася разом з ним у вказаному автомобілі та може підтвердити викладені обставини, проте відповідач цього не зробив, порушивши таким чином вимоги ст. 256 КУпАП.  

  Після складання протоколу відповідач виніс відносно позивача постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №044573 від 27.09.2009 року, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.2), якою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень за порушення ним вимог ч.1 ст. 122 КУпАП.  

  Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

  У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.  

  Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вимоги вказаної статті враховані не були, зокрема при винесенні постанови та накладенні на позивача адміністративного стягнення відповідач не врахував, що правопорушення скоєне позивачем вперше, та чому призначено стягнення у розмірі саме 306 гривень, в той час як мінімальний розмір штрафу, згідно ч.1 статті 122 КУпАП, складає 255 гривень, відповідачем не обґрунтовано.    

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа,  яка  притягається  до адміністративної відповідальності  має  право:  знайомитися  з  матеріалами справи, давати   пояснення,  подавати  докази,  заявляти  клопотання;  при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця  у  галузі  права,  який  за  законом має право на надання правової  допомоги  особисто  чи  за  дорученням  юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не  володіє  мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.  

  Таким чином, розгляд справи на місці без підготовки  та без надання позивачеві часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі грубо порушують його права, передбачені ст. 268 КпАП України.  

  Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення  перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:  

1.   залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;  

2.   скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;  

3.   скасовує постанову і закриває справу;  

4.   змінює захід  стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб захід стягнення не було посилено.  

  Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що викладені позивачем обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, є обґрунтованими та можуть бути  підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АК №044573 від 27.09.2009 року.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 71, 158-163 КАС України, ст.ст. 245, 254, 258, 268, 276, 280, 287-297 КУпАП,  суд, -  


ПОСТАНОВИВ:  


Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Судак Лебеденко Григорія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.  

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №044573 від 27.09.2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Судак Лебеденко Григорієм Валерійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 306 гривень, та закрити провадження по справі.  

  Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Мелітопольського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня оголошення постанови. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.  


 

С У Д Д Я:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація