1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-46236/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Н.Ю. Алєксєєва,
при секретарі – Я.Г. Кусайло ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
30 липня 2009 р. позивач Лубенська об'єднана державна податкова інспекція звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно облікової картки платника за відповідачем обліковується станом на 15 липня 2009 р. податковий борг в сумі 225,86 грн., що виник у результаті несплати суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 податкових зобов'язань з єдиного податку та станом на 22 липня 2009 р. податковий борг в сумі 59360,50 грн., що виник в результаті несплати відповідачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість. З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено дві податкові вимоги, але кошти до бюджету відповідачем не сплачені.
Позивач у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що маються докази в матеріалах справи.
Поштові повідомлення, направлені судом на адресу, визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на 16 вересня 2009 р., як місце проживання відповідача, поверталися з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно, суд посилаючись на дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, вважає за належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору, і за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Лубенською районною державною адміністрацією Полтавської області 26 вересня 2000 р. за реєстраційним номером фізичної особи-підприємця ЄДР 20021992335 та взятий на облік Лубенською об’єднаною державною податковою інспекцією 02 жовтня 2000 р., що підтверджується довідкою відділу реєстрації та обліку платників податків, наданою позивачем до матеріалів справи.
Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 12 грудня 2008 р., копія якої долучена до матеріалів справи, відповідач переведений на спрощену систему оподаткування на 2009 рік.
Пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір податкового зобов'язання з єдиного податку за видом діяльності «вирощування, переробка та реалізація с/г продукції» встановлений Березівською сільською радою в сумі 160,00 грн. на місяць, що підтверджується копією рішення Березівської сільської ради Полтавської області від 21 жовтня 2008 р. "Про встановлення розмірів єдиного податку для громадян-суб’єктів підприємницької діяльності", копія якого долучена до матеріалів справи. Зобов'язання щодо сплати єдиного податку в розмірі 160,00 грн. на місяць у строки, визначені Указом Президента самостійно узгоджено відповідачем шляхом подання 12 грудня 2007 року заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Також до матеріалів справи надано копію квитанції від 12 грудня 2008 р. №32891 про сплату відповідачем єдиного податку за січень 2009 р. в сумі 160,00 грн.
Відповідно до даних облікової картки платника податків заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку станом на 22 липня 2009 р. становить 225,00 грн.
Так, з розрахунку податкової заборгованості фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, наданого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що платником податку повинно бути сплачено за самостійним визначенням сум єдиного податку по строку - 320,00 грн. за період червень – липень 2009 р. За даними особового обліку платника податку, наявна переплата відповідача по сплаті сум єдиного податку в розмірі 94,14 грн. Таким чином, станом на день звернення позивачем до суду, на особовому рахунку відповідача наявною є заборгованість зі сплати сум єдиного податку в розмірі 225,86 грн.
Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, сума несплаченого відповідачем єдиного податку є сумою податкового боргу.
17 лютого 2009 р. Лубенською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено виїзну позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 19 березня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. За результатами зазначеної перевірки був складений Акт від 17 лютого 2009 р. №492/17-2424511174, в якому позивачем було визначене порушення відповідачем:
- п.п.7.8.1, 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме неподання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 станом на 16 лютого 2009 р. податкових декларацій з податку на додану вартість за другий, третій, четвертий квартал 2008 р.;
- п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме невіднесення відповідачем до складу податкового зобов’язання за період з 19 березня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. податку на додану вартість в сумі 51506,00 грн. за реалізований та оплачений товар, внаслідок чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 51506,00 грн.
Позивачем суми донарахованих податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість були визначені з даних звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за другий, третій, четвертий квартал 2008 р. Так, враховуючи встановлення факту відсутності операцій з придбання товару у перевіряємому періоді, Лубенською ОДПІ було встановлене порушення п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме відповідачем до складу податкового зобов’язання не було віднесено податок на додану вартість в сумі 51 506,00 грн., в тому числі по періодах:
другий квартал 2008 р. – 17781,00 грн,,
третій квартал 2008 р. – 10051,00 грн.,
четвертий квартал 2008 р. – 23674,00 грн.
Відповідно до положень п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
За даними перевірки, обсяг виручки від реалізації товару у відповідача за перевіряємий період склав 257528,00 грн., крім того ПДВ – 51506,00 грн. Відповідач декларацій з податку на додану вартість, де б включив суми податку на додану вартість за реалізований та оплачений товар в зобов’язання, за відповідні звітні періоди до податкового органу не подав, Внаслідок таких дій фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість.
З текстом Акту перевірки від 17 лютого 2009 р. №492/17-2424511174 відповідача було ознайомлено, про що мається його власноручний підпис на копії документу, наданого позивачем до матеріалів справи. Про незгоду відповідача із висновками, викладеними перевіряючими в акті перевірки з копії Акту від 17 лютого 2009 р. №492/17-2424511174 не вбачається.
За результатами перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 19 березня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Лубенською об’єднаною державною податковою інспекцією було винесене податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2009 р. №0011741701/0, направлене на адресу відповідача поштовим зв’язком, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового направлення із власноручним підписом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Податковим повідомленням-рішенням від 03 березня 2009 р. №0011741701/0 відповідачеві було визначено до сплати суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 51506,00 грн., суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7854,50 грн.
За твердженням позивача, яке підтверджується даними з облікової картки платника податку, сума визначеного податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 51506,00 грн., сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7854,50 грн. відповідачем в добровільному порядку сплачена не була.
Відповідно, позивачем вчинено було дії щодо погашення податкового боргу відповідача в досудовому порядку.
Так, відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» було направлено першу податкову вимогу від 01 квітня 2009 р., яка відповідно до копії поштового повідомлення про вручення поштового направлення була отримана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 17 квітня 2009 р.
Дій по погашенню заборгованості відповідачем вчинено не було, у зв’язку із чим позивачем на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було направлено другу податкову вимогу. Направлена поштовим зв’язком друга податкова вручена відділенням поштового зв’язку не була. Конверт повернувся із зазначенням про відсутність адресата за зазначеною на конверті адресою.
Враховуючи зазначене, друга податкова вимога була розміщена податковою службою на дошці податкових оголошень Лубенської ОДПІ 05 червня 2009 р., що відповідно до положень п.п 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» є доказом належного вручення податкової вимоги платнику податків.
На підставі п.п. 5.8 п. 5 наказу ДПА України від 03 липня 2009 р. №266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків» Лубенською об’єднаною державною податковою інспекцією 10 липня 2009 р. на дошці податкових оголошень було розміщене рішення №34 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу», що підтверджується відповідним актом про вручення рішення платнику податків.
В добровільному порядку заборгованість відповідачем на сьогоднішній день не сплачена. Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до положень п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» активи платника можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
На підставі п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Граничний строк стягнення податкового боргу, визначений п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181, позивачем дотримано.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом надання заперечень на адміністративний позов не скористався, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати податкового боргу суду не надав.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податок на додану вартість в сумі 59360,50 грн. на р/р № 31119029700011, одержувач платежу - ВДК у Лубенському районі, код одержувача 34798631, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, а також єдиний податок на підприємницьку діяльність в сумі 225,86 грн. на р/р № 34217379700262, одержувач - місцевий бюджет Березівської сільської ради, код одержувача 34698631, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2009 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва