Справа № 2-1201 /2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- - при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, філія – Ренійське відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк») про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача – Лиманської сільради, згідно заяви, позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо позову не заперечували, додаткових заяв не мали, просили про розгляд справи у їх відсутність. Представник філії – Ренійського відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» у удове засідання не явився, будь-яких заперечень щодо позову не надав.
Позивачка заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Під час розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 – помер 03.04.2006р.; копія свідоцтва про одруження позивачки; довідка сільради від 29.07.2009р.; копія технічного паспорту на будинок № 53 по вул. Городній в с. Лиманське Ренійського району Одеської області; довідка банківської установи про наявність грошових вкладів; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно – на праві приватної власності ОСОБА_1 належить ? частина спірного будинку; довідка Ренійського БТІ від 26.06.2009р. про належність будинку № 53 по вул. Городній в с. Лиманське; копія домової книги; заяви третіх осіб.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у 1976 р. вступила у шлюб із нині померлим ОСОБА_4, із яким прожила спільно однією сім’єю до його смерті. За життя ОСОБА_4, вони збудували будинок № 53 по вул. Городній в с. Лиманське, де мешкали разом без оформлення відповідних документів на домоволодіння. Факт належності будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується довідкою сільради від 29.07.2009р. з витягом з похазяйної книги Лиманської сільради, згідно якої позивачка та її чоловік мешкали за вказаною адресою, технічним паспортом на житловий будинок, а також довідкою Ренійського БТІ від 26.06.2009р., у яких власниками будинку записані позивачка та її нині померлий чоловік. Також за життя ОСОБА_4 належали грошові вклади у банківській установі. На випадок смерті ОСОБА_4 належним (як він і вважав протягом життя) йому майном не розпорядився, заповіту не залишив, яким-небудь чином майно на користь третіх осіб не відчужив, 03.04.2006р. помер. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття, оскільки їй було відомо, що у зв’язку із відсутністю технічної документації на будинок та документу, що підтверджує право власності на нього, оформлення спадщини є неможливим. 20.01.2007р. рішенням № 84 виконкому Лиманської сільради Ренійського району за позивачкою було визнане право власності на ? частину житлового будинку (із надвірними спорудами) № 53 по вул. Городній в с. Лиманське та видано відповідне свідоцтво про право власності на нерухомість. Оформити право власності на іншу ? частину будинку на ім’я ОСОБА_4 після його смерті вже неможливо, це питання повинно вирішуватися у судовому порядку. На момент смерті ОСОБА_4 разом із ним мешкала тільки позивачка та син ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 вдовиця доглядає за будинком, несе всі витрати по його утриманню, обробляє земельну ділянку, вся документація з приводу грошових вкладів померлого також перебуває у позивачки.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину фактичним управлінням та володінням частиною будинку, грошовими вкладами, що залишилися після померлого чоловіка і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на спадщину, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, а треті особи спадщину не прийняли, на неї не претендують та не заперечують, щоб право на неї оформила позивачка.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України 2003р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини. Ст. 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом вищезгаданого терміну не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позивачка по справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 мешкала із спадкоємцем, по теперішній час управляє та володіє майном померлого чоловіка, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто вона фактично прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки не відмовилася від її прийняття та виконала певні дії, які свідчать про бажання прийняти спадщину.
Як виходить з положень ст. 346 ЦК України 2003р. однією із підстав припинення права власності є смерть власника. Згідно із ст. 25 ЦК України правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку. В даному випадку виконком сільської ради не уповноважений приймати рішення про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім’я померлого.
Згідно п.4 постанови ПВСУ «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24.06.1983р. (яка діяла на момент виникнення спадкових правовідносин), якщо у строк, передбачений для прийняття спадщини, позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку. Факти належності частини будинку померлому ОСОБА_4, грошових внесків та прийняття спадщини позивачкою після його смерті знайшли своє належне підтвердження в ході розгляду справи. З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на частину будинку та грошові вклади.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 328, 346, 1223, 1228, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
другу ? частину житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по вул. Городній, № 53 в с. Лиманське Ренійського району Одеської області;
грошові вклади за рахунками № № 1611, 4359, 194 та компенсаційними рахунками №915510237, № 915510918, які знаходяться у філії – Ренійському відділенні № НОМЕР_1 «Ощадбанк»,
- що належали ОСОБА_4, померлому 03.04.2006 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя