Судове рішення 914/2618/16 від 13.07.2017

Судове рішення #65115825

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ОКРЕМА ДУМКА

05 липня 2017 року Справа № 914/2618/16

За результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (далі за текстом - ТзОВ "Протеїн-продакшн"), колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (доповідач), Катеринчук Л.Й., Куровський С.В. прийнято постанову від 05.07.2017 року у справі № 914/2618/16: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Львівської області від 22 грудня 2016 року (в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк") та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2017 року залишено без змін.

Проте, на мою думку, касаційна скарга підлягала задоволенню частково з огляду на наступне.

Так, ПАТ "Укрексімбанк" звернулось до місцевого господарського суду з Заявою з грошовими вимогами до ТзОВ "Протеїн-продакшн", відповідно до якої, просив місцевий господарський суд: визнати вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТзОВ "Протеїн-продакшн" у розмірі 3 917 499 571 грн. 30 коп. (виходячи з розрахунку на дату подання цієї Заяви), у тому числі пеня: 127 192 635 грн. 40 коп.; окремо внести до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк", що забезпечені майном ТзОВ "Протеїн-продакшн", згідно Іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 року та Договору застави №151214 Z34 від 31.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 року у справі № 914/2618/16 (залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2017 року), зокрема, вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТзОВ "Протеїн-Продакшн" визнано у сумі 3 917 499 571 грн. 30 коп. (у тому числі 127 192 635 грн. 40 коп. - пеня), з яких: 2756 грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору у справі про банкрутство (1 черга); 279 465 1175 грн. 90 коп. - основний борг (4 черга); 127 192 635 грн. 40 коп. - пеня (6 черга). Окремо внесені до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Протеїн-Продакшн" вимоги ПАТ "Укрексімбанк" на суму на суму 995 655 760 грн. 00 коп., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом застави у позачерговому порядку.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст. 583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст.7 вказаного Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно з цим, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

При цьому, норми вказаного Закону не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника (п. 7) ч.1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як наслідок, відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Генеральна кредитна угода №151308N2 від 17.11.2008 року та Кредитні договори № 151213К17 від 21.08.2013 року, № 151214К12 від 10.06.2014 року, № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року (укладені в рамках Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року), зокрема, забезпечені заставою майна боржника, відповідно до умов Іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 року та Договору застави № 151214Z34 від 31.07.2014 року.

При цьому, господарський суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТзОВ "Протеїн-продакшн" на суму 995 655 760 грн. 00 коп. є вимогами, що забезпечені заставою майна боржника, відповідно до умов Іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 року та Договору застави № 151214Z34 від 31.07.2014 року. Тобто, з того, що забезпечені вимоги це сума вартості заставного майна визначена у Договорах застави та іпотеки, яка, згідно з Листа ПAT "Укрексімбанк" (вих. № 195-03/722 від 08.06.2016 року), була змінена на день подання Заяви з вимогами до боржника та становить: заставна вартість предмету іпотеки - 402 601 082 грн. 00 коп.; заставна вартість предмету застави - 593 054 678 грн. 00 коп.

Проте, я не погоджуюсь з такою правовою позицією, щодо віднесення грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" до 4 та 6 черг, в розмірах вказаних у спірних судових актах, в силу наступного.

Згідно п. 1.1. Іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 року, іпотекою за цим Договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя (ПAT "Укрексімбанк"), що випливають з Генеральної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються є Додатками до Генеральної угоди, та є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ. За умовами п.2.1.6. вказаного Договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього Договору.

Відповідно до умов Договору застави № 151214Z34 від 31.07.2014 року, заставою за цим Договором забезпечуються вимоги заставодержателя (ПAT "Укрексімбанк"), що випливають з Генеральної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються є Додатками до Генеральної угоди, та є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (п.1.1 Договору). Пунктом .2.1.6. вказаного Договору застави встановлено, що, за рахунок предмета застави, заставодержатель має право задовольнити вимоги, зазначені у цьому Договорі та Кредитному договорі в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання предмету застави, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на предмет застави, його реалізації.

Таким чином, враховуючи умови забезпечувальних Договорів, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та Кредитних договорів в рамках цієї Генеральної угоди, та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини (вказані вище), вважаю, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, під час прийняття оскаржених судових рішень, не вірно встановлений розмір (обсяг) забезпеченості, виходячи лише з ціни заставних об'єктів, що вказана в Договорах застави/іпотеки.

Виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних (на момент визначення) зобов'язань, які існують за основним зобов'язанням (Кредитним договором), з урахуванням обсягу поруки, за умовами забезпечувальних договорів (іпотеки, застави, поруки). Вартість (оцінка) предмета забезпечення (майна) встановлена сторонами у Договорах застави (іпотеки) не впливає на визначення розміру забезпечуваного зобов'язання, оскільки юридичне значення має вартість фактичної реалізації предмету застави (іпотеки), за наслідком проведення якої припиняється зобов'язання з майнової поруки на певну суму.

Крім того, за моїм переконанням, віднесення сум пені за Кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013 року, № 151214К12 від 10.06.2014 року, № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року (укладені в рамках Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року), суперечить умовам забезпечувальних Договорів та нормам Цивільного Кодексу України.

Враховуючи вказане вище, вважаю, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" мало бути задоволено частково; ухвалу Господарського суду Львівської області від 22 грудня 2016 року (в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк") та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2017 року - скасовано; справу № 914/2618/16 передано до місцевого господарського суду на новий розгляд (в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк").

Під час нового розгляду, господарським судам належало б визначитись з обсягом забезпечених зобов'язань та встановити те, що, у разі якщо вартості заставного майна (під час здійснення його реалізації) буде недостатньо для задоволення вимог ПАТ "Укрексімбанк", кредитор має право на їх задоволення в 4 чергу, в силу наявності забезпечувальних Договорів поруки.

Суддя В.Ю. Поліщук

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація