донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.06.2017           справа №908/311/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Не з’явився ОСОБА_4 – генеральний директор; ОСОБА_5 – довіреність №8 від 10.01.17р. Громадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від11 квітня 2017 р. (повний текст складено та підписано 18.04.2017р.)

у справі№ 908/311/17 (суддя Колодій Н.А.)

за позовомГромадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя

доТовариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя

прозобов’язання виконати умови договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2017р. у справі №908/311/17 у задоволенні позовних вимог Громадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя про зобов’язання відповідача виконати умови договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від житлових будинків комунальної власності м. Запоріжжя від 24.12.2009р. № 141/1 – відмовлено у повному обсязі.

Громадською організацією “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, відповідно до якої остання просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок місцевого суду щодо недоведеності заявлених позовних вимог з огляду на те, що позивач відповідно до вимог Закону України “Про громадські обєднання” має право звертатись з відповідним позовом, а тому вимоги щодо належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором є правомірними.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначили у наданому суду відзиві.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 141/1 від 24.12.2009р. про надання послуг з вивезення побутових відходів, укладеного між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та ТОВ “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ”. З цього приводу, 20.12.2016р. позивачем складено акт про порушення законодавства при виконанні договору. Позивач вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушує законодавство України, у зв’язку з чим просить суд зобов’язати відповідача виконати умови договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від житлових будинків комунальної власності м. Запоріжжя від 24.12.2009р. № 141/1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, вважаючи, що позивачем не доведено, які саме права Громадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ” або її учасників порушуються відповідачем, оскільки позивач не є стороною договору, умови якого, на думку позивача, є порушеними.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/311/17; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Громадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2017р. у справі №908/311/17 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2009 року між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради в особі міського голови ОСОБА_6 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ” (виконавець) (перейменовано на ТОВ “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ” відповідно до протоколу зборів учасників товариства №56 від 28.10.2015р.) в особі директора ОСОБА_7 укладено договір № 141/1 про надання послуг з вивезення побутових відходів (в тому числі великогабаритних відходів) від житлових будинків комунальної форми власності м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, виконавець зобов’язаний своєчасно відповідно до затверджених графіків вивозити побутові відходи від житлових будинків комунальної форми власності.

Договір діє з 01.01.2010р. до 01.01.2020року. (розділ 8 договору.)

За твердженням позивача, відповідач ухиляється від виконання зобов’язань за вказаним договором, чим порушує законодавство України, тому просив суд зобов’язати відповідача виконати умови договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від житлових будинків комунальної власності м. Запоріжжя від 24.12.2009р. № 141/1.

За змістом статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства та юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, позивач, звертаючись до суду з позовом про зобов’язання виконати умови договору, зобов'язаний довести, яким чином невиконання відповідачем умов договору порушує його права та законні інтереси.

Як зазначено вище, сторонами договору № 141/1 від 24.12.2009р. є Виконавчий комітет Запорізької міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ” (виконавець).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки позивач не є стороною договору № 141/1 від 24.12.2009р., останній позбавлений права звертатись до відповідача з позовом про неналежне виконання зобов’язань за договором, оскільки у ТОВ “УМВЕЛЬТ-ЗАПОРІЖЖЯ” відсутні будь – які зобов’язання перед позивачем щодо виконання умов даного договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання позивачу повноважень на звернення до суду з відповідним позовом від імені Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

При цьому, надані позивачем до матеріалів справи роздруківки фотографій не є належними доказами у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по – перше, не містять інформацію про дату та час їх виготовлення, по – друге, не засвідчені належним чином.

Акт про порушення законодавства при виконанні договору від 20.12.2016р., складений комісією за участю представників (свідків), також не може бути прийнятий судом у якості належного доказу, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такого способу доказування як покази свідків. В свою чергу, позивачем не надано доказів того, що члени комісії, які склали акт, є учасниками громадської організації та мали відповідний обсяг повноважень на складання такого акту.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач в силу положень Закону України “Про громадські об’єднання” має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, однак, як зазначено вище, у даному випадку такого порушення не відбулось.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, про те, що позивачем не доведено, яким чином невиконання відповідачем умов договору № 141/1 від 24.12.2009р. порушує його права та законні інтереси, а відтак, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2017р. у справі №908/311/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації “ВИМІР ЯКОСТІ”, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2017р. у справі № 908/311/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                              Марченко О.А.

Судді:                                                                        Радіонова О.О.

           ОСОБА_3