Справа № 22ас-415       Головуючий у 1 інстанції  -   Мурашко А.О.,

2006 р.                           Суддя-доповідач               -  Чічіль В.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 27 дня                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого   -  ЧічіляВ.А.,

суддів - Мартєва С.Ю., Тимчук Л.А.,

при секретарі - Сулимка С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державної виконавчої служби у Козельщинському районі Полтавської області та державного виконавця Капусти Івана Миколайовича про стягнення моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В.А., -

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Козельщинського райуправління юстиції в Полтавській області, який на даний час реорганізовано у державну виконавчу службу у Козельщинському районі, держвиконавця Капусти І.М., в якому прохав стягнути з ВДВС 2350 грн.моральної шкоди.

Справа судом розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2006 року позов ОСОБА_1 до державної виконавчої служби у Козельщинському районі Полтавської області та державного виконавця Капусти Івана Миколайовича про стягнення моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями, залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22 квітня 2004 року постановою державного виконавця Капусти І.М. відкрито виконавче провадження відповідно виконавчого листа № НОМЕР_1, виданого 03 березня 2004 року Раздольнянським районним судом АР Крим, про стягнення з гр-на ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7994 грн.85 коп.

06 травня 2004 року державним виконавцем був складений акт про неможливість стягнення, оскільки на час перевірки боржник ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не проживав, а проживав у АДРЕСА_2, майно, яке підлягає опису, відсутнє.

11 травня 2004 року на підставі вказаних документів державний виконавець Капуста І.М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Копії вказаної постанови були направлені сторонам, а в Раздольнянський ВДВС виконавчий лист 11 травня 2004 року.

Рішенням Раздольненського районного суду АР Крим від 29 січня 2005 року дії державного виконавця Капусти І.М. в частині несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження визнані незаконними, зазначена постанова скасована, оскільки на 12 травня 2004 року ОСОБА_2 проживав у АДРЕСА_1. Вказане рішення набуло чинності.

Також судом встановлено, що 26 вересня 2005 року державним виконавцем згідно отриманого виконавчого документа відкрито виконавче провадження про стягнення з Остапчука В.В. на користь ОСОБА_1 7994,85 грн.

06 жовтня 2005 року державним виконавцем Капустою І.М. складений акт про неможливість стягнення в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 ніде не працює, по місцю проживання відсутнє майно, яке підлягає опису, а 09 грудня 2005 року складений акт про те, що ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не проживає та 04 січня 2006 року вказаним держвиконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Судом не встановлено факту заподіяння позивачеві моральної шкоди в результаті незаконних дій державного виконавця.

Встановивши такі обставини по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дії і рішення державного виконавця Капусти І.М. не завдали позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди, не могли викликати у нього   страждання,   оскільки   до   винесення   постанови   про   закінчення

виконавчого провадження і після її скасування не виявлено майно боржника, яке підлягає опису на території Козельщинського району Полтавської області, не встановлені факти отримання боржником заробітної плати або інших доходів.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий - ЧічільВ.А.,  судді - Мартєв С.Ю., Тимчу Л.А.

З г і д н о:

29.06.2006 Козченко-7