ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.07.2017Справа № 910/1088/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-БУДКОМПЛЕКТ"

до відповідача-2: фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1

про: визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Присяжнюк А.Ю. - за довіреністю № 63 від 21.03.2017;

відповідача-1: Саєнко Ю.М. - за довіреністю № 12 від 15.02.2017;

відповідача-2: Саєнко Ю.М. - за довіреністю № б/н від 17.10.2016.

третя особа: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-БУДКОМПЛЕКТ" та фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2013 у справі № 910/1088/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі № 910/1088/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2014 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.08.2015 № 04-23/1123 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/1088/13, за результатами якого зазначену справу передано для розгляду судді Нечаю О.В.

В процесі підготовки справи до розгляду суддею Нечаєм О.В. було заявлено самовідвід, оскільки суддя Нечай О.В. вже брав участь у розгляді даної справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.09.2015 № 04-23/1334, справа № 910/1088/13 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1088/13 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1088/13 скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 вказані вище судові акти скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 21.04.2017 № 05-23/1441 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/1088/13, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2017 справу № 910/1088/13 прийнято до провадження судді Балац С.В. Розгляд даної справи призначено судом на 07.06.2017.

Судове засідання, призначене на 07.06.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2017, у зв'язку з виходом судді Балац С.В. з відпустки, розгляд справи призначено на 05.07.2017.

В судове засідання призначене на 05.07.2017 повноважний представник третьої особи не з'явився, третя особа обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки його представника до суду не подав.

До господарського суду представником позивача подано клопотання про залучення фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судовому засіданні 05.07.2017 клопотання про залучення фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи суд відхилив, з тієї підстави, що рішення з даного спору не вплине на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.

В судовому засіданні 05.07.2017 позивач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 45,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402960080000, що належить на праві приватної власності фірмі "Т.М.М." - товариству з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675;

- квартира АДРЕСА_2, загальною площею - 57,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403149480000, що належить на праві приватної власності фірмі "Т.М.М." - товариству з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675;

- квартира АДРЕСА_3, загальною площею - 42,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403070880000, що належить на праві приватної власності фірмі "Т.М.М." - товариству з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає наступне.

17.04.2009 між відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК", (надалі - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-БУДКОМПЛЕКТ" (надалі - Позичальник) був укладений кредитний договір № 22.1/12-КЛТ-09 (далі - Кредитний договір).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 було укладено договір поруки № 22.1/12-П-09 між Банком та фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Поручитель), у відповідності до умов якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ "ТММ-БУДКОМПЛЕКТ" за вказаним кредитним Договором.

Також, 17.04.2009 р. між Банком, (надалі - Іпотекодержатель) та фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 22.1/12-З-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 418, у відповідності до умов якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі ТОВ "ТММ-БУДКОМПЛЕКТ" своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.09 р. передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором № 36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на АДРЕСА_7 від 15.06.2006 р., що укладений між Іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" і буде збудовано за адресою: АДРЕСА_7

Позивач, зазначає, що порушуючи умови Договору іпотеки відповідач-2 не повідомив про завершення будівництва житлового будинку та оформлення правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, здійснив без згоди Банку відчуження частини об'єктів нерухомого майна, що входить до предмету іпотеки, на користь третіх осіб.

В судовому засіданні 05.07.2017 суд дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заслухавши представників сторін, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В той же час, відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за відповідачем-2 (іпотекодавцем) станом на 15.03.2016 залишилось зареєстрованим право власності на 6 (шість) квартир за адресою: АДРЕСА_4. Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державних реєстрів прав на нерухоме майно №55134878.

Проте, як свідчить актуальні станом на 05.07.2017 інформаційні довідки з Державних реєстрів прав на нерухоме майно №№ 91167778, 91169772, 91172089, 91167485, 91172520, 91174886, отриманих відносно квартир АДРЕСА_5, відповідно, за відповідачем-2 залишилось зареєстрованим право власності лише на квартири АДРЕСА_6. Інші ж квартири вибули із власності відповідача-2 і станом на 05.07.2017 є власністю третіх осіб.

За змістом ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності;

2) речові права, похідні від права власності:

право користування (сервітут);

право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

право господарського відання;

право оперативного управління;

право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

іпотека;

право довірчої власності;

інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Таким чином, реєстрація за третіми особами права власності на частину іпотечного майна зумовила набуття останніми можливостей реалізовувати правомочності власника такого майна щодо розпорядження ним, в тому числі можливість його подальшого відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо.

Зазначене свідчить про існування обґрунтованих припущень про можливу подальшу реалізацію спірного майна чи його обтяження.

Відчуження чи обтяження відповідачем-2 іпотечного майна у випадку задоволення позову утруднить виконання рішення суду у даній справі, адже унеможливить реалізацію позивачем права звернути стягнення на таке майно, з метою задоволення таким чином власних забезпечених вимог, а також зумовить необхідність звернення до суду з новими позовами.

З огляду на викладене, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом арешту іпотечного майна сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить реальну та адекватну можливість звернути стягнення на таке майно.

Невжиття ж зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам або обтяжено новими зобов'язаннями, що вже зроблено відповідачем-2 з частиною предмету іпотеки.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на іпотечне майно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 45,4 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 402960080000, що належить на праві приватної власності фірмі «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675.

- квартиру АДРЕСА_2 загальною площею - 57,4 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 403149480000, що належить на праві приватної власності фірмі «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675.

- квартиру АДРЕСА_3, загальною площею - 42,1 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 403070880000, що належить на праві приватної власності фірмі «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 14073675.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442).

Боржником за даною ухвалою є фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3 ідентифікаційний код 14073675).

4. Ухвала про вжиття запобіжних заходів набирає законної сили з 05.07.2017 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.07.2020.

Суддя С.В. Балац