Справа № 2а-1266-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хмельова А.Ф.
при секретарі Коровченко Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС Донецького взводу БДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Донецького взводу БДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши позивача, з*ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, виходячи зі змісту ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб*єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Стаття 6 КАС України передбачає, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються: Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Позивач працює на посаді водія ТОВ “Краснолиманська харчова компанія”.
Постановою відповідача від 22.06.2009 року № АН 330191 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255,00 грн., у зв*язку з тим, що 22.06.2009 року о 12 годині 30 хвилин, в м. Донецьку, він, керуючи транспортним засобом ГАЗ 2705 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить підприємству — ТОВ “Краснолиманська харчова компанія”, не виконав вимог дорожнього знаку 3.34 “Зупинка заборонена (а.с.5-6).
Копію вказаної постанови позивач отримав відразу.
Не погодившись з постановою від 22.06. 2009 р. про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 08.07.2009 року.
Розвантаження кондитерської продукції відбувалося відповідно до норм існуючих санітарних правил та умов укладеного між адміністрацією магазину та адміністрацією ТОВ “Краснолиманська харчова компанія” про постачання продукції. Оскільки інших під*їздів до магазину не було, ОСОБА_1 вимушений був прийняти усіх заходів безпеки з метою недопущення вчинення перешкод дорожньому руху відповідно до вимог ПДР України та проводити розвантаження продукції. Окрім того, відповідно до п. 3.34 глави 33 ПДР України, дія знаку “Зупинка заборонена” розповсюджується на всі транспортні засоби, окрім таксі, яке здійснює посадку та висадку пасажирів та вивантаження або завантаження вантажу. До того ж транспорт підприємства є транспортом, який обслуговує торгівельні установи, а тому дана ситуація не може вважатися правопорушенням.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв*язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний з*ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, в судовому засіданні не встановлено будь-яких доказів вини позивача у скоєнні правопорушення, що виключає його відповідальність за ст. 122 ч. 1 КУпАП на підставі постанови відповідача від 22.06.2009р.
Статтею 289 КУпАП встановлено строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом правомочним розглядати скаргу.
Звернення позивача за захистом свого права безпосередньо до суду є правом позивача, і повністю узгоджується з рішенням Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.1997 року.
Тому, суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже, за результатами розгляду справи, суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав і законних інтересів позивача, якого було необгрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
У зв*язку з цим, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 159, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною постанову інспектора ДПС Донецького взводу БДПС ОСОБА_2 від 22.06.2009 року № АН 330191 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та скасувати її, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького Апеляційного Адміністративного суду протягом двадцати днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі через Краснолиманський міський суд.
Головуючий суддя-