БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

408/5270/15-ц

4-с/408/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Цимбал Ю.Ю. 

при секретареві Багрій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Біловодська скаргу ПАТ «БАНК ФОРУМ» на дії державного виконавця Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, зацікавлена особа ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, зацікавлена особа ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 27 лютого 2017 року державним виконавцем винесено постанову про про повернення виконавчого документу стягувачеві з підстав неможливості встановити місце перебування та проживання боржника – фізичної особи. Вважає таку постанову передчасною та неправомірною.

У зв’язку з наведеним просив суд:

визнати неправомірними дії заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови ВП №51849678 від 27 лютого 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу з примусового виконання виконавчого листа №2/408/129/16 виданого 04 квітня 2016 року Біловодським районним судом Луганської області;

визнати неправомірною постанову заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 лютого 2017 року по виконавчому провадженню № 51849678 про повернення виконавчого документу стягувачу;

зобов’язати заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відновити виконавче провадження №51849678 з примусового виконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 25 січня 2016 року.

У письмових заперечення представник Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зазначив, що згідно виконавчого листа боржник, ОСОБА_1 мешкає за адресою: вул. Вербова, 42 м. Свердловськ Луганської області, таким чином, об’єктивно і всебічно встановити місце проживання боржника та провести перевірку його майнового стану за адресою мешкання неможливо у зв’язку з проведенням АТО на вищезазначеній території. Державним виконавцем було закінчено виконавче провадження на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Вказав, що не може здійснити перевірку місця проживання боржника та його майнового стану за адресою, вказаною у виконавчому документі, оскільки місце перебування боржника з’ясувати неможливо. Вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Представник скаржника до суду не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, у наданій до суду заяві просить скаргу розглянути без його участі, наполягає на її задоволенні.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги у зв’язку зі здачею звіту в Головному територіальному управлінні юстиції у Луганській області.

Суд визнає причини неявки представника відповідача неповажними, оскільки, не надано доказів здачі звіту та враховуючи, що відповідачем вже подане заперечення до суду, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Повідомити боржника не видалося можливим, оскільки місце реєстрації ОСОБА_1 знаходиться на території, непідконтрольній Українській владі.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області по справі №408/5270/15-ц позов ПАТ «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованість за кредитним договором №0343/08/09 від 08 вересня 2008 року у розмірі 64 242 грн. 58 коп., витрати за розміщення оголошення в газеті про виклик відповідачів по 45 грн. 00 коп. з кожного.

04 квітня 2016 року Біловодським районним судом Луганської області видано виконавчий лист №2/408/129/16 про стягнення вищезазначених коштів із ОСОБА_1, ОСОБА_2

03 серпня 2016 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП №51849678 з примусово виконання вищевказаного виконавчого листа.

27 лютого 2017 року Постановою державного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачеві з підстав неможливості встановити місце перебування та проживання боржника.

Мотивуючи прийняте рішення про повернення виконавчого листа стягувачу, державний виконавець зазначив, що об’єктивно та всебічно встановити місце проживання боржника та провести перевірку його майнового стану за адресою мешкання неможливо у зв’язку з проведенням АТО по місцю проживання боржника, згідно виконавчого листа- вул. Вербова, 42 м. Свердловськ Луганськоїобласті.

Виконавчий лист повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховної Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «ОСОБА_3 проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, §§ 45, 51) Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін, таким чином, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, тоді як заборгованість за судовим рішенням становить майно (possession) для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції. З посиланням на численні попередні рішення проти України ЄСПЛ вкотре зазначив: «саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції... Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою... Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади…» (§54).

У справі «Афанасьєв проти України» (Afanasyev v. Ukraine, № 38722/02, рішення від 5 квітня 2005 року) ЄСПЛ наголосив, що «стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі» (§75). У справі «ОСОБА_3 проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04) ЄСПЛ уточнив: «Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; «ефективність» «засобу юридичного захисту» у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством» (§64). Розгорнуте тлумачення положень статті 13 Конвенції щодо скарг про невиконання рішень національних судів ЄСПЛ дав у справі «Бурдов проти Росії» (№ 2) (Burdov v. Russia (no. 2), N 33509/04, рішення від 15 січня 2009 року): «Якщо йдеться саме про справи стосовно тривалості проваджень, найефективнішим рішенням є запровадження засобу, який би прискорював провадження і не допускав би надмірно тривалого провадження у справі... Так само й у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів… : тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції» (§98).

Таким чином, органи державної влади, у тому числі суд, мають використовувати будь-які передбачені законом засоби, які здатні забезпечити виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, протягом розумного строку.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Так, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідачем направлявся запит до МВС України РСЦ в Луганській області з метою з’ясування місця реєстрації боржника ОСОБА_1, із відповіді на який вбачається, що остання мешкає по вул. Вербова, 42 м. Свердловськ Луганської області.

22 лютого 2017 року складено акт державного виконавця про неможливість перевірки місця проживання боржника та його майновий стан за адресою, вказаною у виконавчому провадженні.

Також, державним виконавцем направлені запити до Реєстру прав власності на нерухоме майно, рухоме майно, виявлення доходів, отримані відповіді про відстуність такого майна та доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходження його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Судовим розглядом встановлено, що виконавчий лист про стягнення заборгованості з боржника фактично не виконується, що суперечить, передусім інтересам стягувача.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, що оголошення у розшук боржника є його правом, а не обов’язком, а стягувач не звертався до нього із відповідним клопотанням, оскільки прямим обов’язком державного виконавця є вжити всіх заходів щодо примусового виконання рішень; неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем не вжито усіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду, а тому його дії щодо винесення постанови та сама постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві є незаконними.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 цього Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. А тому, заявлена вимога про зобов’язання заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відновити виконавче провадження №51849678 з примусового виконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 25 січня 2016 року є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки у цій частині заявник вимагає судового захисту заздалегідь не порушеного права.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу ПАТ «БАНК ФОРУМ» на дії державного виконавця Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, зацікавлена особа ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови ВП №51849678 від 27 лютого 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу з примусового виконання виконавчого листа №2/408/129/16 виданого 04 квітня 2016 року Біловодським районним судом Луганської області незаконними.

Визнати неправомірною постанову заступника начальника Довжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 лютого 2017 року по виконавчому провадженню № 51849678 про повернення виконавчого документу стягувачу.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ю. Цимбал