Справа № 2а-1242/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача справу за позовом ОСОБА_1 до старшини взводу ДПС м. Донецьк ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В :
01 липня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до старшини взводу ДПС м. Донецьк ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який в судовому засіданні підтримав повністю і просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не попередив.
Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Позивач на підставі посвідчення є власником автомобіля НОМЕР_1(а.с.3).
Постановою відповідача від 06.03.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255 грн. у зв’язку з тим, що 06.03.2009 року о 14 годині 40 хвилин він, керуючи автомобілем, рухаючись по 74 км автошляху Слов’янськ – Маріуполь в Ясинуватському районі Донецької області, поза населеним пунктом, перевищив встановлену швидкість руху на 36 км/г, рухався зі швидкістю 126 км /годину(а.с.25).
Копію вказаної постанови позивач від відповідача не отримував, про її існування дізнався отримавши 26 червня 2009 року, отримавши її копію в ВДАІ Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, у зв’язку з неможливістю пройти технічний огляд. 28 травня 2009 року позивач звернувся до суду, тобто у строки, встановлені ст. 289 КУпАП.
Не погодившись з даною постановою, позивач вказав, що вона складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом, працював не в автоматичному режимі, а керувався безпосередньо працівником ДАІ тому винесення постанови без складання протоколу не передбачено діючим законодавством, відсутні дані про повірку вказаного приладу. Тому просив постанову скасувати.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом, а саме ч.6 ст. 258 КУпАП передбачено, що в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне право порушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п.13.1,13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим МЮ України 29.11.2006 року за № 1243/13117, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм, стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів і до роботи з ними допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації і склали залік з правил їх використання. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.
Також згідно інструкції з експлуатації вимірювача швидкості «Візир» вказаний прилад може працювати в двох режимах – патрульному та стаціонарному. Робота приладу в автоматичному режимі не передбачена..
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності органом відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував докази, добуті з порушенням закону : фіксація порушення Правил дорожнього руху проведена приладом, який на момент фіксацію не працював в автоматичному режимі про що свідчить ненадання відповідачем на запит суду жодного доказу тому, що: фіксуючий пристрій працював в автоматичному режимі, де, коли і на підставі чого його було встановлено, що звільняє відповідача від складення протоколу, в той час як відповідно до інструкції з його експлуатації він може працювати в стаціонарному(не автоматичному) і патрульному режимі, тобто керуватися безпосередньо спеціалістом. Копія постанови позивачу не була направлена у встановлений строк, про що свідчить оригінал адміністративного матеріалу, на постанові і сповіщенні в якому є відмітка про відправлення позивачу її копії 06.03.2009 року(а.с.25). Але дата зняття інформації з електронного носія свідчить про те, що лише 07.03.2009 року відповідач встановив особу порушника, а копія сповіщення, в якому відсутні відмітки про її отримання позивачем, свідчить про те, що таке відправлення взагалі не робилося і позивач про постанову дізнався лише після звернення до Краснолиманського ВДАІ.
Відповідно до ст.ст.2,10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року основними завданнями та обов’язками міліції є поруч з іншими :
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів ;
запобігання правопорушенням та їх припинення ;
забезпечення безпеки дорожнього руху.
Але ж в судовому засіданні встановлено, що відповідачем грубо порушено вказану норму права, бо виявивши правопорушення, він зобов’язаний був припинити його, склавши відповідний протокол про адміністративне правопорушення і забезпечити таким чином безпеку дорожнього руху, чого відповідач не зробив.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Крім того відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом(посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Крім того копія постанови відповідно до ст. 285 КУпАП протягом трьох днів після закінчення розгляду справи вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що копія постанови позивачу не вручалася та не направлялася відповідачем, суд вважає необхідним поновити йому строк на оскарження такої.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності бо відсутність доказів свідчить про відсутність провину, що є підставою закриття провадження по справі відповідно до ст. 247 КупАП.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати протиправною постанову старшини взводу ДПС м. Донецьк ОСОБА_2 від 06 березня 2009 року № АН 202991 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя