2п-636509

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ  

04.11.2009 року                                                              м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі:

Головуючого судді  - Домніцького В.В.

при секретарі – Єфремовій М.Й.

з участю  позивача – ОСОБА_1

та представника виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, справу за позовом   ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво ,-  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідно до договору купівлі-продажі квартири від 20.09.2005 року він придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгород, яка в подальшому відповідно до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради, була переведена ним у нежитлове приміщення. До зазначеної квартири, ним на підставі відповідних дозволів та погоджень, було самочинно здійснено прибудову площею 55,5 кв.м. Оскільки самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, то просить визнати право власності на зазначене нерухоме майно.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив визнати за ним право власності на самочинно збудовані торгово-офісні приміщення, площею 55,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що оскільки прибудова позивачем була здійснена на підставі відповідних дозволів та погоджена з головним архітектором м. Ужгород, то він не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудовані торгово-офісні приміщення, площею 55,5 кв. м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, Пр. Свободи, 33.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує права третіх осіб, виходячи з вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. 376, 386  ЦК України , суд, –  

В И Р І Ш И В:  

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані торгово-офісні приміщення, площею 55,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів до апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання заяви чи апеляційної скарги в установлений строк.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                                       В.В. Домніцький