АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 756/8921/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/137/2017Головуючий у суді першої інстанції - Диба О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника відповідачів

ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та

ПрАТ «Лізинг інформаційних

технологій» Фрідмана Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ - СПВ» та Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ - СПВ» та Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ Сервіс» про стягнення номінальної вартості облігацій,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», третя особа: ТОВ «Лізинг ІТ Сервіс», в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь номінальну вартість облігацій у розмірі 952 000 грн., заборгованість із сплати відсоткового доходу - 56 371 грн. 25 коп., інфляційні втрати - 4 599 грн. 89 коп., три проценти річних - 310 грн. 43 коп.

В обґрунтування заявлених вимог вказував, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.12.2013 він є власником 952 шт. іменних цінних відсоткових облігацій ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», номінальною вартістю 1 000 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 952 000 грн. Відповідно до Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» власники облігацій мають право, зокрема на одержання відсотків у встановлений термін. За десятий відсотковий період з 13.01.2014 до 13.04.2014 йому до 18.04.2014 мало бути сплачено відсотковий дохід у розмірі 56 371 грн. 25 коп. У відповідь на звернення від 28.04.2014 ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» у травні 2015 року повідомило йому про неможливість виконанні своїх зобов'язань та запропонувало реструктуризувати заборгованість, що не передбачено жодним нормативним документом. Після звернення щодо погашення відсоткового доходу за облігаціями до ПрАТ «Лізинг ІТ», яке є поручителем за всіма обов'язками емітента ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», грошові кошти йому виплачено не було (а.с. 2-4).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015, позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4. 1 013 281 грн. 57 коп., з яких номінальна вартість облігацій - 952 000,00 грн., борг зі сплати відсоткового доходу - 56 371,25 грн., інфляційні втрати - 4 599,89 грн., три проценти річних - 310,45 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (Т.1, а.с. 140,141, 187-189).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про стягнення з ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4 номінальної вартості облігацій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 залишено без змін (Т.2, а.с. 61-63).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.02.2016 зупинено провадження у даній справі до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 910/13775/15 за позовом ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» про визнання договору поруки № 1 від 30.08.2011 недійсним (Т.2, а.с. 100).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2017 відновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду (Т.2., а.с. 157, 158).

В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказують, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні 27.06.2017 проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін.

В судове засідання 05.07.2017 позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (Т.2, а.с. 247). Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в частині стягнення номінальної вартості облігацій і в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов в частині стягнення номінальної вартості облігацій суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з порушенням зобов'язання щодо своєчасної сплати відсоткового доходу позивач має право на стягнення такого доходу, а також на дострокове погашення облігацій за рахунок відповідачів як солідарних боржників.

З висновком суду про наявність правових підстав для стягнення номінальної вартості облігацій погодитись не можливо, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013 між ТОВ «Капітал Таймс» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» № ДД 36458-13, за умовами якого останній став власником 952 облігацій номінальною вартістю 1 000 грн. кожна, на загальну суму 952 000 грн. На ім'я ОСОБА_4 було відкрито рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1.

Відповідно до виписки про стан рахунка в цінних паперах від 24.06.2014 ОСОБА_4 сплатив у повному обсязі грошові кошти за придбані цінні папери (а.с. 6).

За період із 19.04.2014 до 30.04.2014, з 01.05.2014 до 31.05.2014 та з 01.06.2014 до 24.06.2014 заборгованість ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» перед ОСОБА_4 з відсоткового доходу за десятий відсотковий період становить 56 371 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 3.3 Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», ЗАТ «Лізинг ІТ» (правонаступником якого є ПрАТ «Лізинг ІТ») зобов'язане відповідати перед кожним власником облігацій солідарно за своєчасне та повне виконання емітентом своїх зобов'язань. У разі невиконання, часткового виконання чи неналежного виконання емітентом зобов'язань за основним зобов'язанням власники облігацій мають право звернутися до поручителя на п'ятий робочий день прострочення виконання зобов'язань емітентом за основним зобов'язанням з вимогою про сплату фактичної заборгованості емітентом в сумі, встановленій на день прострочення, та/або з вимогою про дострокове погашення облігацій, сплату комісій, пені, штрафу та іншої заборгованості за основним зобов'язанням, а також надати поручителю розрахунок заборгованості емітента за основним зобов'язанням. Для дійсності вимог власник облігацій зобов'язаний надати поручителю підтвердження права власності на облігації емітента.

Згідно із повідомленням ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» від 15.05.2014, надісланим на адресу ОСОБА_4, товариство не має достатніх коштів для виконання своїх зобов'язань з виплати доходу за десятий відсотковий період власника облігацій, емітентом яких воно є та ОСОБА_4 запропоновано відстрочити 80 % від суми нарахованого сукупного доходу до кінця терміну обігу облігацій.

Вищевказані фактичні обставини справи вірно встановлені судом та сторонами не заперечуються.

Щодо вимоги позивача про дострокове погашення облігацій за рахунок відповідачів як солідарних боржників, слід зазначити наступне.

Заявляючи вимоги про дострокове погашення облігацій позивач керувався вимогами п. 3.3. Проспекту емісії. Так, вказаний пункт передбачає забезпечення емісії облігацій і встановлює вид забезпечення, зокрема поруку. Поручителем виступає ПрАТ «Лізинг ІТ». В цьому ж пункті зазначені істотні умови договору поруки, серед яких право власника на звернення до поручителя з вимогою про дострокове погашення облігацій, тощо.

Разом з цим, згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена проспектом емісії, яким визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.

Порядок та строки здійснення викупу облігацій емітентом встановлено у п. 3.9 Проспекту емісії, а порядок та строки погашення вартості облігацій - у п. 3.11 Проспекту емісії.

Як випливає із п. 3.9 Проспекту емісії облігації вільно обертаються на території України протягом всього терміну їх обігу; власники облігацій мають право пред'явити облігації для викупу емітенту, а емітент - здійснювати викуп облігацій на вторинному ринку протягом терміну обігу облігацій. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у дати викупу, вказані в таблиці.

Як убачається із п. 3.11.1 Проспекту емісії дата початку погашення облігацій - 10.10.2016, дата закінчення погашення облігацій - 14.10.2016.

Згідно із п. 3.11.2 Проспекту емісії погашення облігацій відбувається шляхом виплати власникам облігацій їх номінальної вартості, в національній валюті України - гривні. Для пред'явлення облігацій до погашення власники облігацій перераховують належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів».

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідачів номінальної вартості облігацій, слід зазначити, що суд першої інстанції не з'ясував, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (стягнення номінальної вартості облігацій) характеру допущеного відповідачами порушення (невиплата чергового відсоткового доходу за облігаціями) та чи передбачено такий порядок Проспектом емісії облігацій, адже, як вбачається з Проспекту емісії, дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників ним не передбачено.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в разі стягнення з емітента номінальної вартості облігацій, власник облігацій зобов'язаний перерахувати належні йому облігації на рахунок емітента для унеможливлення наступного продажу облігацій третім особам.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

З огляду на вищевикладене відсутні належні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку номінальної вартості облігацій, а отже в цій частині рішення суду, у зв'язку з невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення номінальної вартості облігацій.

Разом з цим, слід зазначити про необґрунтованість доводів відповідачів щодо наявності підстав для скасування рішення суду і закриття провадження у справі з огляду на порушення 24.02.2016 Господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», оскільки з даним позовом до суду позивач звернувся ще у червні 2014 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а тому заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, слід зазначити наступне.

Як вже вказувалось вище, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015, позов було задоволено, а саме стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4 1 013 281 грн. 57 коп., з яких номінальна вартість облігацій - 952 000,00 грн., борг зі сплати відсоткового доходу - 56 371,25 грн., інфляційні втрати - 4 599,89 грн., три проценти річних - 310,45 грн. Також стягнуто з ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4 по 1 827 грн. судового збору з кожного (Т.1, а.с. 140,141, 187-189).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про стягнення з ТОВ «Лізинг ІТ - СПВ» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4 номінальної вартості облігацій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 залишено без змін (Т.2, а.с. 61-63).

З наведеного вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат набрало законної сили, оскільки не було в цій частині скасоване судами вищестоящих інстанцій.

Відтак, оскільки судом касаційної інстанції скасована ухвала суду апеляційної інстанції лише в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення номінальної вартості облігацій і лише в цій частині направлено справу на новий апеляційний розгляд, то наразі у суду апеляційної інстанції відсутні належні процесуальні підстави для вирішення питання перерозподілу судових витрат, яке вирішено судом першої інстанції і цій частині рішення, набрало законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ - СПВ» та Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ - СПВ» і Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_4 номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 (дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн. - скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ - СПВ» та Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про стягнення номінальної вартості облігацій - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва